8/12/2011/5003
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
22 березня 2011 р. Справа 8/12/2011/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.,
при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,
розглянувши в приміщенні суду справу
про стягнення заборгованості
за участю представників:
від позивача: Грішина Т.І. - за довіреністю
від відповідача:Чех Н.П. - за дорученням
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство "Гайсинське СТП "Агромаш" 28.01.2011 р. звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення заборгованості з Гайсинського лісового господарства.Позов обґрунтовано наступним: протягом 2008-2010 року позивач, на підставі договору № 8 від 31.12.2008 р. та договору № 10 від 31.12.2009 р., реалізовував відповідачу паливо. Станом на 01.04.2010 р. заборгованість складала 68 716,32 грн.. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.05.2010 р. затверджено мирову угоду по справі № 7/60-10, якою вищезазначену заборгованість розстрочено строком на 8 місяців. Відповідач, здійснюючи погашення попередньої заборгованості відповідно до затвердженої мирової угоди, створював нову заборгованість, яка станом на 25.01.2011 р. становить 29 965,73 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 31.01.2011 р. було порушено провадження у справі № 8/12/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2011 р..
В зв'язку з перебуванням судді Грабика В.В. на лікарняному судове засідання на визначену дату не відбулось.
Ухвалою від 24.02.2011 р. розгляд справи призначено на 22.03.2011 р..
В судовому засіданні представниками сторін подано заяви, в яких позивач та відповідач пояснили, що заборгованість по мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.05.2010р., погашена повністю, а заборгованість по позовній заяві утворилась з травня 2010 року та станом на 01.02.2011р. .
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.
Представника відповідача позовні вимоги визнала повністю.
При розгляді справи в судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
31.12.2008 р. між ВАТ "Гайсинське СТП "Агромаш" (постачальник) та Гайсинським лісовим господарством (покупець) укладено договір № 8 поставки нафтопродуктів. Даним договором передбачено: постачальник бере на себе зобов'язання здійснювати заправку нафтопродуктами: А- 80, А-92, А-95, Д/п, мастило в 2009 році автотранспорт споживача, згідно з відомостями, на автозаправній станції постачальника, що знаходиться за адресою: м.Гайсин вул. Станційна,3 (п.1.1.); споживач зобов'язується проводити (попередню) оплату за нафтопродукти, які відпускатимуться постачальником, згідно з договором (п.2.1.); споживач зобов'язується проводити звірку розрахунків за одержані в поточному місяці нафтопродукти не пізніше 5-го числа наступного місяця (п.2.2.); у разі виявлення заборгованості за розрахунками споживач не пізніше п'яти днів проведення звірки перераховує суму заборгованості на розрахунковий рахунок постачальника (п.2.3.); термін дії договору з 31.12.2008 р. до 31.12.2009 р. і надалі може пролонгуватися за згодою сторін (п.6.1).
31.12.2009 р. сторони уклали договір №10 поставки нафтопродуктів на строк з 31.12.2009р. до 31.12.2010р. на умовах аналогічних тим, які визначалися в договорі №8 від 31.12.2008р..
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.05.2010 р. затверджено Мирову угоду по справі № 7/60-10, відповідно до якої заборгованість відповідача, в сумі 68 716,32 грн., яка виникла станом на 01.04.2010 р., розстрочено строком на 8 місяців.
Згідно наданого позивачем обгрунтованого письмового розрахунку розмір боргу відповідача за договором № 10 від 31.12.2009 р. становить 29 965,73 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків станом на 01.02.2011р. (а.с.88, 98,123).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.712ч.2 ЦК України додоговору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не вставнолено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами склались правовідносини із договору поставки. Договором передбачений обв'язок споживача проводити (попередню) оплату за нафтопродукти, які відпускатимуться постачальником, згідно з договором (п.2.1.). Як вбачається з документів наданих позивачем заборгованість відповідача за отримані по договору №10 від 31.12.2009р. нафтопродукти станом на 01.02.2011р. становить 29 965,73грн.,що є підставою для задоволення позову, оскільки обов"язок відповідача оплатити отриманий за договороом товар передбачена як договором так і нормами матеріального права. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме видатковими накладними,карткою рахунку,прибутковими касовими ордерами, письмовими розрахунками основної суми боргу та ін..
Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Гайсинського лісового господарства на користь відкритого акціонерного товариства "Гайсинське СТП "Агромаш" 29 965,73 грн. боргу, 299,66 грн. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Грабик В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 березня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2011 |
Оприлюднено | 29.03.2011 |
Номер документу | 14405790 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Грабик В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні