Рішення

від 14.03.2011 по справі 16/5025/191/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5025/191/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2011 р.Справа № 16/5025/191/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Журавлина”, м. Сарни Рівненської області    

до Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізовано-транспортної виробничої компанії „ЧЧЧ”, м. Кам'янець-Подільський

про  стягнення 23 453,19 грн. заборгованості

                                                                                                                    Суддя      В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

          Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь  23 453,19 грн. заборгованості за надані послуги по технічному обслуговуванню та ремонту транспортного засобу –автомобіля SCANIA держ. номер 1287 ХМР.

Повноважний представник позивача у засідання суду 14.03.2011 р. не прибув, проте на адресу суду направлено письмове клопотання від 10.03.2011р. за вих.№01-11/33, згідно якого позивач просить слухати справу за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить про задоволення позову.   

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив.  

При цьому, ухвали суду від 01.02.2011р., від 14.02.2011р., від 01.03.2011р. були направлені на адресу відповідача згідно реєстру поштових відправлень від 02.02.2011р., №01-1324, від 15.02.2011р. №01-1971, від 01.03.2011р. №01-2658.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення сторін про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено  наступне.

Товариство  з обмеженою відповідальністю фірма „Журавлина”, м. Сарни Рівненської області як юридична особа зареєстроване Сарненською райдержадміністрацією 30.05.1995р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №811106 серія А00, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки головного управління статистики в Рівненському районі №281164 серія АБ від 12.10.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізовано-транспортна виробнича компанія „ЧЧЧ”, м. Кам`янець-Подільський як юридична особа знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ат фізичних осіб-підприємців станом на 19.05.2010р. згідно витягу із ЄДР №471614.

10.02.2009р. ТОВ СТВК „ЧЧЧ” (надалі –відповідач) звернулось до ТОВ фірми „Журавлина”  (надалі –позивач) для проведення технічного обслуговування та ремонту, про що було складено Допуск від 10.02.20009р. до виконання замовлення на роботи та поставку запасних частин і розхідних матеріалів на СТО „Scania” ТОВ фірми „Журавлина”, м. Сарни.   

Згідно вказаного допуску від 10.02.2009р. водієм відповідача було передано на СТО  „Scania” ТОВ фірми „Журавлина” транспортний засіб вантажний автомобіль „Scania” R1434X2L40038Z, держномер 1287ХМР для ремонту та технічного обслуговування.  

Вказаний транспортний засіб був прийнятий до технічного обслуговування та ремонту, роботи по обслуговуванню та ремонту були виконані позивачем, по що складено акт виконаних робіт №90454 від 27.03.2009р. на суму 23 453,19 грн.

28.05.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога-повідомлення №05-10 про направлення представника відповідача для прийняття виконаних робіт згідно акту виконаних робіт №90454 від 27.03.2009р., в тому числі акт виконаних робіт №90454 від 27.03.2009р., рахунок №90639 від 27.03.2009р., які отримані відповідачем 04.06.2010р. згідно повідомленням про вручення поштового відправлення.

27.10.2010р. позивач повторно направив відповідачу вимогу №10-10/249 разом з актом виконаних робіт №90454 від 27.03.2009р., та рахунком №90639 від 27.03.2009р. для прийняття та оплати наданих послуг. Дану вимогу відповідач також отримав 03.11.2010р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення за №3450301034535 та №3450301034527.

          Оскільки відповідач направлені на його адресу вимоги про оплату не виконав, вартість ремонту та обслуговування транспортного засобу в сумі 23 453,19 грн. не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив  стягнути вказану суму боргу в примусовому порядку.

  Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

                   У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

                  Положеннями ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

              Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо ремонту та обслуговування транспортного засобу позивача, що за своєю юридичною природою є договором про надання послуг з елементами договору на виконання ремонтних робіт.

При цьому, вартість виконаних робіт на суму 23 453,19 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: актом виконаних робіт №90454 від 27.03.2009р. на суму 23 453,19 грн., рахунком на оплату №90639 від 27.03.2009р., вимогою-повідомленням №05-10 від 28.05.2010р., повторною вимогою №10-10/249 від 27.10.2010р.

Вказані документи отримувались відповідачем відповідно до наявних у справі чеків на відправку кореспонденції, поштових повідомлень про вручення, проте оплата відповідачем не була проведена.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (п.2 ст. ст. 181 ГК України).

Згідно до ст.205 ЦК України передбачено, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

          Стаття 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.          Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч.3 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. При цьому судом враховується, що позивачем 28.05.2010р. та 27.10.2010р. направлено на адресу відповідача повідомлення з вимогою оплатити вартість виконаних робіт. Дані вимоги відповідачем отримано 04.06.2010р.  03.11.2010р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі усної домовленості із позивачем, не виконав зобов'язань по оплаті вартості проведеного ремонту та обслуговування транспортного засобу, який належить відповідачу, в розмірі 23 453,19 грн. Доказів про сплату заборгованості суду не надано, позовні вимоги не спростовано.

                    Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

                    За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги заявлені правомірно, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

                              Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД  -  

В И Р І Ш И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Журавлина”, м. Сарни Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізовано-транспортної виробничої компанії „ЧЧЧ”, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 23 453,19 грн. заборгованості  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізовано-транспортної виробничої компанії „ЧЧЧ”, м. Кам'янець-Подільський, вул. Веліканова,42 (код ЗКПО 14152564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Журавлина”, м. Сарни, вул. Варшавська, 9-А  Рівненської області (код ЗКПО 13994640) 23 453,19 грн. (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят три гривні 19 коп.) заборгованості, 234,53 грн. (двісті тридцять чотири гривні 53 коп.) витрат по  оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                          В.В. Магера

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам