Постанова

від 16.03.2011 по справі 2а-0770/469/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2а-0770/469/11

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ А ДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окруж ний адміністративний суд у с кладі:

головуючого судді Гаврилк а С.Є.

при секретарі судового зас ідання Скуби В.І.

за участю сторін:

представника позивача - Митровцій Володимира Іванов ича;

представника відповідача - Барановської Ванди Васи лівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Закарпатського окружно го адміністративного суду а дміністративну справу за по зовною заявою Приватного під приємства «Акваперл»до держ авної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської об ласті про визнання протиправ ними та скасування податкови х повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 16 берез ня 2011 року було проголошено вс тупну та резолютивну частини постанови. Повний текст пост анови виготовлено та підписа но 23 березня 2011 року.

Приватне підприємство «А кваперл»(надалі позивач) зве рнулося до Закарпатського ок ружного адміністративного с уду з позовною заявою до Держ авної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської об ласті, яким просить: 1) визнати протиправним та скасувати п одаткове повідомлення-рішен ня № 0000012301/0 37/23-4/22098755/54 від 28 січня 2011 рок у начальника ДПІ у м.Ужгороді , яким ПП «Акваперл»зменшено суму бюджетного відшкодуван ня з податку на додану вартіс ть за жовтень 2010 року в сумі 40327 г рн. та визначено штрафні санк ції в розмірі 10082 грн.; 2) визнати протиправним та скасувати по даткове повідомлення-рішенн я № 0000032301/0 36/23-4/22098755/560 від 28 січня 2011 рок у начальника ДПІ у м.Ужгороді , яким ПП «Акваперл»нарахова но податкове зобов' язання з податку на додану вартість з а жовтень 2010 року в сумі 10355 грн. т а визначено штрафні санкції в розмірі 2589 грн.; 3) визнати прот иправним та скасувати податк ове повідомлення-рішення №00000 22301/0 38/23-4/22098755/562 від 28 січня 2011 року нач альника ДПІ у м.Ужгороді, яким ПП «Акваперл»зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на 57342 грн. та за стосовано штрафні санкції в розмірі 14336 грн.; 4) стягнути з Від повідача на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги мотивован і наступним. Працівниками ДП І у м. Ужгороді Закарпатської області проведено перевірку ПП «Акваперл», за наслідками якої 14 січня 2011 було складено а кт за № №50/23-4/22098755 «Про результати позапланової виїзної переві рки ПП «Акваперл»код за ЄДРП ОУ 22098755 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на до дану вартість на рахунок пла тника у банку за жовтень 2010 рок у, яка виникла за рахунок відє много значення з ПДВ, що декла рувалось за вересень 2010 року. Н а підставі вказаного акту 28 сі чня 2011 року були прийняті: пода ткове повідомлення-рішення № 0000012301/0 37/23-4/22098755/54, яким позивачеві зм еншено суму бюджетного відшк одування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в с умі 40327 грн. та визначено штрафн і санкції в розмірі 10082 грн.; под аткове повідомлення-рішення № 0000032301/0 36/23-4/22098755/560, яким позивачеві нараховано податкове зобов' язання з податку на додану ва ртість за жовтень 2010 року в сум і 10355 грн. та визначено штрафні санкції в розмірі 2589 грн.. 25 січн я 2011 року працівниками ДПІ у м.У жгород Закарпатської област і, за наслідками проведення п еревірки ПП «Акваперл»з пода тку на додану вартість, було с кладено Акт перевірки № 82/23-4/22098755 «Про результати позапланово ї виїзної перевірки ПП «Аква перл»код за ЄДРПОУ 22098755 з питан ь достовірності нарахування суми бюджетного відшкодуван ня податку на додану вартіст ь на рахунок платника податк у у банку за листопад 2010 року, я ка виникла за рахунок відємн ого значення з ПДВ, що деклару валась за жовтень 2010 року». На п ідставі вказаного акту 28 січн я 2011 року було прийнято податк ове повідомлення-рішення №00000 22301/0 38/23-4/22098755/562, яким позивачеві зме ншено суму бюджетного відшко дування за листопад 2010 року на 57342 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 14336 грн.. Пози вач вважає, що висновки, зробл ені в акті перевірки № 954/15-2 від 1 1 травня 2010 року щодо порушення ПП «Акваперл»вимог податков ого законодавства є хибними та такими, що не ґрунтуються н а вимогах податкового законо давства України, а тому прийн яті 25 та 28 січня 2011 року податков і повідомлення-рішення є про типравними та підлягають ска суванню.

В судовому засіданні пре дставник позивача позовні ви моги підтримав повністю з мо тивів, що наведені в позовній заяві.

Відповідач надіслав суду з аперечення проти позову, в як ому повністю заперечує вимог и позивача, а відтак просить с уд відмовити в задоволенні п озову. Зокрема, вказав на те, щ о актами перевірки встановле но порушення статті 4 пунктів 4.1 та 4.3, статті 7 пункту 7.3 підпунк ту 7.3.1 та пункту 7.4 підпункту 7.4.1 З акону України «Про податок н а додану вартість»за № 168/97-ВР (н адалі Закон України № 168/97-ВР), в р езультаті чого зменшено від' ємне значення різниці між су мою податкового зобов' язан ня та податкового кредиту Ви ходячи із вищевикладеного Де ржавна податкова інспекція у місті Ужгороді Закарпатсько ї області вважає правомірним и податкові повідомлення-ріш ення, які оскаржуються позив ачем.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в ідмовити в задоволенні адмі ністративного позову з мотив ів що наведені в письмовому з апереченні.

З' ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх на лежними та допустимими доказ ами суд дійшов висновку, що ад міністративний позов підляг ає до задоволення з огляду на наступне.

В судовому засіданні вста новлено наступне. Відповідно до акту № 50/23-4/22098755 від 14 січня 2011 ро ку(а.с.а.с. 13-27) відповідачем було здійснено позапланову виїзн у перевірку позивача з питан ь достовірності нарахування суми бюджетного відшкодуван ня ПДВ за жовтень 2010 року. Перев іркою встановлено, що останн ім порушено п. 4.1, п. 4.3 статтю 4 пун кти 4.1 та 4.3, статтю 7 пункт 7.3 підпу нкт 7.3.1 та пункт 7.4 підпункт 7.4.1 За кону України № 168/97-ВР, в результ аті чого збільшено суму пода ткових зобов' язань за верес ень 2010 року в розмірі 50 682 грн., то бто зменшено від' ємне значе ння різниці між сумою податк ового зобов' язання та подат кового кредиту за вересень 2010 року на 40 327 грн. та визначено по зитивне значення різниці між податковим зобов' язанням т а податковим кредитом у сумі 10 355 грн..

Такий висновок податково го органу, було зроблено на пі дставі того, що позивачем при поставці товарів на митну те риторію України розраховано базу оподаткування виходячи із вартості, яка була менша ми тної вартості з якої сплачен о податок на додану вартість при імпорті цих товарів. Пере віркою встановлено, що догов ірна (контрактна) вартість пр идбаного імпортованого това ру позивачем у вересні 2010 року відрізняється більш ніж на 20% від митної вартості. При цьом у позивач визначив податкові зобов' язання за вересень 2010 року в сумі 67699 грн. на фактично відвантажені товари виходяч и з фактурної вартості. Митна вартість реалізованого у ве ресні 2010 року імпортованого т овару склала 537739 грн. сума ПДВ, с плаченого на митниці - 107548 грн .. Таким чином, відповідачем за наслідками перевірки визнач ено податкові зобов' язання з ПДВ підприємства за вересе нь 2010 року в розмірі 107548 грн. (537739х20% ), тобто виходячи з митної варт ості імпортованих товарів. Т акож відповідачем при провед енні перевірки враховано рез ультати камеральної перевір ки від 10 листопада 2010 року акт № 3786/15-2 та визначено позивачеві д о сплати суму ПДВ по декларац ії за вересень 2010 року у сумі 10 3 55 грн. за наслідками не включе ння до складу оподатковувани х операцій з податку на додан у вартість отриманої поперед ньої оплати за товари від ПП Литвин М.М. у сумі 65000 грн..

На підставі вказаного акту перевірки 28 січня 2011 року були прийняті: податкове повідом лення-рішення № 0000012301/0 37/23-4/22098755/54, яки м позивачеві зменшено суму б юджетного відшкодування з по датку на додану вартість за ж овтень 2010 року в сумі 40327 грн. та в изначено штрафні санкції в р озмірі 10082 грн.; податкове повід омлення-рішення № 0000032301/0 36/23-4/22098755/560, яким позивачеві нараховано п одаткове зобов' язання з под атку на додану вартість за жо втень 2010 року в сумі 10355 грн. та ви значено штрафні санкції в ро змірі 2589 грн. (а.с.а.с. 28, 29).

Крім того, актом за № 82/23-4/22098755 в ід 25 січня 2011 року (а.с.а.с. 30-43), вста новлено, що позивачем збільш ено суму податкових зобов' я зань у жовтні 2010 року в розмірі 57342 грн., тобто зменшено від' є мне значення різниці між сум ою податкового зобов' язанн я та податкового кредиту за ж овтень 2010 року на 57 342 грн. та визн ачено позитивне значення різ ниці між податковим зобов' я занням та податковим кредито м у сумі 11 370 грн. Такий висновок податкового органу, було зро блено на підставі того, що поз ивачем при поставці товарів на митну територію України р озраховано базу оподаткуван ня виходячи із вартості, яка б ула менша митної вартості з я кої сплачено податок на дода ну вартість при імпорті цих т оварів. Перевіркою встановле но, що підприємство проводил о реалізацію пластмасових ви робів санітарно-технічного п ризначення, ванн, облицюваль ної плитки та інших побутови х виробів для ванних кімнат с уб' єктам підприємницької д іяльності за цінами, що сформ овані на основі фактурної ва ртості та включають ввізне м ито та націнку.

На підставі вказаного ак ту перевірки 28 січня 2011 року бу ло прийнято податкове повідо млення-рішення за № 0000022301/0 38/23-4/22098755/56 2, яким позивачеві зменшено су му бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2010 року на суму 57342,00 грн. та застосовано шт рафну санкцію в розмірі 14336,00 гр н. (а.с. 44).

Судом встановлено, що пози вачем визначено податкові зо бов' язання за вересень та ж овтень 2010 року на товар виходя чи з фактурної вартості, ввіз ного мита та націнки.

Матеріалами справи підтве рджено, що протягом охоплюва них перевірками періодів поз ивач здійснював діяльність з імпорту товарів на митну тер иторію України, які в подальш ому реалізовувались на внутр ішньому ринку. Зокрема підпр иємство проводило реалізаці ю пластмасових виробів саніт арно-технічного призначення суб' єктам підприємницької діяльності по цінам, що сформ овані на основі фактурної ва ртості та включають ввізне м ито, націнку. При ввезенні тов арів позивач належним чином сплачував до бюджету суми ПД В, що були визначені відповід но до статті 4 частини 3 Закону України № 168/97-ВР з митної варто сті імпортованих товарів, що підтверджується відповідни ми ВМД.

Дані факти відповідачем не заперечуються.

Заперечуючи проти позову в ідповідач зазначає, що дог овірна (контрактна) вартість реалізованого позивачем тов ару на території України бул а нижча за звичайну ціну (митн у вартість).

Відповідно до статті 1 пункт у 1.18 Закону України № 168/97-ВР звич айні ціни розуміються та зас тосовуються за правилами, ви значеними статтею 1 пунктом 1.2 0 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств ».

Відповідно до статті 1 пункт у 1.20.1 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв», якщо цим пунктом не встан овлено інше, звичайною вважа ється ціна товарів (робіт, пос луг), визначена сторонами дог овору. Якщо не доведене зворо тне, вважається, що така звича йна ціна відповідає рівню сп раведливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - ц е ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продаве ць бажає передати такі товар и (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутн ості будь-якого примусу, обид ві сторони є взаємно незалеж ними юридично та фактично, во лодіють достатньою інформац ією про такі товари (роботи, по слуги), а також ціни, які склал ися на ринку ідентичних (а за ї х відсутності - однорідних) то варів (робіт, послуг). Ринок то варів (робіт, послуг) і сфера о бігу товарів (робіт, послуг), я ка визначається виходячи з м ожливості покупця (продавця) реально і без значних додатк ових витрат придбати (продат и) товар (роботу, послугу) на на йближчій стосовно будь-якої із сторін договору території .

Ідентичні товари (роботи, по слуги) - це товари (роботи, пос луги), що мають однакові харак терні для них основні ознаки . Під час визначення ідентичн ості товарів беруться до ува ги, зокрема, їх фізичні характ еристики, які не впливають на їх якісні характеристики і н е мають суттєвого значення д ля визначення ознак товару, я кість і репутація на ринку, кр аїна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зо внішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, по слуги) - це товари (роботи, пос луги), які не є ідентичними, ма ють подібні характеристики і складаються зі схожих компо нентів, що дозволяє їм викону вати однакові функції та (або ) бути взаємозамінними. Під ча с визначення однорідності то варів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, н аявність товарного знака, ре путація на ринку, країна похо дження та виробник.

Відповідно до статті 1 пункт у 1.20.2 статті 1 Закону України Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств», для визн ачення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовуєт ься інформація про укладені на момент продажу такого тов ару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугам и) у співставних умовах. Зокр ема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обся г) товарів (наприклад, обсяг то варної партії), строки викона ння зобов' язань, умови плат ежів, звичайних для такої опе рації, а також інші об' єктив ні умови, що можуть вплинути н а ціну. При цьому умови догово рів на ринку ідентичних (у раз і їх відсутності - однорідних ) товарів (робіт, послуг) визна ються співставними, якщо від мінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, аб о може бути економічно обґру нтована. При цьому враховуют ься звичайні, при укладанні у год між непов' язаними особа ми, надбавки чи знижки до ціни . Зокрема, але не виключно, вра ховуються знижки, пов' язані з сезонними та іншими колива ннями споживчого попиту на т овари (роботи, послуги), втрато ю товарами якості або інших в ластивостей; закінченням (на ближенням дати закінчення) с троку зберігання (придатност і, реалізації); збутом нелікві дних або низько ліквідних то варів; маркетинговою політик ою, у тому числі при просуванн і товарів (робіт, послуг) на ри нки; наданням дослідних моде лей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними спожива чів. Якщо товари (роботи, послу ги), ідентичні (за їх відсутнос ті - однорідні) товарам (робота м, послугам), стосовно яких виз начається звичайна ціна, при людно пропонуються до продаж у, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цін них паперів, або мають біржов у ціну (біржове котирування), в изначення звичайної ціни у в становленому в абзаці першом у цього підпункту порядку зд ійснюється із врахуванням та ких факторів.

Відповідно до статті 1 пункт у 1.20.6 Закону України України «П ро оподаткування прибутку пі дприємств», у разі, коли на від повідному ринку товарів (роб іт, послуг) не здійснюються оп ерації з ідентичними (у разі ї х відсутності - однорідними) т оварами (роботами, послугами ), або якщо неможливо визначит и їх ціну через відсутність а бо недоступність відповідно ї інформації, звичайною ціно ю вважається ціна договору.

За пунктами 1.20.8 та 1.20.10 статті 1 З акону України України «Про о податкування прибутку підпр иємств», обов' язок доведенн я того, що ціна договору не від повідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим За коном, покладається на подат ковий орган у порядку, встано вленому законом. При проведе нні перевірки платника подат ку податковий орган має прав о надати запит, а платник пода тку зобов' язаний обґрунтув ати рівень договірних цін аб о послатися на норми абзацу п ершого підпункту 1.20.1 цього пун кту. Донарахування податкови х зобов' язань платника пода тку податковим органом внасл ідок визначення звичайних ці н здійснюється за процедурою , встановленою законом для на рахування податкових зобов'я зань за непрямими методами, а для платників податку, визна них природними монополістам и згідно із законом, - також ві дповідно до принципів регулю вання цін, встановлених таки м законом. Якщо звичайна ціна не може бути визначена з вико ристанням норм попередніх пі дпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рі вня можуть бути прийняті до у ваги правила, визначені відп овідним національним положе нням (стандартом) бухгалтерс ького обліку.

Відповідно до пункту 13 Указ у Президента України «Про де які заходи з дерегулювання п ідприємницької діяльності» , індикативні або звичайні ці ни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податк ових або митних цілях устано влюються на підставі статист ичної оцінки рівня цін реалі зації таких товарів (робіт, по слуг) на внутрішньому ринку У країни, яка проводиться упов новаженим державним органом у визначеному ним порядку. Ін дикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися ор ганами виконавчої влади, які використовують їх для нарах ування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платеж ів) та неподаткових платежів , крім випадків відсутності с татистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (ро біт, послуг).

Крім того, відповідно до Зак ону України «Про ціни та ціно утворення»(зокрема, статті 6 т а 7) в народному господарстві з астосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані т а регульовані ціни і тарифи. В ільні ціни і тарифи встановл юються на всі види продукції , товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється дер жавне регулювання цін і тари фів. На сьогодні державне рег улювання цін запроваджено Ка бінетом Міністрів України за постановою від 25 грудня 1996 рок у № 1548 «Про встановлення повно важень органів виконавчої вл ади та виконавчих органів мі ських рад щодо регулювання ц ін (тарифів)», у якій відсутнє будь-яке регулювання цін на м итну вартість.

Аналізуючи зазначені норм и суд приходить до висновку, щ о будь-яке застосування пода тковим органом «звичайних ці н»є можливим виключно у випа дках продажу товарів (робіт, п ослуг) навіть пов' язаним ос обам або придбання товарів у таких же осіб лише за наявнос ті незвичайних умов ведення господарської діяльності, що повинно бути доведено сам е податковим органом належни м чином та за умови відсутнос ті належного обґрунтування ф актичної ціни продажу або пр идбання, яка при цьому повинн а не відповідати статистичні й оцінці рівня цін реалізаці ї таких товарів (робіт, послуг ) на внутрішньому ринку Украї ни.

При цьому податковий орган несе обов' язок належного д оведення самого факту того, щ о фактична ціна договору не в ідповідає рівню звичайної ці ни. Податковий орган повине д овести, що володіє належною і нформацією про укладені на м омент продажу товару (роботи , послуги) договори з ідентичн ими (однорідними) товарами (ро ботами, послугами) у співстав них умовах, що дозволило б йом у висунути обґрунтовані прет ензії до фактичної ціни дого вору.

У вищевказаних актах перев ірки відсутні будь-які доказ и здійснення перевірки рівн я звичайних цін на продукцію , що реалізувалась позивачем на внутрішньому ринку, порів нюючи її з справедливою ринк овою ціною ідентичних (анало гічних) товарів у співставни х умовах, що свідчить про відс утність будь-яких підстав дл я застосування звичайних цін .

Здійснюючи перевірки відп овідач дійшов до хибного вис новку щодо визначення звичай ної ціни товару шляхом викор истання митної вартості, оск ільки імпорт товарів і їх реа лізація на внутрішньому ринк у в Україні не можуть вважати ся співставними умовами для визначення звичайних цін.

Так, статтею 263 частиною 1 МК У країни передбачено можливіс ть використання інформації, що стосується митної вартост і товарів, які переміщуються через митний кордон, виключн о митними органами для митни х цілей. В тому числі для визна чення бази оподаткування ПДВ при імпорті товарів.

Аналогічно визначено і пун ктом 1.7. Інструкції про заповн ення вантажної митної деклар ації, затвердженої наказом Д ержавної митної служби Украї ни № 307 від 09 липня 1997 року, згідн о якого митна вартість викор истовується виключно в цілях митного оподаткування товар ів і ведення митної статисти ки.

Таким чином, звичайна ціна в становлюється за правилами с татті 1 пункту 1.20 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств», залежить від умов продажу товару і відпов ідає справедливій ринковій ц іні в Україні.

Наведене положення відпов ідає вимогам статті 11 Закону У країни «Про ціни та ціноутво рення», якою встановлено, що п ри здійсненні експортних та імпортних операцій застосов уються контрактні ціни, що фо рмуються відповідно до цін т а умов світового ринку, та не с уперечить статті 1 пункту 1.20.5, с татті 7 пункту 7.4 підпунктом 7.4.1 т а 7.4.3. Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв». Таким чином, якщо товари п родані за ціною вищою від фак турної, але нижчою від митної вартості, база обкладення ПД В визначається виходячи з пр одажної вартості товару, в та кому випадку ціна продажу є з вичайною.

Жодним законодавчим актом України не передбачено отот ожнення поняття «звичайна ці на», яке застосовується при в изначенні бази операцій пост авки товарів на митній терит орії України, і поняття «митн а вартість», яке застосовуєт ься при визначенні бази опод аткування операцій з імпорту товарів на митну територію У країни.

А тому посилання відповіда ча на статтю 4 пункт 4.3 Закону Ук раїни № 168/97-ВР, згідно якого для товарів, які імпортуються на митну територію України пла тником податку, базою оподат кування є договірна (контрак тна) вартість таких товарів, а ле не менша митної вартості, з азначеної у ввізній митній д екларації (з урахуванням вит рат згідно цього ж підпункту ), не береться судом до уваги, о скільки вказана норма стосує ться оподаткування податком на додану вартість саме при розмитненні імпортованих то варів.

Відповідачем не спростова но доводів позивача про те, що він сплатив всі необхідні пр и розмитненні платежі та под атки від митної вартості тов ару, а ціну, за якою реалізував товари покупцям, формував на підставі статті 4 пункту Зако ну України Закону України № 168 /97-ВР, при здійсненні господар ської діяльності ціна реаліз ації товару коливалася відпо відно до попиту, економічног о стану ринку, маркетингових досліджень. Реалізація това ру проводилась оптом, але в жо дному випадку ціна товару не була нижчою від ринкової цін и, а отже, й від звичайної.

Крім того, донарахування по даткових зобов' язань платн ика податку податковим орган ом внаслідок визначення звич айних цін здійснюється за пр оцедурою, встановленою закон ом для нарахування податкови х зобов' язань за непрямими методами.

Проте, відповідно до статт і 4 пункту 4.3 підпункту 4.3.1 Закону України «Про порядок погаше ння зобов' язань платників п одатків перед бюджетами та д ержавними цільовими фондами »№ 2181-ІІІ (надалі Закон України № 2181-ІІІ), застосування непрями х методів визначення податко вих зобов' язань платника по датків є можливим виключно у випадках, якщо контролюючий орган не може самостійно виз начити суму податкового зобо в' язання платника податків згідно з підпунктом «а»підп ункту 4.2.2 статті 4 цього Закону (тобто лише у разі, якщо платни к податків не подає у встанов лені строки податкову деклар ацію) у зв' язку з не встановл енням фактичного місцезнахо дження підприємства чи його відокремлених підрозділів, м ісцезнаходження фізичної ос оби або ухиленням платника п одатків чи його посадових ос іб від надання відомостей, пе редбачених законодавством, а також якщо неможливо визнач ити суму податкових зобов' я зань у зв' язку з не веденням платником податків податков ого обліку або відсутністю в изначених законодавством пе рвинних документів. Там же ви значено, що цей метод може зас тосовуватися також у випадка х, коли декларацію було подан о, але під час документальної перевірки, що проводиться ко нтролюючим органом, платник податків не підтверджує розр ахунки, наведені у деклараці ї, наявними документами облі ку у порядку, передбаченому з аконодавством.

Відповідно до статті 4 пунк ту 4.3 підпункту 4.3.1 Закону Украї ни № 2181-ІІІ, якщо підставою для застосування непрямих метод ів є відсутність окремих док ументів обліку, такий метод м оже застосовуватися виключн о для визначення об' єкта оп одаткування або його елемент ів, пов' язаних із такими док ументами. Там же визначено, що якщо платник податків подає інші документи обліку або ін ші підтвердження, достатні д ля визначення показників від сутніх документів обліку, не прямі методи не застосовують ся.

Крім того, відповідно до ст атті 4 пункту 4.3 підпункту 4.3.1 Зак ону України № 2181-ІІІ методика в изначення суми податкових зо бов' язань за непрямими мето дами затверджується законом і є загальною для всіх платни ків податків, а підпунктом 4.3.4 п ункту 4.3 цієї ж статті визначе но, що застосування непрямог о методу для визначення пода ткових зобов' язань платник ів податків у випадках, не пер едбачених цим пунктом, не доз воляється. На теперішній час жодним законом України не за тверджено методику визначен ня суми податкових зобов' яз ань за непрямими методами.

Відповідно до статті 4 пунк ту 4.3 підпункту 4.3.5 Закону Украї ни № 2181-ІІІ рішення про застосу вання непрямих методів прийм ається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підст ав, визначених у підпункті 4.3.1 ц ього пункту. Нарахування под аткових зобов' язань з викор истанням непрямого методу зд ійснюється виключно податко вими органами. Рішення про сп лату податкових зобов' язан ь приймається у судовому пор ядку за поданням керівника (й ого заступника) відповідного податкового органу.

Як вбачається із змісту вищ евказаних актів перевірок, п ри перевірці позивача йому б ули надані всі необхідні док ументи, а тому жодних законни х підстав щодо самого факту з астосування непрямих методі в не було.

За таких обставин суд прихо дить до переконання, що нарах ування податкових зобов' яз ань на імпортовані товари, що реалізуються по договірній ціні на території України, ви ходячи з митної вартості, є бе зпідставним, оскільки не ґру нтується на вимогах чинного законодавства.

Слід зауважити, що відповід но до пункту 123.1 статті 123 Податк ового Кодексу України, що у ра зі якщо контролюючий орган с амостійно визначає суми под аткового зобов' язання, змен шення суми бюджетного відшко дування та/або зменшення від ' ємного значення об' єкта о податкування податком на при буток або від' ємного значен ня суми податку на додану вар тість платника податків на п ідставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Ко дексу, це тягне за собою накла дення на платника податків ш трафу в розмірі 25 відсотків су ми нарахованого податкового зобов' язання, неправомірно заявленої до повернення сум и бюджетного відшкодування т а/або неправомірно заявленої суми від' ємного значення о б'єкта оподаткування податко м на прибуток або від'ємного з начення суми податку на дода ну вартість.

На підставі вказаних норм В ідповідачем, у зв' язку зі зм еншенням сум бюджетного відш кодування, було застосовано штрафні санкції за оспорюван ими податковим повідомлення м-рішенням №0000012301/0 37/23-4/22098755/54 від 28 січ ня 2011 року в розмірі 10082,00 грн., №0000032 301/0 36/23-4/22098755/560 від 28 січня 2011 року в роз мірі 14336,00 грн.

Суд констатує, що відповідн о до приписів частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як пр авопорушення. Тобто за поруш ення, вчинені у попередніх пе ріодах, та виявлені після дат и набрання чинності Податков им кодексом України, відпові дно по норм Конституції Укра їни, не допускається застосу вання санкцій, що не були пере дбачені нормативно-правовим и актами до 01 січня 2011 року, зокр ема у разі встановлення зави щення заявленої до відшкодув ання з бюджету суми ПДВ, яка на час перевірки не відшкодова на.

Крім того, суд констатує, що відповідно до статті 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов' язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ений Конституцією та законам и України.

З огляду на викладені обста вини та враховуючи приписи с татті 71 частини 2 КАС України, в силу яких в адміністративн их справах про протиправніст ь рішень, дій чи бездіяльност і суб' єкта владних повноваж ень обов' язок щодо доказува ння правомірності свого ріше ння, дії чи бездіяльності пок ладається на відповідача, як що він заперечує проти адмін істративного позову, суд вва жає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що п ідлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 160- 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Прива тного підприємства «Аквапер л»до державної податкової ін спекції у м. Ужгороді Закарпа тської області про визнання протиправними і скасування п одаткових повідомлень-рішен ь - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати протиправним та скасувати податкове пові домлення-рішення державної п одаткової інспекції у м. Ужго роді Закарпатської області № 0000012301/0 37/23-4/22098755/54 від 28 січня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове пові домлення-рішення державної п одаткової інспекції у м. Ужго роді Закарпатської області № 0000032301/0 36/23-4/22098755/560 від 28 січня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове пові домлення-рішення державної п одаткової інспекції у м. Ужго роді Закарпатської області № 0000022301/0 38/23-4/22098755/562 від 28 січня 2011 року.

Стягнути з Державног о (місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь прива тного підприємства «Аквапер л»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп., що с плачене відповідно до квитан ції № 49 від 07 лютого 2011 року чере з 05 філіал Закарпатського обл асного управління Державног о Ощадного банку України.

Постанова суду може б ути оскаржена до Львівського апеляційного адміністратив ного суду протягом десяти дн ів з дня її проголошення, а у р азі застосування судом части ни третьої статті 160 КАС Украї ни, а також прийняття постано ви у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня от римання копії постанови. Апе ляційна скарга подається чер ез Закарпатський окружний ад міністративний суд з одноча сним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених ста ттею 167 частиною 4 цього Кодекс у десятиденний строк на апел яційне оскарження постанови суду обчислюється з наступн ого дня після закінчення п' ятиденного строку з моменту отримання суб' єктом владни х повноважень повідомлення п ро можливість отримання копі ї постанови суду. У разі подан ня апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасова но, набирає законної сили піс ля повернення апеляційної ск арги, відмови у відкритті апе ляційного провадження або на брання законної сили рішення м за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Гаврилко С.Є.