Рішення

від 24.03.2011 по справі 5005/2554/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/2554/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.11р.

Справа № 5005/2554/2011

За позовом  Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ) 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайнемікс" (м. Дніпропетровськ) 

про стягнення заборгованості за договором № 142054 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 20.03.2003р. у загальному розмірі 24 815,92 грн.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:            Безменко М.Є. - вед. юрисконсульт (дов. № 751-0 від 18.02.10р.)

від відповідача:            не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайнемікс" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 142054 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 20.03.2003р. у загальному розмірі 24 815,92 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 9 957,89 грн. - заборгованість з простроченого кредиту, 8 683,20 грн. - прострочена заборгованість зі сплати відсотків, 6 174,83 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 142054 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 20.03.2003р. в частині своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати відсотків.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4900093688983, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 142054 на здійснення розрахунково-касового обслуговування (далі-договір), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснював його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного Банку України та умов договору. Нарахування відсотків на залишки вільних коштів на рахунку відповідача, оплата (розміри, порядок оплати та строки) за розрахунково-касове обслуговування здійснюється згідно з тарифами позивача у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. Договір укладений на невизначений термін, набрав чинності з дня його підписання обома сторонами (п.п. 1.1., 1.2., 7.1. договору).

27.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток № 7 до договору № 142054 на здійснення розрахунково-касового обслуговування "Регламент надання мінімального банкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (далі-Додаток № 7), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитний ліміт у розмірі 2 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Згідно п. 4.1.1. Додатку № 7, процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається такою таблицею:

Термін користування кредитом Процентна ставка

протягом 1-3 дні13,5%

протягом 4-7 днів14,5%

протягом 8-15 днів18,5%

протягом 16-30 днів20,5%

Відповідно до п. 1.4. Додатку № 7, овердрафтове кредитування відповідача здійснюється позивачем у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3. додатку до договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку.

Зобов'язання за договором були відповідачем порушені, внаслідок чого у нього  утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 24 815,92 грн., яка складається з сум: 9 957,89 грн. - заборгованість з простроченого кредиту, 8 683,20 грн. - прострочена заборгованість зі сплати відсотків, 6 174,83 грн. - пеня.

На момент розгляду справи відповідач доказів погашення суми заборгованості у розмірі  24 815,92 грн. суду не надав.

Таким чином, факт не виконання умов договору № 142054 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 20.03.2003р. матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.

Крім того, відповідно до п. 5.1. Додатку № 7, у разі порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. додатка до договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. додатка до договору, винагороди передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. додатка до договору відповідач сплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумах: 9 957,89 грн. - заборгованість з простроченого кредиту, 8 683,20 грн. - прострочена заборгованість зі сплати відсотків, 6 174,83 грн. - пеня.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний  сплачувати проценти, якщо iнше не встановлено договором мiж фiзичними особами. Розмiр процентiв за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або iншим актом цивiльного законодавства.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по кредиту та нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом.

За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 5.1. Додатку № 7 до договору, у разі порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. додатка до договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. додатка до договору, винагороди передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. додатка до договору відповідач сплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

На підставі п. 5.1. Додатку № 7 до договору позивачем нарахована пеня за порушення строків здійснення платежів на погашення кредиту та сплати процентів у сумі 6 174,83 грн.

Оскільки порушення строків повернення кредиту та сплати за його користування процентів має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 6 174,83 грн.

Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 6 174,83 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайнемікс" (49024, м.Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 27/71; код ЄДРПОУ 30922022) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) - 9 957 грн. 89 коп. заборгованості по кредиту, 8 683 грн. 20 коп. заборгованості зі сплати відсотків, 6 174 грн. 83 коп. пені, 248 грн. 16 коп. витрат на державне мито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін