Рішення

від 22.03.2011 по справі 10/13/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/13/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 березня 2011 р.           

Справа 10/13/2011/5003

за позовом: Приватного підприємства "Вінагрохім трейд", код ЄДРПОУ 34549619  (вул. 600-річчя, 4/3, м. Вінниця)   

до:Фермерського господарства "Слобідське", код ЄДРПОУ 32349791  (вул.Вишнева, 90, с. Клекотина, Шаргородський район, Вінницька область, 23525)   

про стягнення 5 600,80 грн.

Головуючий суддя     Даценко М.В.     

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

          позивача (арбітражного керуючого Глєбова В.Ф.): Пшеничний Г. Д. - за довіреністю

          відповідача : не з'явились

ВСТАНОВИВ :

24 лютого 2011 року до господарського суду Вінницької області надійшов позов про стягнення 5600,80 грн. з Фермерського господарства "Слобідське".   

Позов підписано арбітражним керуючим (ліквідатором) ПП "Вінагрохімтрейд" Глєбовим В.Ф., призначеного постановою господарського суду Вінницької області від 26 квітня 2010 року у справі № 10/185-09, та який є повноважною посадовою особою позивача згідно ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 25 лютого 2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 10/13/2011/5003 та призначено до розгляду на 22 березня 2011 року.

Відповідач в судове засідання 22 березня 2011 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, причин неявки та неподання документів не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвалою від 25 лютого 2011 року, яка надсилалась рекомендованим листом (вихідний №1169р-1171р від 25.02.11 р.) за адресою вказаною в позовній заяві:  23525, вул.Вишнева, 90, с. Клекотина, Шаргородський район, Вінницька область, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20618919 наявним в матеріалах справи (а.с.23).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України  ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали  від 25 лютого 2011 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи,  її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України,   розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Приватним підприємством "Вінагрохім трейд" (Постачальник) передано Фермерському господарству "Слобідське" наступний товар: Соняшник "Арена" в кількості 43.000 пос.од. на суму 28118,40 грн., згідно видаткової накладної № ВА-0000028 від 12 квітня 2008 року та довіреності серія НБЛ№ 159980 від 11 квітня 2008 року; Соняшник "Ясон" в кількості 100.000 кг на суму 2350,80 грн., згідно видаткової накладної № ВА-0000041 від 15 травня 2008 року та довіреності серія НБЛ№ 159993 від 13 травня 2008 року; "Инкрустированные семена подсолнечника F1" в кількості 0.200 т. на суму 5600,00 грн., згідно видаткової накладною № ВА-0000026 від 3 червня 2009 року та довіреності серія ЯПИ №889017 від 23 квітня 2009 р.,  на загальну суму 36069,20 грн..

Відповідачем за отриманий товар було сплачено 30468,40 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Таким чином сума заборгованості становить 5600,80 грн..

В судовому засіданні 22 березня 2011 року представник позивача стверджує про наявність у відповідача заборгованості на момент розгляду справи в розмірі - 5600,80 грн., що також вказано у письмовому поясненні поданому 21.03.11 р..   

13.09.2010 року позивачем надіслано претензію № 218 відповідачеві  з вимогою погашення заборгованості в сумі 5600,80 грн..

За твердженням позивача відповіді на претензію від 13.09.2010 року відповідачем надано не було, заборгованість за поставлений товар не погашено.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 названої статті передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище 13.09.2010 року позивачем заявлено претензію відповідачу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 5600,80 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.                                                                                                                                                                                                                                 

22 березня 2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись  ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.82,   84, 85,  87, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України, суд-    

ВИРІШИВ :

1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Слобідське" ( вул.Вишнева, 90, с. Клекотина, Шаргородський район, Вінницька область, 23525, р/р 26003064292510 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 302010, код ЄДРПОУ 32349791) на користь Приватного підприємства "Вінагрохім трейд" ( 21021, вул. 600-річчя, 4/3, м. Вінниця; р/р 26005194793 в АТ "Райфайзен Банк" м. Київ, МФО 380805, код  ЄДРПОУ 34549619; пошт. адреса: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23) 5 600,80 грн. (п'ять тисяч шістсот грн. 80 коп.) - боргу, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

4. Рішення надіслати сторонам рекомендованим листом, відповідачу з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя                                             Даценко М.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  23 березня 2011 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23)

3 - відповідачу  (вул.Вишнева, 90, с. Клекотина, Шаргородський район, Вінницька область, 23525)  з повідомленням