Рішення

від 10.02.2011 по справі 14/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        10.02.2011 р.                                                                      Справа №14/246

          за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геркулес і К", вул. Мандриківська, 336/10,  м. Дніпропетровськ, 49000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Молочна Рівє'ра", вул. Набережна, 5, смт. Чутово, Полтавська область, 38800

        про стягнення 25789,06 гривень

                                      Суддя Іваницький Олексій Тихонович

                                                        Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

          від позивача:  Сурмило Р.Л. дов.б/н від 22.11.2010 року

          від відповідача: представник не з'явився(повідомлений належним чином)

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення  боргу 25789,06 гривень,  із яких основний борг 23964,06 гривень, пеня 844,00 гривень, 3% річних 163,00 гривень, збитки від інфляції 818,00 гривень.

19.01.2011 року за вхідним № 888д(канцелярії суду) директор Товариства з обмеженою відповідальністю " ТД Молочна Рівє'ра",смт. Чутово, В.В. Постелиця подав клопотання про відкладення розгляду справи . Суд подане клопотання прийняв, розглянув по суті та після ознайомлення з ним представника позивача залучив його до матеріалів справи.

Оскільки сторони не подали в повному обсязі витребувані господарським судом Полтавської області матеріали та докази, а також закінченням двохмісячного строку розгляду спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд ухвалою від 20.01.2011 року  продовжив строк вирішення спору на 15 днів на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України та відклав розгляд справи на підставі п.1-п.2 ч.1 ст.77, ст.86 ГПК України.

      10.02.2011 року за вхідним № 2462д(канцелярії суду) представник позивача за довіреністю Р.Л. Сурмило на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2010 року подав додаткові документи, а саме: витяг з ЄДРПОУ № 795010 Серія АЕ; розрахунок стягуваної суми за підписом директора та головного бухгалтера. Суд подані документи прийняв, розглянув по суті та залучив до матеріалів справи.

      Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України не скористався, свого представника в судове засідання не забезпечив,  хоча і був належним чином повідомлений  про час та місце проведення судового засідання, поважності причин його неявки не повідомив, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не подав.

          Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України  "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.  

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2009 р. між Товариством з  обмеженою відповідальністю  "Геркулес і К", м.Дніпропетровськ (надалі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Молочна Рів"єра" (надалі Відповідач) було укладено Договір поставки  № 01/09 (надалі Договір, а. с.6-8).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник (Позивач у справі) зобов'язується поставляти товар  а Покупець  (Відповідач у справі) прийняти товар та оплатити визначену Договором грошову суму.

Згідно із п. 1.2. загальний обсяг та ассортимент товару, визначається в Специфікації що являється невід"ємною частиною цього Договору.

Договір вступає  в силу з  моменту підписання та діє до 31 грудня  2009 року включно (п.9.7).

Пунктом  4.1 Договору  встановлено що,  гроші за поставлений товар Покупець перереховує на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів після поставки товару  на адрусу Покупця Постачальником.

Позивачем надані  суду  видаткові накладні (а.с.9-47) що свідчать про поставку ним в період з 08.09.2009року  по 28.07.2010рік  товару  до ТОВ "Молочна  Рів"єра" на загальну суму  363 301,26 грн.

Станом на 22.11.2010р. ТОВ "ТД"Молочна Рів"єра" за поставлений товар  розрахувалося частково, сплативши 339 337,20 грн., що підтверджується платіжними  дорученнями (а.с. 48-95).

Відповідно до наданих позивачем  Актів взаєморозрахунків (а.с.96-107) борг  ТОВ "Молочна  Рів"єра" перед ТОВ "Геркулес і К" станом на  22.11.2010р. становить  23 964,06 грн.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Згідно зі статтею 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

          Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, Позивачем  було нараховано Відповідачу 3% від суми боргу  в розмірі  163,00 грн. та інфляційні нарахування - 818,00 грн.(а.с.140)

Пунктом 6.4. Договору  встановлено що,  за несвоєчасну  оплату поставленого товару  Покупець сплачує  Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми несплаченого товару за кожен день прострочки виконання грошового зобов"язання.

Відповідно  ч.2 ст.343 ГК України Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів  за прос рочку платежу пеню в розмірі, що встановлено за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який  сплачується пеня. На період  заборгованості  з 30.08.2010року по 22.11.2010 року облікова  ставка Національного банку становила та становить 15,5% .

Враховуючи вищевикладене позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки  за весь період не проведених розрахунків за поставлений товар в сумі 47 818,97 грн. (а.с.140).

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами  та  іншими  учасниками судового процесу.

       Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору  має  значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі

           питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві"

           у разі нез'явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з

           них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення

           Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання

           практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими

           змінами).

Згідно із вказаним підпунктом у разі нез'явлення в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК України, або залишити позов без розгляду (пункт 5 статті 81 ГПК України), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК України. Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК України), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК України або статтею 90 ГПК України.

          Пунктом 3 Інформаційного листа від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" передбачено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи може тягти за собою, зокрема, стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК України).

Згідно із п.5 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право,              зокрема, стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі             до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій,            покладених господарським судом на сторону. Враховуючи те, що відповідач Товариство  з       обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Молочна Рівє'ра", смт. Чутово та його    представник  свідомо ухиляються  від виконання вимог суду, покладених на них  ухвалами від    01.12.2010  р. (п. 4)та 20.01.2011 р (п. 4),  затягують  строк вирішення спору по суті та неподают  документів, суд приходитить до  висновку про стягнення в доход Державного бюджету із Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Молочна Рівє'ра" ідентифікаційний код  33486312 штрафу - 1700,00 гривень за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

          Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

          У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь борг в розмірі 23 964,06 грн., пеня - 844,00 грн., 3% річних 163,00 грн., інфляційні нарахування - 818,00грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 258,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення" від 10.12.1996 р. № 02-5/422  (із змінами і доповненнями), у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

     Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши  матеріали справи, а також  подані  додаткові доказизаслухавши пояснення представника позивача, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши  всі  обставин справи в їх сукупності,  керуючись  статтями 3,4, 41-43,45- 47, 18,19,21-22, 30, 32, 34 - 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75,77, 811, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті , суд  -

                                                                     В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Молочна Рівє'ра" ідентифікаційний код  34369249 (вул. Набережна, 5, смт. Чутово, Полтавська область, 38800;   р/р 26008010400 в АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геркулес і К" ідентифікаційний код 33613520 (вул. Мандриківська, 336/10,  м. Дніпропетровськ, 49000;  р/р 26008237624 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805)  основний борг - 23964,06 гривень, пеню - 844,00 гривень, 3% річних - 163,00 гривень, збитки від інфляції - 818,00 гривень, судові витрати державне мито -  258,00 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -  236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Молочна Рівє'ра" ідентифікаційний код  34369249  (вул. Набережна, 5, смт. Чутово, Полтавська область, 38800;   р/р 260080104005 в АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) в доход  Державного бюджету  України штраф - 1700,00 грн., за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Повне  рішення  складено 15.02.2011 року.

          Суддя                                                                      Іваницький О.Т.