Постанова

від 24.03.2011 по справі 2а-14771/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 р.  

Справа № 2а-14771/10/0470

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Захарчук Н. В.  

при секретарі

Чмух Ю.В.

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "Бауріс" до Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про  скасування повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бауріс» (далі – позивач, підприємство або ТОВ «Бауріс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська (далі - відповідач, податковий орган або ДПІ у АНД районі) від 17 вересня 2010 року №0000232304/0/24455/23-4, яким ТОВ «Бауріс» було зменшено суму бюджетного відшкодування на 222065,00грн. та №0000222304/0/24456/23-4, яким ТОВ «Бауріс» було визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 8145,60грн. (за основним платежем 7026,00грн. та за штрафними санкціями 1119,60грн.).

Позивачем позовні вимоги обґрунтовані тим, що, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 17 вересня 2010 року №0000232304/0/24455/23-4 та №0000222304/0/24456/23-4 прийняті з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно – правових відносин.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, згідно якої просить скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №0000232304/0/24455/23-4 та №0000222304/0/24456/23-4, а також скасувати першу податкову вимогу  №1/1001 від 28 вересня 2010 року, згідно до якої визначено суму податкового боргу ТОВ «Бауріс» з податку на додану вартість у сумі 8141,50грн. (в т.ч. 7021,9грн.  за основним платежем, 1119,60грн. штрафних санкцій) та другу  податкову вимогу №2/1249 від 29 листопада 2010 року, згідно до якої визначено суму податкового боргу  ТОВ «Бауріс» з податку на додану вартість у сумі 8164,79грн. (в т.ч. 7021,90грн. за основним платежем, 1119,60 грн. за штрафними санкціями, 23,29грн. пені).

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач надав до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська заяву про відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за 2 квартал 2010 року.

У зв’язку із чим працівниками Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська було проведено позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість  у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних  податкових періодів за 2 квартал 2010 року ТОВ «Бауріс» (код ЄДРПОУ 36162099)

 За результатами перевірки було складено акт з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 02.09.2010 року по 16.09.2010 року від 16.09.2010 року за № 2713/23-4/36162099 на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2010 року за №0000232304/0/24455/23-4, яким ТОВ «Бауріс» було зменшено суму бюджетного відшкодування на 222065,00грн., а також податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2010 року №0000222304/0/24456/23-4, яким ТОВ «Бауріс» було визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 8145,60грн. (за основним платежем 7026,00грн. та за штрафними санкціями 1119,60грн.).

Слід зазначити, що в ході перевірки було встановлено порушення ТОВ «Бауріс» порушення п.п.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7  Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України №168) підприємством необґрунтовано завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 242471,00грн. у т.ч. за грудень 2009р. у розмірі 225953,00 грн., 1 квартал 2010р. у розмірі 282,00грн., 2 квартал 2010р. у розмірі 16236,00грн., внаслідок чого в порушення п.п.7.7.1, 7.7.2 п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Бауріс» занижено податкове зобов’язання з ПДВ за 1 квартал 2010 року у розмірі 4170,00грн., за 2 квартал 2010 року у розмірі 2856,00грн., завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за 2 квартал 2010 року у розмірі 222065,00грн.

Позивач вважає, що перевірка проведена незаконно, без повідомлення позивача та без вивчення документів, які знаходяться у позивача, а тому він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач надав до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська заяву про відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за 2 квартал 2010 року.

П.9 ст.11? Закону України  «Про державну податкову службу України» встановлено, що надана платником податку декларація з ПДВ з від’ємним значенням, яка становить більше 100000,00грн., є обставиною для проведення позапланової перевірки.

Тому твердження позивача про незаконність рішення щодо проведеної перевірки є хибним.

Щодо неповідомлення позивача у проведенні перевірки та надання їм документів по перевіряємому питанню, то суд зазначає наступне.

Як пояснив відповідач в судовому засіданні, відділом перевірок відшкодування ПДВ 03.09.2010р. було здійснено вихід за юридичною адресою підприємства ТОВ "Бауріс" з метою вручення підприємству направлення на позапланову виїзну перевірку та копії наказу про її проведення, в результаті чого фахівцями  ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська складено довідку №521/23-4/36162099 від 03.09.2010р., в якій зафіксовано, що будь-які ознаки, які вказували б  на наявність діяльності підприємства за вказаною адресою відсутні (м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда, 29).

У зв’язку з неможливістю ознайомлення та вручення матеріалів підприємству  посадовими  особами фахівцями відділу перевірок відшкодування ПДВ ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська складено акт від 16.09.2010р.  №521/23-4/36162099 про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акту позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бауріс".

         Судом встановлено, що зазначена довідка, яка складена за наслідками виїзду, підписана лише співробітниками Відповідача, а тому не може  об’єктивно підтверджувати встановлені факти.

          Однак, висновки представника відповідача, які викладені в довідці спростовуються листом власника будівлі за адресою м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда б.29 (ТОВ "Науково-дослідний конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії") про підтвердження оренди офісу Позивачем та про підтвердження фактичного знаходження Позивача з 01.07.2010р. по теперішній час за адресою офіса пр.Газети Правда б.29, к.312-1 (копія договору оренди та лист залучено до матеріалів справи).

          Також висновки спростовуються листом суборендодавця ТОВ "Імріс" №4 від 25.02.2011р., що надає в оренду офісне приміщення Позивачу за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда б.29 (копія договору оренди та лист залучено до матеріалів справи).

         Дніпропетровський окружний адміністративний суд звертає увагу на те, що на юридичну адресу позивача судом були направлені виклики до суду  з рекомендованим повідомленням про вручення та до суду поверталися повідомлення про вручення позивачу викликів, що спростовує висновки відповідача про відсутність ТОВ «Бауріс» за юридичною адресою .

         Згідно наданої Відповідачем в матеріали справи копії направлення на перевірку №000550 від 02.09.10р. та наказу про проведення перевірки №526 від 02.09.2010р. тривалість перевірки мала складати 15 робочих днів — з 02.09.10р. по 22.09.10р.

          Проте згідно Акта перевірки №2713/23-4136162099 від 16.09.2010р. перевірка проведена з 02.09.2010р. по 16.09.2010р.

          Таким чином,  відповідач не здійснивши всіх заходів щодо залучення Позивача до перевірки,  завершив перевірку на 6 днів раніше встановленого терміну.

           Окрім вищевикладеного, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в жовтні та листопаді 2009 року ТОВ "Бауріс" уклало договори купівлі-продажу основних фондів (комплексів будівель АЗС та обладнання) на загальну суму 1 129 755,00 в т.ч. ПДВ 225 951,00 грн. За умовами вказаних договорів ТОВ "Сістема Ойл", ТОВ «Юридична компанія «Інтеркорн» та ТОВ «Тектум Дизайн» зобов'язались передати, а ТОВ «Бауріс» зобов'язалось прийняти та оплатити вказані вище основні фонди.

          Зазначені постачальники товарів (основних фондів) виконали свої зобов'язання та передали ТОВ «Бауріс» комплекси будівель АЗС та обладнання згідно актів приймання-передачі від 16.11.2009 року. ТОВ «Бауріс» оплатило зазначені основні фонди, що підтверджується платіжними дорученнями №199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 207, 208, 209, 210, 211 від 20.01.2010 року.

          На виконання пп. 7.2.3 п. 7.2 та п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Юридична компанія» Інтеркорн» виписало та надало ТОВ «Бауріс» податкові накладні №569 від 16.11.2009 року, №571 від 16.11.2009 року, №573 від 16.11.2009 року, №575 від 16.11.2009 року, №578 від 16.11.2009 року, № 577 від 16.11.2009 року, №574 від 16.11.2009 року, №572 від 16.11.2009 року, №570 від 16.11.2009 року, № 568 від 16.11.2009 року; ТОВ «Тектум-дизайн» виписало та надало ТОВ «Бауріс» податкову накладну № 62 від 16.11.2009 року; ТОВ «Сістіма Ойл» виписало та надало ТОВ «Бауріс» податкову накладну №33 від 16.11.2009 року; крім того ТОВ «Бауріс» 04.12.2009 року оплатило ВД №1 «Дніпропоштамт Укрпошта» 11,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 грн.

         Вказані податкові накладні були включені до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2009 року, а загальна сума ПДВ в розмірі 225 253,00 грн. була відображена позивачем в декларації з ПДВ за грудень 2009 року з урахуванням коригування податкового кредиту за листопад 2009 року в сумі 225 951,00 грн.

          Податковий кредит сформований на підставі отриманих від постачальників податкових накладних, оформлених відповідно до п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які підтверджують нарахування та декларування постачальником податкових зобов'язань з ПДВ.

          Окрім цього, щодо завищення податкового кредиту позивачем по декларації з ПДВ за 1 квартал 2010 року у розмірі 282,00 грн. судом встановлено наступне наступне.

          В 1 кварталі 2010 року ТОВ «Бауріс» отримало послуги від ВД «Дніпропоштамт Укрпошта», КП «Київська МБТІ», ПП «Техноцентр маяк» на загальну суму 1409,00 грн. в т.ч. ПДВ 282,00 грн.

          На виконання   пп. 7.2.3 п. 7.2 та п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість» КП «Київське МБТІ» виписало та надало ТОВ «Бауріс» податкові накладні №92 від 15.01.2010 року та № 920 від 18.02.2010 року на суму 981,83 грн. в т.ч. ПДВ 155,31 грн. в т.ч. ПДВ 181,19 грн.; ПП «Техноцентр Маяк» податкову накладну на суму 735,00 грн. в .т.ч. ПДВ 105,00 грн., ТОВ «Українськиї сертифікаційний центр» податкову накладну №5993 від 25.01.10 грн. на суму 100,00 грн. в т.ч. ПДВ 16,67 грн., крім того ТОВ «Бауріс» оплатило ВД№1 «Дніпропоштамт Укрпошта» 29,28 грн. в т.ч. ПДВ 4,88 грн.

          Загальна сума ПДВ в розмірі 282,00 грн., що виникла в 1 кварталі 2010 року, була включена Позивачем до складу податкового кредиту цього періоду та до реєстру отриманих податкових накладних за 1 квартал 2010 року.

           Отже, Позивачем не було порушено вимоги пп. 7.4.4, 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки задекларована сума податкового кредиту по декларації з ПДВ за 1 квартал 2010 року в розмірі 282,00 грн. сплачена постачальникам наданих послуг та підтверджується відповідними податковими накладними, а отримані послуги були використані безпосередньо для здійснення господарської діяльності Позивача.

           Стосовно завищення Позивачем суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за 2 квартал 2010 року у розмірі 16 236,00 грн. то з  матеріалів справи вбачається, що 29.12.2010 року ТОВ «Бауріс» уклало з ТОВ «Профітбудінвест» договір купівлі-продажу будівлі АЗС (основних фондів).

            На виконання пп. 7.2.3 п. 7.2 та п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Профітбудінвест» виписало та надало ТОВ «Бауріс» податкову накладну №2 від 12.01.2010 року на суму 77 391,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 478,00 грн., яка була включена до реєстру отриманих податкових накладних за 2 квартал 2010 року.

           Також, комунальна організація «Центр містобудівництва та архітектури» надало, а ТОВ «Бауріс» оплатило послуги з виготовлення топоплану на загальну суму 4200,00 грн. в т.ч. ПДВ 700,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі б/н від 14.04.2010 року та платіжними дорученнями № 254, 255, 256, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264, 265, 266, 267 від 14.04.2010 року.

            На виконання пп. 7.2.3 п. 7.2 та п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» комунальна організація «Центр містобудівництва та архітектури»   виписало та надало ТОВ«Бауріс» отримало податкові накладні № 56125, 56126, 56127, 56128, 56129, 56130, 56131, 56132, 56133, 56134, 56135, 56136, 56137 від 14.04.2010 року на загальну суму 4200,00 грн. в т.ч. 700,00 грн., які були включені до реєстру отриманих податкових накладних за 2 квартал 2010 року.

           Крім того, КП «Київський інститут земельних відносин» надало, а ТОВ «Бауріс» оплатило послуги з виготовлення кадастрового плану на суму 348,00 грн. в т.ч. 58,00 грн., що підтверджується  актом приймання-передачі б/н від 14.04.2010 року та платіжним дорученням № від 14.04.2010 року.

            На виконання пп. 7.2.3 п. 7.2 та п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» КП «Київський інститут земельних відносин» виписало та надало ТОВ «Бауріс» податкову накладну №1870 від 14.04.2010 року.

            Вищевказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за 2 квартал 2010 року, а загальна сума ПДВ в розмірі 16 236,00 грн. була відображена в декларації з ПДВ за 2 квартал 2010 року з урахуванням коригування податкового кредиту за 1 квартал 2010 року в сумі 15 478,00 грн.

           Сума податкового кредиту відображена в декларації за 2 квартал 2010 року була сформована за рахунок придбання Позивачем основних засобів в першому кварталі 2010 року та оплати послуг в 2 кварталі 2010 року, які були фактично сплачені їх постачальникам.

          Таким чином, податковий кредит відображений Позивачем у деклараціях з ПДВ за грудень 2009 року, за 1 та 2 квартал 2010 року, сформований у відповідності до абз.3 ч.1, ч.2 пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 та 7.5.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідає усім вимогам чинного законодавства.

            Щодо заниження Позивачем суми податкового зобов'язання по ПДВ за 1 квартал 2010 року на суму 4170,00 грн. судом встановлено, що в  1 кварталі 2010 року ТОВ «Бауріс» задекларувало суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4170,00 грн., а сума податкового кредиту сформованого в першому кварталі 2010 року в розмірі 282,00 грн.

           Крім того, згідно пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума від'ємного значення декларації з ПДВ за грудень 2009 року в розмірі 225 953,00 грн. була зарахована до складу податкового кредиту декларації за 1 квартал 2010 року, тому  різниця між сумою податкових зобов'язань (4170,00 грн.) та сумою податкового кредиту (282,00 + 225 953,00) склала від'ємне значення у розмірі 222 065,00 грн.

           Тому, сума податкового зобов'язання в розмірі 4170,00 грн. була погашена  позивачем частково за рахунок податкового кредиту поточного періоду та частково за рахунок податкового кредиту, який був сформований в попередньому періоді у відповідності до вимог чинного законодавства.

            Щодо заниження Позивачем суми податкового зобов'язання по ПДВ за 2 квартал 2010 року на суму 2856,00 грн. то в  судовому засіданні встановлено, що в 2 кварталі 2010 року ТОВ «Бауріс» задекларувало суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2856,00 грн., а сума податкового кредиту в розмірі 16 236,00 грн.

           Так, згідно пп. 7.7.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума від'ємного значення декларації з ПДВ за 1 квартал 2010 року в розмірі 222 065,00 грн. була зарахована до складу податкового кредиту декларації за 2 квартал 2010 року.

           З урахуванням наведеного, різниця між сумою податкових зобов'язань (2856,00 грн.) та сумою податкового кредиту поточного періоду (16 236,00) склала від'ємне значення у розмірі 13380,00 грн.

           Сума податкового зобов'язання в розмірі 2856,00 грн. позивачем була погашена за рахунок податкового кредиту поточного періоду.

           Згідно матеріалів справи вбачається, що Позивачем були виконані вимоги пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" для декларування бюджетного відшкодування, а саме: в декларації за 2 квартал 2010 року була задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, в розмірі 225 065,00 грн., яка дорівнює частині від'ємного значення, фактично сплаченій Позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам наданих товарів (послуг).

           Сума бюджетного відшкодування за 2 квартал 2010 року в розмірі 225 065,00 грн. виникла внаслідок формування від'ємного значення з ПДВ в попередніх податкових періодах в результаті придбання позивачем основних фондів, а саме: комплексів будівель та обладнання у листопаді 2009 року на загальну суму 1129755,00 грн. в т.ч. ПДВ 225 951,00 грн. та в 1 кварталі 2010 року на загальну суму 77 391,00 грн., в т.ч. ПДВ 15478,00 грн.

            Також, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, звертає увагу на те, що відповідно до пояснень представника відповідача встановлено, що у ТОВ «Бауріс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, а тому відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів що підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст.3 Господарського Кодексу України.

             Представником позивача були залучені до матеріалів справи первинні документи ТОВ "Бауріс", що підтверджують здійснення господарської діяльності у відповідності до ст.3 Господарського Кодексу України

             Підпунктом 9 пункта 1 Розділу II "Методичних рекомендацій щодо оформлення Акта довідки) про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" що є додатком 2 до Наказу ДПАУ від 11 вересня 2008 року N 584 передбачено, що у Довідці про загальну інформацію, яка додається до акта перевірки та є його невід'ємним додатком, наводиться інформація про наявність у суб'єкта господарювання необоротних активів: основних фондів, земельних ділянок, нематеріальних активів, капітальних інвестицій у вартісному виразі за даними бухгалтерського обліку станом на початок та кінець перевіреного періоду.

          В узагальненому вигляді відображається перелік офісних, виробничих (торгівельних, складських та інших) приміщень в розрізі власних та орендованих.

          Для власних приміщень зазначаються документи, на підставі яких вони перебувають у власності суб'єкта господарювання, площі таких приміщень, ступінь їх зносу та інша інформація, що характеризує можливість їх використання у власній господарській діяльності.

          У разі оренди зазначається на підставі яких документів та на яких умовах відбувалась оренда, форма та стан розрахунків за оренду, вартість оренди, а також інша нформація, що характеризує можливість їх використання у власній господарській діяльності суб'єкта господарювання.

          У довідці про загальну інформацію щодо ТОВ "Бауріс" та результати його діяльності за період з 01.11.2009року по 30.06.2010 року  яка є невід’ємною частиною Акта перевірки міститься пункт 9 "Наявність необоротних активів (основні засоби (в т.ч. Земельні ділянки, споруди, транспортні засоби тощо) нематеріальні активи".      

             Судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку та зроблено висновки про відсутність господарської діяльності, відсутність трудових ресурсів фактично лише на підставі даних податкових декларацій, без розгляду та аналізу змісту господарських операцій, первинних документів, договорів, аналізу умов укладених угод, контрагентів, стану розрахунків.

              Отже висновок про порушення та відсутність господарської діяльності зроблено фактично на підставі припущень, без жодного обґрунтування та без вивчення первинних або інших документів, без розгляду та вивчення бухгалтерського та податкового обліку. З оглядом на зазначене, такі висновки є необгрунтованими, недостовірними, такими що протирічать законодавству. Такі висновки є суб’єктивними припущеннями, порушують діюче законодавство та права Позивача, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення та вимоги підлягають скасуванню.

           На підставі наведеного, враховуючи надані на підтвердження документи, суд дійшов висновку, що Позивач не допускав порушень пп. 7.4.4, 7.4.5, п.7.4 та пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому повідомлення-рішення №0000232304/0/24455/23-4 від 17.09.2010 року та №0000222304/0/24456/23-4 від 17.09.2010 року, перша податкова вимога № 1/1001 від 28 вересня 2010року та друга податкова вимога №2/1249 від 29 листопада 2010року винесені незаконно та підлягають скасуванню.

           В ході розгляду справи  позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

          Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауріс» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування рішень є обґрунтованими. Представником відповідача не доведено правомірність його дій, в свою чергу судом визнано позицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауріс»  такою, яка ґрунтується на нормах Конституції та законах України, з огляду на викладене позовні вимоги є такими, які підлягають задоволенню.

 Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

  Відповідно до ст.87  КАС України, судові втрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

  Згідно ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

         Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауріс» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування рішень - задовольнити повністю.

   Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №0000232304/0/24455/23-4 від 17.09.2010 року та №0000222304/0/24456/23-4 від 17.09.2010 року, першу податкову вимогу № 1/1001 від 28 вересня 2010року та другу податкову вимогу №2/1249 від 29 листопада 2010року.          

 Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауріс» судовий збір  у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

   Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

             Повний текст постанови складений  07.03.2011 року.

Суддя                       

Н.В. Захарчук