Рішення

від 16.03.2011 по справі 5/9/5022-124/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/9/5022-124/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2011 р.Справа № 5/9/5022-124/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрушків Г.З.             

Розглянув справу

за позовом: Громади євангельських християн, вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Тернопільської області, 48100  

до відповідача-1: Теребовлянської міської ради, вул. Шевченка,8, м. Теребовля, Тернопільської області, 48100

до відповідача-2: Теребовлянського бюро технічної інвентаризації, вул. Князя Василька,115, м. Теребовля, Тернопільської області, 48100   

За участю представники від:

Позивача: не з'явився;

Відповідача-1: Васенда В.Р. –представник (дов. №2 від 15.02.2011р.);

Відповідача-2: не з'явився.

Суть справи:

Громада євангельських християн звернулася в господарський суд з позовом до Теребовлянської міської ради та до Теребовлянського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежитлову будівлю молитовний будинок, який знаходиться в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29"а" за Громадою християн віри Євангельської.

Разом з тим, до  господарського суду звернулася із заявою про уточнення позовних вимог (лист від 01.03.2011 року) Релігійна організація "Церква християн віри євангельської м. Теребовля, в якій, посилаючись на те, що Церква християн віри євангельської на підставі проведеної перереєстрації 26 грудня 1991 року являється правонаступником Громади євангельських християн, а тому просить визнати позивачем у даній справі Церкву християн віри євангельської, яка знаходиться в м. Теребовля по вул. Шевченка,29а, як правонаступника Громади євангельських християн.

При цьому слід зазначити що і позовна заява і заява про уточнення позовних вимог підписана Просвітером Церкви Християн віри Євангельської.

Розглянувши подану заяву про уточнення позовних вимог та приймаючи до уваги що, як слідує із  долучених до матеріалів справи документів, а саме із Статуту Помісної Церкви християн віри євангельської, зареєстрованого рішенням облвиконкому №292 від 26.12.1991р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №555610, довідки №07-166 з ЄДРПОУ від 25.03.2005р., витягу з ЄДРПОУ №31-22 від 28.02.2011р., протоколу зборів релігійної громади від 10.09.1991р. №3 та листа №01/148-03-5 від 01.03.2011р. Головного управління з питань внутрішньої політики, національностей, релігій, преси та інформації Тернопільської обласної державної адміністрації Релігійна організація "Церква християн віри євангельської м. Теребовля", вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 24629903) є правонаступником прав і обов'язків Громади євангельських християн м. Теребовля, вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Тернопільської області, а тому господарський суд вважає за необхідне в порядку ст.25 ГПК України здійснити процесуальне правонаступництво, а саме замінити позивача Громаду євангельських християн м. Теребовля, вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Тернопільської області її правонаступником Релігійною організацією "Церква християн віри євангельської м. Теребовля", вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 24629903).

В обґрунтування позовних вимог, та згідно пояснень повноважного представника, позивач посилається на: рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №118 від 29.05.1990р., яким надано Громаді християн віри Євангельської у безстрокове користування земельну ділянку площею 250кв.м., яка знаходиться в м. Теребовля по вул. Шевченка,29а, за рахунок земель міського фонду для будівництва молитовного будинку по індивідуальному проекту; Технічний паспорт Інвентарний номер №3845 на нежитлову будівлю молитовний будинок вул. Шевченка №29а, м. Теребовля; архітектурно-технічний паспорт №346 від 28.03.2005р. об'єкта архітектури Молитовний будинок в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29; Генплан забудови земельної ділянки забудівника та на те, що будівництво нежитлової будівлі молитовного будинку, який знаходиться в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29а є завершеним, і починаючи з 1992 року в ньому проводяться релігійні відправи і відповідно у позивача виникло право власності на збудований об'єкт. Однак в зв"язку з тим, що Теребовлянська міська рада на звернення  релігійної громада про оформлення права власності на збудований молитовний будинок рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №383 від 30.11.2010р. рекомендувала звернутись в Господарський суд Тернопільської області з позовом про визнання права власності на даний Будинок молитви, звернувся з позовом про визнання права власності в судовому порядку.

Відповідач-2- Теребовлянське бюро технічної інвентаризації у поясненні (лист №25 від 07.02.2011р.) зазначає, що згідно п.1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (із внесеними змінами), державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. При цьому, для реєстрації права власності на молитовний будинок, в БТІ необхідно подати рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності на закінчений будівництвом об'єкт нерухомого майна та документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Заява щодо держаної реєстрації права власності на нерухоме майно від Громади євангельських християн в БТІ не подавалася. Одночасно заявив клопотання яким просить суд розглядати справу без участі повноважного представника.

В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва з 02.03.2011р. до 16.03.2011р. до 11год. 00хв.

Після перерви відповідач-1- Теребовлянська міська рада надала суду пояснення по справі (лист №133/2.19 від 15.03.2011р. (вх.№10274(н) від 16.03.2011р.)), в якому та згідно пояснень повноважного представника в судовому засіданні визнає позовні вимоги Церкви християн віри євангельської про визнання права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29а та не заперечує щодо їх задоволення.

Позивач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, проте подав клопотання (вх.№10275 (н) від 16.03.2011р.), в якому просить провести розгляд справи без представника позивача у зв'язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задоволити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, господарським судом встановлено наступне:

Рішенням Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради народних депутатів Теребовлянського району Тернопільської області №118 від 29.05.1990р. "Про надання земельної ділянки у безстрокове користування для індивідуального будівництва в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29 громаді Християн Віри Євангельської" вирішено надати громаді Євангельських християн, правонаступником якої є позивач по справі - Релігійна організація "Церква християн віри євангельської м. Теребовля" в безстрокове користування земельну ділянку з земель міської забудови в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29 площею 250 кв.м. за рахунок земель міського фонду для будівництва молитовного будинку по індивідуальному проекту.

На підставі даного рішення позивачем було виготовлено Генплан забудови земельної ділянки забудівника Громада Євангельських християн в м. Теребовля по вул. Шевченка,29а Теребовлянського району Тернопільської області на забудову ділянки площею 250 мІ з наданням дозволу зазначеного в генплані будівництва - дозволено на підставі рішення виконкому Теребовлянської районної Ради народних депутатів №118 від 29 травня 1990р., який (Генплан) погоджений районним архітектором та розпочато будівництво нежитлової будівлі молитовного будинку (копія Генплану в матеріалах справи).

28.03.2005р. позивачем виготовлено та погоджено з відповідними службами Архітектурно-технічний паспорт №346 об'єкта архітектури Молитовного будинку в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29, який затверджено 28.03.2005р. відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства (копія в матеріалах справи), з якого, зокрема, вбачається, що датою початку будівництва є 1990р., а датою завершення будівництва (прийняття в експлуатацію) є 2005р.

27.10.2010р. Теребовлянським бюро технічної інвентаризації складено Технічний паспорт на нежитлову будівлю молитовний будинок вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Інвентарний №3845 (копія в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що будівництво нежитлової будівлі молитовного будинку, який знаходиться в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29а ним завершено у 1992 році, і починаючи з 1992 року по теперішній час дана нежитлова будівля експлуатується як молитовний будинок в якому проводяться релігійні відправи.   

Однак, на звернення позивача з приводу визнання права власності на нежитлову будівлю молитовний будинок, який знаходиться в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29а, рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №383 від 30.11.2010р. "Про оформлення права власності на будівлю молитовного будинку" рекомендовано звернутись в Господарський суд Тернопільської області з позовом про визнання права власності на нежитловий будинок дім молитви.    

Вважаючи такі дії Теребовлянської міської ради незаконними, а рекомендацію в рішенні безпідставною, позивач звернувся з позовом до суду про визнання права власності на вищезгаданий об'єкт.

Господарський суд, оцінивши подані учасниками судового процесу докази в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, і при цьому згідно ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі і про визнання права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, що був збудований самочинно.

Загальні засади здійснення будівництва об'єктів нерухомості визначені у статті 375 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Відповідно до ч.1 ст.24 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970р., який діяв на момент надання позивачу земельної ділянки у постійне користування, залежно від цільового призначення кожної земельної ділянки, наданої в користування, землекористувачі мають право в установленому порядку зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будови і споруди, так і згідно ч.5 ст.39 Земельного кодексу України  №561-ХІІ від 18.12.1990 року, який діяв у період будівництва спірного об'єкту нерухомості, власники земельних ділянок і землекористувачі мають право зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди за погодженням з сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, а також згідно з п. ґ) ст.95 чинного Земельного кодексу України землекористувачі мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Отже, право на забудову земельної ділянки, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до статті 22 Закону України "Про основи містобудування" в редакції чинній на момент зведення спірної будівлі (в даному випадку погодження з сільською, селищною, міською Радою народних депутатів (ч.5 ст.39 Земельного кодексу України  №561-ХІІ від 18.12.1990 року, який діяв у період будівництва спірного об'єкту нерухомості)). При цьому, під правом на забудову (будівництво) розуміється можливість користувача земельної ділянки здійснювати на ній будівництво у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 415 Цивільного кодексу України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Однак до випадків набуття землекористувачем права власності на збудовані ним будівлі застосовуються також загальні правила, що визначають порядок набуття права власності на нерухоме майно.

Так, статтею 331 Цивільного кодексу України визначено порядок та момент виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, будівництво якого здійснювалось правомірно, з додержанням вимог законодавства. Так, за частиною 2 вказаної статті право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Також і статтею 376 Цивільного кодексу України визначено можливість набуття права власності у випадках, коли будівництво нерухомого майна здійснювалось з вчиненням порушень, внаслідок чого набуло ознак самочинного будівництва. При цьому частина 5 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість легалізації самочинного будівництва на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, шляхом визнання за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

А статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, незаборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, враховуючи, що: рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №118 від 29.05.1990р. "Про надання земельної ділянки у безстрокове користування для індивідуального житлового будівництва в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29 громаді Християн Віри Євангельської" позивачу надано у безстрокове користування земельну ділянку площею 250 кв.м., яка знаходиться в м. Теребовля по вул. Шевченка,29а, за рахунок земель міського фонду для будівництва молитовного будинку по індивідуальному проекту, яким же і надано позивачу дозвіл на будівництво спірного об'єкту, якого (дозволу) згідно законодавства, чинного у період будівництва, було достатньо для зведення спірного об'єкту; земельна ділянка, передана позивачу у постійне користування, використовується ним відповідно до цільового призначення, про що свідчать наявні у матеріалах справи документи та відсутність претензій  органу місцевого самоврядування щодо використання земельної ділянки; у позивача наявні архітектурно-технічний паспорт №346 від 28.03.2005р. об'єкта архітектури Молитовний будинок в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29, який погоджений з відповідними службами, Генплан забудови земельної ділянки забудівника, погоджений архітектором району, Технічний паспорт Інвентарний номер №3845 на нежитлову будівлю молитовний будинок вул. Шевченка №29а, м. Теребовля від 27.10.2010р.,  а також те, що будівництво нежитлової будівлі молитовного будинку, який знаходиться в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29а є завершеним, що підтверджується  долучений позивачем Архітектурно-технічний паспорт №346 об'єкта архітектури Молитовного будинку в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29, який затверджено 28.03.2005р. відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, а відтак спірна будівля збудована з дотриманням діючих на час будівництва будівельних норм і правил на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні позивача на підставі рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №118 від 29.05.1990р. та будівництво об'єкта і визнання права власності на нього не порушує прав та інтересів інших осіб, і при цьому право власності позивача ніким не заперечується (відсутність судових рішень щодо незаконності будівництва спірного об'єкту), а також право власності визнається Теребовлянською міською радою (лист-пояснення №133/2.19 від 15.03.2011р. (вх.№10274(н) від 16.03.2011р.), тому суд прийшов до висновку, що вказані дії позивача повністю узгоджуються з вимогами ст.ст. 5, 15, 16, 321, 328, 331, 415, 375, 376 ч.5, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 139, 144, 147 Господарського кодексу України, і відповідно позов про визнання права власності на нежитлову будівлю молитовний будинок, який знаходиться в м. Теребовлі по вул. Шевченка,29 "а" за Релігійною організацією "Церква християн віри євангельської м. Теребовля", підлягає до задоволення як правомірно заявлений, підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем-1- Теребовлянською міською радою.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 25, 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Здійснити процесуальне правонаступництво, а саме замінити позивача Громаду євангельських християн м. Теребовля, вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Тернопільської області її правонаступником Релігійною організацією "Церква християн віри євангельської м. Теребовля", вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 24629903).  

2.          Позов задовольнити.

3.          Визнати право власності на нежитлову будівлю молитовний будинок, який знаходиться в м. Теребовля по вул. Шевченка,29 "а" за Релігійною організацією "Церква християн віри євангельської м. Теребовля", вул. Шевченка,29а, м. Теребовля, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 24629903).

Суддя                                                                                          Г.З. Андрушків

Повне рішення складено "23".03.2011р.