Рішення

від 18.02.2011 по справі 54/517

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/517

18.02.11

За позовом                    Е.І. Дюпон де Немур енд Компані

                              (E.I. du Pont de Nemours and Company), США

До          1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех-2001»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»

Про                              припинення порушення прав на винахід за Патентом України № 19806

                                                                                          Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача          ОСОБА_3 –предст. (дов. б/н від 16.12.2010 р.)

Від відповідачів          1) не з’явився

          2) Віценко А.Г. –предст. (дов. б/н від 07.12.2010 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Компанія Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (далі –позивач, компанія) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех-2001»(далі – відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»(далі –відповідач-2) про припинення порушення прав на винахід за Патентом України № 19806, а саме позивач просить суд: 1) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротех-2001»(09170, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Шкарівка, вул. Гагаріна, 73, код ЄДРПОУ: 31596598) пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат «Тівітус, в.г.»; 2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, код ЄДРПОУ: 30632100) пропонувати для продажу гербіцидний препарат «Тівітус, в.г.».

Позовні вимоги ґрунтуються на наступних обставинах: (а) позивач є власником Патенту України № 19806 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»; охоронюваний вказаним патентом позивача спосіб полягає у застосуванні хімічної речовини шляхом обробки ґрунту або рослин похідними пиридинсульфонілсечовини (до яких належить, зокрема, речовина римсульфурон) у кількості 0,001-0,25 кгга; (б) відповідач-1 та відповідач-2 здійснюють пропонування для продажу та продаж в Україні гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.», препаративна форма якого включає діючу речовину римсульфурон у кількості 250 г/кг і норма витрати якого складає 40 –50 г/га; (в) під час пропонування для продажу та продажу в Україні гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»незаконно пропонується для застосування «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю», який охороняється патентом позивача, що є порушенням виключних прав власника даного патенту.

          Ухвалою суду від 18.12.2009 р. суддею Демченко Т.С. порушено провадження у справі № 54/517 та призначено судове засідання на 05.02.2010 р.

          28.01.2010 р., на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2009 р., позивачем через відділ діловодства суду надано письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, уповноваженого вирішувати господарський спір, відсутня справа зі спору між сторонами справи № 54/517, про цей же предмет і з тих же підстав; раніше спір між сторонами справи № 54/517 про цей же предмет і з тих же підстав не вирішувався.

          05.02.2010 р. відділом діловодства суду від відповідача-2 отримано клопотання про про фіксування судового процесу технічними засобами, а також клопотання про залучення витребуваних ухвалою від 18.12.2009 р. документів, а саме: статуту ТОВ «Компанія «Укравіт», свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Компанія «Укравіт», довідки № 06-11/76 від 15.01.2009 р. про поточний рахунок та довідки № 41.01-11/67-77 від 15.01.2009 р. про наявність відкритого рахунку.

          Також  05.02.2010 р. відділом діловодства суду від відповідача-2 отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 та відповідача-2.

           Відзив відповідача-2 ґрунтується на наступному: (1) відповідач-2 на законній підставі отримав права інтелектуальної власності на корисну модель –засіб гербіцидної дії на основі римсульфурону, який відрізняється тим, що додатково містить суміш натрійалкілнафталінсульфонату та натрієвої солі сульфонованого алкілкарбоксилату, узяті у рівних частках (морвет), содіум сульфат, карбоксиметил целюлозсодіум та каолін, захищений Патентом України № 21708; (2) відповідач-2 не порушує прав інтелектуальної власності позивача, що охороняються патентом України № 19806, оскільки використовує права на корисну модель за Патентом України № 21708, на основі якої виробляється препарат «Тівітус, в.г.»; (3) позивачем не надано жодних допустимих доказів порушення його прав інтелектуальної власності відповідачем-2.

Представник позивача у судовому засіданні 05.02.2010 р. подав клопотання про призначення у справі судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Клопотання позивача було обґрунтоване тим, що дії відповідачів з пропонування для продажу та продажу гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»є порушенням прав інтелектуальної власності на патент позивача, оскільки під час здійснення вказаних дій незаконно пропонується до використання кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 19806, а відтак пропонується для застосування зазначений винахід.

Позивач у клопотанні про призначення експертизи просив суд доручити проведення судової експертизи у даній справі атестованим судовим експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. В обґрунтування своєї пропозиції стосовно вибору експертної установи позивач надав суду відповідь на запит до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України щодо надання інформації про експертів, які мають вищу освіту у галузі хімії та необхідну експертну спеціальність 13.3 «Дослідження, пов’язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції». У відповіді на запит експертною установою була надана інформація щодо експертів, які атестовані, мають одночасну вищу хімічну освіту та кваліфікацію судових експертів зі спеціальності 13.3 «Дослідження, пов’язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції».

Також на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2009 р. позивачем надано у судовому засіданні оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, для огляду.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання, призначене на 05.02.2010 р., не направив. Окрім того, суд прийшов до висновку про необхідність витребування нових доказів. За таких обставин ухвалою суду від 05.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 12.03.2010 р., відповідача-1 повторно зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 18.12.2009 р. про порушення провадження у справі.

          З огляду на необхідність витребування нових доказів, ухвалою суду від 05.02.2010 р. зобов’язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35) у строк до 05.03.2010 р. надати суду належним чином засвідчені копії: (1) посвідчення про державну реєстрацію препарату «Тівітус, в.г.», (2) наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про затвердження Доповнення до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»разом з переліком препаратів, що ним затверджено, до якого було включено препарат «Тівітус, в.г.». Також ухвалою суду від 05.02.2010 р. зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер»(04060, м. Київ, а/с 98) у строк до 10.03.2010 р. надати суду інформацію про особу, якій делеговано домен ukravit.com.ua із зазначенням даних стосовно змін (за їх наявності) особи-реєстранта вищевказаного домену. Позивача зобов’язано надати суду гербіцидний препарат «Тівітус, в.г.», придбаний за видатковою накладною № АТ-0000182 від 11.06.2009 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

          24.02.2010 р. відділом діловодства суду від відповідача-2 отримано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю прибуття в судове засідання 12.03.2010 р.  представника відповідача-2 Духовної О.В., у зв’язку з перебуванням останньої у черговій щорічній відпустці.  

          25.02.2010 р. відділом діловодства суду отримано відповідь на судовий запит від ТОВ «Хостмайстер», згідно якої надано інформацію стосовно запису про доменне ім’я  ukravit.com.ua в реєстраційній системі UANIC станом на 10:55:00 18.02.2010 р. Також у відповіді ТОВ «Хостмайстер»зазначило, що за більш детальною інформацією слід звернутися до реєстратора доменного імені ukravit.com.ua –СПД ОСОБА_1

04.03.2010 р. через відділ діловодства суду позивачем було подано клопотання про залучення до матеріалів справи доказу, а саме: гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.», виробленого на замовлення ТОВ «Компанія «Укравіт», в його упаковці вагою 500 гр., дата виготовлення: грудень 2007 р.

          12.03.2010 р. через відділ діловодства суду від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України надійшли витребувані судом копія посвідчення про державну реєстрацію препарату «Тівітус, в.г.»та копія наказу  Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про затвердження Доповнення до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»разом з переліком препаратів, що ним затверджено, до якого було включено препарат «Тівітус, в.г.».

У зв’язку з перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 12.03.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 28.04.2010 р.

28.04.2010 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача-2 заяву про відвід судді Демченко Т.С.

Ухвалою заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 р. заяву відповідача-2 про відвід судді Демченко Т.С. залишено без задоволення. Ухвалою суду від 17.05.2010 р. розгляд справи призначено на 28.05.2010 р.

          У судове засідання 28.05.2010 р. з’явилися представники позивача та відповідача-2, відповідач-1 відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання, призначене на 28.05.2010 р., не направив.

В судовому засіданні 28.05.2010 р. представник позивача надав суду письмові пояснення щодо відзиву відповідача-2 на позовну заяву. Разом з поясненнями представник позивача надав відповідь на адвокатський запит представника позивача від 04.03.2010 р., надану реєстратором в зоні .ua та com.ua СПД ОСОБА_2, в якій зазначено, що доменне ім’я www.ukravit.com.ua делеговано ТОВ «Компанія «Укравіт». Позиція позивача, викладена в наданих письмових поясненнях, полягає, зокрема, у наступному: (1) незважаючи на можливе використання відповідачем-2 корисної моделі за патентом України № 21708, пропонуючи для продажу гербіцидний препарат «Тівітус, в.г.», відповідач-2 порушує права позивача на винахід за патентом України № 19806 шляхом пропонування вказаного винаходу для застосування, (2) порушення відповідачем-2 прав інтелектуальної власності позивача на винахід за Патентом України № 19806, зокрема, шляхом пропонування для продажу гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.» підтверджується належними та допустимими доказами у справі.

Також у судовому засіданні 28.05.2010 р. представник позивача надав суду додаткові пояснення щодо питань на роз’яснення судової експертизи, згідно з якими позивач запропонував доповнити перелік питань, запропонованих ним у клопотанні про призначення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 05.02.2010 р., з урахуванням поданого відповідачем-2 разом з відзивом на позовну заяву Патенту України № 21708 на корисну модель.

Ухвалою суду від 28.05.2010 р. у даній справі було призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Дорошенку Олександру Федоровичу та Петренку Сергію Анатолійовичу (робоча адреса: Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України, 03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, корп. 4, 13 пов.).

Провадження у справі зупинено до надання висновків судової експертизи.

08.11.2010 р. відділом діловодства суду отримано Висновок № 641 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 05.11.2010 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 р. справа № 54/517 передана для подальшого розгляду судді Прокопенко Л.В., у зв’язку із звільненням судді Демченко Т.С. з посади судді Господарського суду міста Києва та з метою уникнення затягування розгляду справи № 54/517.

За наведених обставин, ухвалою суду від 15.11.2010 р. справа № 54/517 прийнята до провадження суддею Прокопенко Л.В., провадження у справі № 54/517 поновлено, розгляд справи призначено на 03.12.2010 р.

03.12.2010 р. відділом діловодства суду від відповідача-2 отримано клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю прибуття в судове засідання 03.12.2010 р. о 10.40 представника відповідача-2 Духовної О.В., у зв’язку з перебуванням останньої на лікарняному. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи відкладено на 14.01.2011 р.

10.12.2010 р. відділом діловодства суду отримано лист за підписом експерта Петренка С.А., до якого додано повний текст Висновку № 641 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 05.11.2010 р., який містить результати дослідження за всіма питаннями, що ставилися судом на вирішення експертизи.

У судовому засіданні 14.01.2011 р. представник позивача надав суду письмові пояснення з урахуванням Висновку № 641 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 05.11.2010 р., а також просив залучити до матеріалів справи виписку з Державного реєстру патентів на винаходи від 15.12.2010 р. № 54942/2 стосовно патенту України № 19806 на винахід. Клопотання судом задоволено.

Також у судовому засіданні 14.01.2011 р. представник позивача подав заяву про відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні 14.01.2011 р. представник відповідача-2 подав клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо відповідача-2 з посиланням на відсутність предмету спору. Клопотання обґрунтоване тим, що згідно Договору № 19/08/2 від 19.08.2010 р. та Акту прийому-передачі до нього, укладеного між ТОВ «Компанія «Укравіт»та ТОВ «Компанія Агродобрива», ТОВ «Компанія «Укравіт»передала у повному обсязі виключні права на реєстрацію (перереєстрацію) та виробництво гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»разом з усією нормативно-технічною документацією ТОВ «Компанії «Агродобрива». Також у своєму клопотанні відповідач-2 стверджує, що будь-яка рекламна інформація про препарат «Тівітус, в.г.»була знята з веб-сайту ukravit.com.ua і на даний час триває процедура переоформлення всіх прав на гербіцидний препарат «Тівітус, в.г.»на ТОВ «Компанію «Агродобрива».

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, просив суд надати час для надання додаткових доказів на підтвердження своєї позиції. Клопотання судом задоволено та вирішено розглянути клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі у наступному судовому засіданні.

В  судовому засіданні 14.01.2011 р. було оголошено перерву до 21.01.2011 р.

          19.01.2011 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, яким надав суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.01.2011 р. стосовно відповідача-1- ТОВ «Агротех-2001». З витягу вбачається, що відповідач-1 змінив своє місце знаходження і на даний час знаходиться за адресою (а саме: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, 11, кв. 48), відмінною від тієї, яка була на час порушення провадження у справі № 54/517. Позивач також надав докази направлення відповідачу-1 на нову адресу копій пояснень з урахуванням висновку судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 14.01.2011 р., заяви про відшкодування судових витрат від 14.01.2011 р. та клопотання про залучення доказу (виписки з Державного реєстру патентів на винаходи станом на 15.12.2010 р.) від 14.01.2011 р.

          У судовому засіданні 21.01.2011 р. представник позивача подав клопотання про огляд та дослідження доказів у мережі Інтернет. Клопотання мотивоване тим, що відповідач-2 всупереч його тверджень, продовжує порушувати права позивача шляхом пропонування для продажу в мережі Інтернет препарату «Тівітус, в.г.», а з урахуванням специфіки місця знаходження зазначених вище доказів –мережа Інтернет та у зв’язку із неможливістю забезпечення позивачем цілісності та незмінності цих доказів необхідно провести їх огляд та дослідження безпосередньо у судовому засіданні.

Представник відповідача-2 проти проведення огляду не заперечував; проти залучення до огляду, запрошених представниками позивача експертів, –не заперечував.

          Клопотання представника позивача судом задоволено. 21.01.2011 р. судом здійснено огляд та дослідження доказів у мережі Інтернет, про що складено протокол огляду та дослідження доказів від 21.01.2011 р.

Огляд та дослідження доказів проводився, зокрема, за участю представників позивача та представника відповідача-2; експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Стародубова І.В. (заступника директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, який має вищу технічну (магістр комп’ютерних систем), вищу економічну освіту та спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності, атестований судовий експерт ІІ кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за 13.3 «Дослідження, пов’язані з винаходами і корисними моделями»(свідоцтво Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 5 від 4 квітня 2006 р.))  та Кот Т.М. (молодшого наукового співробітника лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, яка має вищу технічну освіту, є атестованим судовим експертом за спеціальністю 10.17. «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» (свідоцтво Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 22 від 12 лютого 2010 року).

          Також у судовому засіданні 21.01.2011 р. представник позивача подав письмові заперечення проти клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі разом із доказами, які підтверджують, на думку позивача, факт порушення його прав інтелектуальної власності на винахід за Патентом України № 19806 неправомірними діями відповідача-2 із пропонування для продажу препарату «Тівітус, в.г.».

          Представник відповідача-2 надав суду свої додаткові пояснення з урахуванням заяви позивача про відшкодування судових витрат.

          Представник відповідача-1 у судове засідання 21.01.2011 р. знову не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав.

          У зв’язку з нез’явленням представника відповідача-1, поданням доказів, що підтверджують зміну його місцезнаходження, з метою належного повідомлення його про час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладено на 18.02.2011 р. Зобов’язано позивача направити відповідачу-1 копію позовної заяви та доданих до неї документів за новою адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, 11, кв. 48.

          14.02.2011 р. відділом діловодства суду було отримано спільну заяву позивача та відповідача-2 про укладення мирової угоди. До заяви додано текст мирової угоди, підписаної повноважними представниками позивача та відповідача-2. Згідно з мировою угодою, укладеною між позивачем та відповідачем-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»бере на себе наступні зобов’язання: припинити пропонування для продажу (будь-яким способом, у т.ч. через мережу Інтернет) гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»(який пропонується для продажу також під назвами: «Тівітус», «Тівітус в.г.»); не поновлювати пропонування для продажу (будь-яким способом, у т.ч. через мережу Інтернет) гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»(який пропонується для продажу також під назвами: «Тівітус», «Тівітус в.г.»); позивач не вимагатиме від відповідача-2 відшкодування витрат, понесених позивачем у зв’язку з підготовкою, поданням позовної заяви до Господарського суду міста Києва, порушенням позовного провадження та веденням справи № 54/517 у вказаному суді, а саме: державного мита за подання позовної заяви, витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, витрат на проведення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності та витрат на послуги адвокатів, а також збитків, які позивач поніс у зв’язку з порушенням його права на патент № 19806 у зв’язку з пропонуванням відповідачем-2 для продажу в Україні гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»на дату затвердження судом цієї мирової угоди.

          У судове засідання 18.02.2011 р. з’явилися представники позивача та відповідача-2. Представник відповідача-1 у судове засідання 18.02.2011 р. знову не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

На виконання вимог ухвали суду від 21.01.2011 р. представник позивача надав суду докази направлення відповідачу-1 копії позовної заяви та доданих до неї документів за новою адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, 11, кв. 48.

          У судовому засіданні 18.02.2011 р. представники позивача та відповідача-2 надали суду спільну заяву про припинення провадження у справі в частині вимог до ТОВ «Компанія «Укравіт», в якій просять: (1) затвердити мирову угоду між компанією «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»[Е.І. du Pont de Nemours and Company] та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, ідентифікаційний код: 30632100) у справі № 54/517; (2) припинити провадження у господарській справі № 54/517 в частині вимог компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт».

          Ухвалою суду від 18.02.2011 р. затверджено мирову угоду між компанією «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»[Е.І. du Pont de Nemours and Company] та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, ідентифікаційний код: 30632100) у справі № 54/517, провадження у справі № 54/517 в частині вимог компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»припинено.

У судовому засіданні 18.02.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач –компанія Е. І. Дюпон де Немур енд Компані –є власником Патенту України № 19806 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю», відомості про видачу якого були опубліковані у офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 6 від 25.12.1997 р. З огляду на інформацію, зазначену у патенті, останній був виданий на підставі рішення патентного відомства СРСР за результатами експертизи заявки № 95320094, поданої 05.08.1988 р. до патентного відомства СРСР.

          Спосіб боротьби з небажаною рослинністю, що охороняється вказаним патентом позивача, полягає у застосуванні хімічної речовини римсульфурон, шляхом її нанесення на рослини або грунт, на якому вони ростуть, у кількості від 0,001 до 0,25 кгга.

Відповідач-1 здійснює пропонування для продажу та продаж в Україні гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.».

Факт пропонування для продажу та продажу відповідачем-1 препарату «Тівітус, в.г.»підтверджується видатковою накладною № АТ-0000182 від 11.06.2009 р. та рахунком-фактурою № АТ-0000249 від 11.06.2009 р.

Даний гербіцидний препарат призначений для боротьби з небажаною рослинністю шляхом обприскування ним посівів, що вбачається з упаковки препарату «Тівітус, в.г.», копія зображення якої, а також і сам придбаний препарат в упаковці містяться у матеріалах справи.

Препаративна форма даного препарату включає діючу речовину римсульфурон у кількості 250 г/кг, а норма його витрати складає від 40 до 50 г/га, що підтверджується упаковкою препарату «Тівітус, в.г.», інформацією про препарат «Тівітус, в.г.»на веб-сайті ukravit.com.ua, інформацією зі спеціального випуску «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»за 2009 та 2010 роки, копія яких міститься у матеріалах справи, а також Переліком препаратів, розглянутих на засіданні Науково-експертної ради з питань реєстрації пестицидів і агрохімікатів 26.01.2010 р. та рекомендованих до реєстрації і внесення до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача-1 з пропонування для продажу та продажу гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»є порушенням прав позивача на винахід за Патентом України № 19806, оскільки під час здійснення вказаних дій незаконно пропонується до використання кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за вказаним патентом.

Відповідно до приписів абз. 5 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 15.12.1993 р. № 3687-ХІІ з наступними змінами та доповненнями використанням винаходу (корисної моделі) визнається застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 28 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Для з’ясування обставин справи - зокрема, чи використовується відповідачем-1 винахід за патентом позивача, - необхідні спеціальні знання. А саме, встановленню із застосуванням спеціальних знань підлягають наступні обставини:

(1)          чи охороняється Патентом України № 19806 спосіб боротьби з небажаною рослинністю з використанням хімічної речовини римсульфурон, яка є діючою речовиною препарату «Тівітус в.г.»;

(2)          чи пропонується до використання кожна ознака незалежного пункту формули (або ознака еквівалентна їй) винаходу за Патентом України № 19806 при пропонуванні для продажу гербіцидного препарату «Тівітус в.г.»;

(3)          чи пропонується до використання кожна ознака незалежного пункту формули (або ознака еквівалентна їй) винаходу за патентом України № 19806 при продажу гербіцидного препарату «Тівітус в.г.»;

(4)          чи буде використана кожна ознака незалежного пункту формули (або ознака еквівалентна їй) винаходу за Патентом України № 19806 у разі здійснення оприскування посівів гербіцидною композицією за патентом України на корисну модель № 21708 у кількості 40-50 г/га.

Згідно ст. 41 ГПК, для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З урахуванням ст. 41 ГПК та п.п.6.1., 6.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005 року №04-5/76 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності», ухвалою від 10.02.2010 р. призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності для з’ясування наведених обставин.

Судова експертиза проведена атестованими судовими експертами Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України Петренко С.А. та Дорошенко О.Ф. До матеріалів справи наданий Висновок № 641 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 05.11.2010 р.

Судові експерти Петренко С.А. та Дорошенко О.Ф. мають вищу технічну освіту, спеціальну вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3. «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями»(свідоцтво Міністерства юстиції України № 1231 та свідоцтво Міністерства юстиції України № 628 про присвоєння кваліфікації судового експерта відповідно). Про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст.384 та 385 Кримінального кодексу України експертів було попереджено. Таким чином, висновок № 641 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 05.11.2010 р. приймається судом в якості належного та допустимого доказу. Відповідно до вказаного Висновку:

-          Патентом України на винахід № 19806 охороняється спосіб боротьби з небажаною рослинністю з використанням, зокрема, хімічної речовини римсульфурон, яка є діючою речовиною препарату «Тівітус в.г.»(«Тівітус, в.г.», «Тівітус»);

-          виходячи з інформації, яка міститься на упаковці гербіцидного препарату «Тівітус в.г.»(«Тівітус, в.г.», «Тівітус»), у Доповненні до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», 2009 р., а також у інших документах, що містяться у матеріалах справи 54/517, при пропонуванні для продажу гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.» («Тівітус в.г.», «Тівітус») пропонується до використання кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 19806;

-          виходячи з інформації, яка міститься на упаковці гербіцидного препарату «Тівітус в.г.»(«Тівітус, в.г.», «Тівітус»), у Доповненні до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», 2009 р., а також у інших документах, що містяться у матеріалах справи 54/517, при продажу гербіцидного препарату «Тівітус в.г.»(«Тівітус, в.г.», «Тівітус») пропонується до використання кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 19806;

-          у разі здійснення оприскування посівів гербіцидною композицією за Патентом України на корисну модель № 21708 у кількості 40-50 г/га буде використана кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 19806.

Судом встановлено, що препарат «Тівітус в.г.»згадується під різними назвами, а саме: «Тівітус», «Тівітус, в.г.». Так позивачем як додаток до позовної заяви надано рахунок-фактуру та видаткову накладну стосовно придбання у відповідача-1 препарату «Тівітус»(том 1 справи 54/517, а.с. 76, 77). На сайті відповідача-2 та у Посвідченні про державну реєстрацію гербіцидного препарату серія Б № 02112 зазначений препарат згадується знову ж таки під назвою «Тівітус»(том 1 справи 54/517, а.с. 78, 156). Із зображення упаковки зазначеного препарату (том 1 справи 54/517, а.с. 80, 81, додаток 1 до справи) стає зрозумілим, що він виготовлений на замовлення та за технологією відповідача-2 та має назву «Тівітус». У доповненні до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, 2009 рік (том 1 справи 54/517, а.с. 84, 85) та у Переліку препаратів розглянутих на засіданні Науково-експертної ради з питань реєстрації пестицидів і агрохімікатів 26.01.10 та рекомендованих до реєстрації і внесення до Державного реєстру пестицидів і  агрохімікатів (том 1 справи 54/517, а.с. 158, 159). зазначений препарат згадується як «Тівітус, в.г.».

Оскільки інформація стосовно діючої речовини, препаративної форми препарату, норми його витрат та сфери застосування, виробника та реєстранта препарату, зазначена на його упаковці та в інших інформаційних джерелах відповідає інформації, яка міститься у доповненні до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, 2009, суд дійшов висновку, що назвами «Тівітус», «Тівітус, в.г.», «Тівітус в.г.»позначається один і той самий гербіцидний препарат (препаративна форма якого включає діючу речовину римсульфурон).

          Вказані вище обставини свідчать про порушення відповідачем-1 прав позивача на винахід за патентом України № 19806. Належних доказів, які б заперечували вказані вище обставини, відповідачем-1 не надано.

Відповідно до приписів абз. 5 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 15.12.1993 р. № 3687-ХІІ з наступними змінами та доповненнями використанням винаходу (корисної моделі) визнається застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 28 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

З Висновку експертизи слідує, що під час продажу чи пропонування для продажу гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»пропонується для використання кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України, а також при фактичному використанні системного гербіциду «Тівітус, в.г.»буде використано кожну ознаку незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806.

На підставі викладеного експерти дійшли висновку, що продаж та пропонування для продажу препарату «Тівітус, в.г.»є пропонуванням винаходу за Патентом України № 19806 для застосування.

          Отже, відповідач-1, пропонуючи до продажу та продаючи гербіцидний препарат «Тівітус, в.г.», пропонує винахід за патентом України № 19806 для застосування і, таким чином, використовує вказаний винахід позивача без його дозволу, що порушує ч. 5 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону про винаходи патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.

Відповідно до ст. 34 Закону про винаходи будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Дії відповідача-1 з пропонування для продажу та продажу гербіцидного препарату «Тівітус, в.г.»є порушенням прав інтелектуальної власності на патент позивача, оскільки під час здійснення вказаних дій незаконно пропонується до використання кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806, а відтак пропонується для застосування зазначений винахід.

Отже, позовні вимоги стосовно заборони відповідачу-1 здійснювати пропонування для продажу та продаж гербіцидного препарату «Тівітус, в.г»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати, зокрема: 85, 00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 копійок) витрат на державне мито, 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10 134,00 грн. (десять тисяч сто тридцять чотири грн. 00 коп.) витрат на проведення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності у справі. Також позивач просить стягнути з відповідача-1 суму витрат, сплачених позивачем за послуги адвоката в розмірі 4 981 євро 22 центи (чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят одне євро 22 центи), що за курсом Національного банку України на дату подання заяви становить 52 290 грн. 66 коп. (п’ятдесят дві тисячі двісті дев’яносто грн. 66 коп.).

На підтвердження витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи у справі, позивач разом із заявою про відшкодування судових витрат надав суду копію рахунку № 52 від 04.06.2010 р., який згідно виписки ПАТ «Сітібанк» був оплачений позивачем у повному обсязі 10.06.2010 р.

          Докази, які стосуються інших судових витрат, таких як державне мито за подання позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесених позивачем у зв’язку з розглядом даної справи Господарським судом міста Києва, містяться у матеріалах справи, у додатках до позовної заяви.

Стосовно відшкодування суми витрат, сплачених позивачем за послуги адвоката Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»з надання правової допомоги щодо ведення даної справи в господарських судах України, у вказаній заяві, позивач зазначив, що він є іноземною юридичною особою із місцезнаходженням у США (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США), а відтак змушений був звернутися за правовою допомогою до адвокатів українського адвокатського об’єднання з метою належного захисту власних прав та законних інтересів на території України.

Судом встановлено, що 02.10.2008 р. адвокатам Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», зокрема ОСОБА_3 позивач видав довіреність на представництво його інтересів у господарських судах України, зокрема і у даній справі. У зв’язку із закіченням строку дії довіреності від 02.10.2008 р. адвокатам Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», зокрема ОСОБА_3 позивач видав нову довіреність.

Згідно довідки Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»від 20.12.2010 р. ОСОБА_3 є адвокатом та працівником Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери».

Наявність у ОСОБА_3 права ведення адвокатської діяльності підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого ОСОБА_3

За надані позивачу послуги адвоката у даній  справі, АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»були виставлені позивачу рахунки № № 7083, 7340, 7550, 7988, 8181, 8452, 8659, 8825, 9126 на загальну суму 4 981 євро 22 центи (чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят одне євро 22 центи). Вказані рахунки були оплачені позивачем 08.12.2009 р., 12.01 2010 р., 30.03.2010 р., 20.04.2010 р., 01.06.2010 р., 22.06.2010 р., 17.08.2010 р., 05.10.2010 р., відповідно.

На підтвердження оплати вказаних рахунків позивачем та зарахування коштів на рахунок Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»позивачем також була надана довідка «Райффайзен Банк Аваль»№ 54/1675 від 15.11.2010 р.

Зазначені обставини також підтверджуються Актом про надання послуг від 10.11.2010 р., підписаним Позивачем та Адвокатським об’єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», відповідно до якого фірма надала належним чином, а позивач (клієнт) прийняв та оплатив згідно з рахунками №№ 7083, 7340, 7550, 7988, 8181, 8452, 8659, 8825, 9126 наступні адвокатські послуги з представництва інтересів Клієнта у судовій справі № 54/517 за позовом компанії Е. І. Дюпон де Немур енд Компані до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех-2001»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»про припинення порушення прав інтелектуальної власності на винахід за патентом України № 19806, що розглядається Господарським судом міста  Києва: підготовка процесуальних документів; участь у судових засіданнях; розробка правової позиції Клієнта та процесуальної стратегії ведення справи у суді; збирання доказів, зокрема, подання та отримання до/ від органів державної влади і місцевого самоврядування будь-яких документів, запитів, листів, витягів у зв’язку з веденням даної судової справи.

При вирішенні питання про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката суд враховує, що в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравіт»позивачем та відповідачем-2 укладено мирову угоду, яка затверджена судом.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з  державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються, при задоволенні позову, на відповідача.

Згідно п. 12 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи вищевказане, а також значну складність справи, викликану, зокрема, необхідністю застосування спеціальних знань у галузі хімії, а також значну тривалість її розгляду, спричинену, зокрема, невиконанням відповідачем-1 вимог ухвал суду тощо, зважаючи на умови мирової угоди між позивачем та відповідачем-2, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів витрат, сплачених позивачем за послуги адвоката, в розмірі 52 290 грн. 66 коп. (п’ятдесят дві тисячі двісті дев’яносто грн. 66 коп.) підлягають задоволенню, зокрема, у сумі 26 145 грн. 33 коп. (двадцять шість тисяч сто сорок п’ять грн. 33 коп.) щодо відповідача-1.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех-2001»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, 11, кв. 48, код ЄДРПОУ: 31596598) задовольнити повністю.

2.          Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротех-2001»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, 11, кв. 48, код ЄДРПОУ: 31596598) пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат «Тівітус, в.г.»(«Тівітус в.г.», «Тівітус»).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех-2001»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, 11, кв. 48, код ЄДРПОУ: 31596598) на користь Компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»(E.І. du Pont de Nemours and Company) (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США, 1007 Market Street, Wilmington, Delaware 19898, USA) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат на державне мито, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5 067 (п’ять тисяч шістдесят сім) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи, а також суму витрат на оплату послуг адвокатів у розмірі 26 145 (двадцять шість тисяч сто сорок п’ять) грн. 33 коп.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

                Суддя                                                                                                  Л.В. Прокопенко