Рішення

від 16.03.2011 по справі 5023/1287/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/1287/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1287/11

вх. № 1287/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М. 

при секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Єпіфанов Я.В., дов. від  03.03.2011 р.

   відповідача - Зучек Є.Н., дов. № 199 від 12.11.2010 р.;

3-ї особи не з'явився;

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Рембудпроект" м. Харків  

до  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ЗАТ “Рембудпроект” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - РВ ФДМУ по Харківській області, в якій просить суд розірвати договір оренди № 4511-Н від 01.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  25 лютого 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 березня 2011 року о 12:00 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2011 року відкладено розгляд справи на 16 березня 2011 року о 10:00 год.

У призначеному судовому засіданні 16 березня 2011 року представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити, надав через канцелярію суду додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні  представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що на пропозицію щодо розірвання договору листом №068416 від 29 листопада 2010 року, позивачу відмовлено в припиненні дії договорів, з підстав того, що саме позивач є переможцем конкурсу на право оренди державного майна, що знаходиться на балансі ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко". Також відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається та дострокове розірвання договору спричинить ненадходження грошових коштів за оренду державного майна до Державного бюджету України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, у наданому відзиві на позовну заяву просить справу розглядати за відсутністю представника ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко" та ухвалити рішення на розсуд суду.

Присутні в судовому засіданні 16 березня 2011 року позивач та відповідач вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника  третьої особи, пояснили, що ними надані всі документи, необхідні для розгляду по суті.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 березня 2010  року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі позивач) та Закритим акціонерним товариством „Рембудпроект” (далі - відповідач) укладено договір оренди № 4511-Н ( далі-договір оренди), відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно – нежитлові приміщення – одноповерхових будівель: будівлі складу літ. А-1 (інв. № 547), будівлі складу літ. Б-1 (інв №549), будівлі складу літ. В-1 (інв. № 553), будівлі складу літ. Е-1 (інв. 556), загальною площею 252,3 кв.м, за адресою: м. Харків, вул. Власенка, 3-А. що перебуває на балансі  ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко"; вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, станом на 21.09.2009 року становить 209600,00 грн.; майно за зазначеним договором передавалось з метою розміщення виробництва.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами та балансоутримувачем 01 березня 2010 року та скріплений печатками сторін.

Відповідно до виписки з протоколу №2/2010 позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Рембудпроект" від 29.10.2010 року загальними зборами Позивача було прийнято рішення про ліквідацію підприємства позивача.

Як вказує у позовній заяві позивач, 30.10.2010 року відповідну заяву про ліквідацію ЗАТ "Рембудпроект" було подано державному реєстратору. З цього моменту ЗАТ "Рембудпроект" припинило будь-яку господарську діяльність. Рахунки ЗАТ "Рембудпроект" у фінансових установах було закрито.

30.10.2010 року Позивачем фактично було припинено користування орендованими приміщеннями, та повернуто приміщення балансоутримувачу, про що 30 жовтня 2010 року складено відповідний акт прийому-передачі.

Відповідно до розпорядження №123-ХА З від 19 листопада 2010 року Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у зв'язку із ліквідацією акціонерного товариства, зупинено обіг акцій ЗАТ "Рембудпроект".

Посилаючись на прийняття рішення про ліквідацію підприємства, позивач неодноразово звертався до Відповідача із пропозицією припинити дію договору оренди (лист № 169-Н від 24.12.2010 р.), проте, Відповідачем було відмовлено у розірванні договору оренди за згодою сторін (листи від 29.11.2010 р., 18.01.2011 р.), мотивуючи тим, що державний бюджет недоотримає грошових надходжень в результаті розірвання договору оренди.

Враховуючи, що обставини за яких сторони укладали договір оренди суттєво змінились, а саме ЗАТ "Рембудпроект" (орендар за договором оренди) прийнято рішення про ліквідацію, припинено господарську діяльність, відсутні грошові надходження, виконання грошових зобов'язань не можливе, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази врегулювання спору в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

          Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у  разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

При цьому, розірвання договору треба розглядати, як один із видів припинення договору.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору у судовому порядку, зобов'язання  припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Пунктом 10.5  договору оренди сторони передбачили, що чинність договору припиняється, в тому числі, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства або ліквідації орендаря.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її було створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.2 ст.781 Цивільного кодексу України договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Статтею 609 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Як вбачається з матеріалів справи,  загальними зборами підприємства позивача прийнято рішення про його ліквідацію, банківські рахунки позивача закрито, обіг акцій зупинено. Відповідно до акту прийому – передачі  від 30 жовтня 2010 року орендоване майно за договором оренди фактично передано балансоутримувачу.

Зазначене свідчить, що позивач фактично не використовує орендоване майно відповідно до умов договору оренди № 4511-Н від 01.03.2010 року.

При таких обставинах суд вважає, що договір оренди припинив свою дію у зв'язку з прийняттям загальними зборами позивача рішення про припинення його діяльності шляхом ліквідації та вчинення в подальшому уповноваженим органом товариства всіх передбачених чинним законодавством дій, визначених для проведення ліквідаційної процедури. Ліквідація юридичної особи передбачає її припинення, при цьому юридична особа перестає існувати без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. При ліквідації підприємства його права та обов'язки припиняються.

При  цьому, наявність чи відсутність порушень умов договору не впливають і не мають відношення до підстав розірвання договору оренди, оскільки підставою для такого розірвання договору оренди є процедура ліквідації орендаря. А виконання зазначеного договору оренди позивачем перешкоджає голові ліквідаційної комісії виконати рішення загальних зборів щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за даним рішенням.

Проте, відмовляючи в розірванні договору оренди, відповідач не врахував, що позивач припинив господарську діяльність та не має можливості належним чином виконувати умови договору оренди в частині сплати орендних платежів, що у свою чергу призведе до недоотримання бюджетом коштів, у той час як орендовані  позивачем приміщення можуть бути  передані в оренду іншій особі, внаслідок чого держава отримує доходи.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України  у  разі  припинення  договору найму  наймач  зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських  судах здійснюється  на засадах змагальності. Сторони та  інші  особи,  які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких  господарський суд у визначеному законом  порядку  встановлює наявність чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Керуючись ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки  ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких підстав,  приймаючи до уваги той факт, що позивачем повернуто орендоване приміщення, суд вважає позовні вимоги щодо розірвання договору оренди № 4511-Н від 01.03.2010р., відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення суд враховує, що аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВГСУ у справі № 6/102-77 від 27.05.2009 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ч.2 ст. 651, ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22,  33, 43, 47-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги задовольнити  повністю.

Розірвати договір оренди №4511 - Н від 01.03.2010 року, укладений між Закритим акціонерним товариством "Рембудпроект" (код ЄДРПОУ 23328525) та Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337).

Суддя                                                                                 Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 21 березня 2011 року

справа № 5023/1287/11