Рішення

від 21.03.2011 по справі 37/57пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/57пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.03.11 р.                                                                                 Справа № 37/57пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека №263”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 23982684

до Відповідача: Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м. Харцизьк, ідентифікаційний код 01991323

про: визнання протиправними дії комунальної установи щодо відмови в продовженні дії договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р. та підписання додаткової угоди від 08.02.2011р.; зобов'язання продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р.  на 1046 днів та підписати додаткову угоду від 08.02.2011р. до договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –  Померанський І.В. (за довіреністю б/н від 26.02.2011р.);

від Відповідача  – Горлова В.Л. (за довіреністю б/н 01.03.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні  01.03.2011р. оголошувалася перерва до 21.03.2011р.

У судовому засіданні 21.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека №263”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Харцизької центральної міської лікарні, м. Харцизьк (далі – Відповідач) про визнання протиправними дії комунальної установи щодо відмови в продовженні дії договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р. та підписання додаткової угоди від 08.02.2011р.; зобов'язання продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р.  на 1046 днів та підписати додаткову угоду від 08.02.2011р. до договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на укладання з Відповідачем договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р. на період з 02.02.2002р. по 01.02.2008р., продовження його дії,   надсилання Відповідачу листа з пропозицією про укладання додаткової угоди для оформлення подальшого продовження строку дії договору, протиправність відмови Відповідача від такого продовження та ухилення від підписання відповідної додаткової угоди.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р. та додаткову угоду від 08.02.2008р., лист від 29.11.2010р., заяву від 25.01.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 202 Господарського кодексу України,  ст.ст. 598, 611, 615, 777 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.53-59, 65), подана заява №12/3 від 01.03.2011р. (а.с.60) про уточнення назви Відповідача – Комунальна установа „Центральна міська лікарня”, а також представлені додаткові обґрунтування позовних вимог №12/3/п від 21.03.2011р. (а.с.а.с.61-64) відносно: причин відсутності складеного акту приймання-передачі приміщення в оренду; необхідності укладання спірної додаткової угоди для отримання ліцензії на відповідний аптечний пункт; безпідставність посилання Відповідача на норми Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” і недотримання Орендодавцем приписів ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідач надав відзив №232/01 від 24.02.2011р. (а.с.а.с.33, 34), яким проти позову заперечив, вказуючи на:  продовження договірних правовідносин з Відповідачем на підставі рішень виконавчого комітету Харцизької міської ради, востаннє – до 01.01.2011р. згідно додатковою угоди від 01.02.2008р.; порушення Відповідачем місячного строку для повідомлення про наявність намірів продовжити договір оренди; наявності переважного права на укладання нового договору оренди, а не продовження існуючого; необхідність приміщення для власних потреб лікарні та надсилання листів про неможливість подальшого продовження оренди.

На обґрунтування своєї позиції Відповідачем представлені додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.35-44).

Представники сторін у судовому засіданні 21.03.2011р. підтримали свою позицію, викладену письмово, наголошуючи на відсутності клопотань та підстав для залучення вказаної у реквізитах позовної заяви Харцизької міської ради до участі у справу у якості Третьої особи. Водночас, на запитання суду представник Позивача підтвердив отримання листів Відповідача №1619/01 від 31.12.2010р. (а.с.39) та №94/01 від 25.01.2011р. (а.с.40), наголошуючи на ненастання у зв'язку із цим жодних правових наслідків для орендних правовідносин в силу викладеного в ним мотивування Орендодавця.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2002р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендодавець) був укладений договір оренди нерухомого майна №54 (а.с.а.с. 14-16), згідно п.1.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харцизьк, вул. Краснознаменська, 164, загальною площею 18кв. м., для розміщення аптечного пункту, строком на 3 роки.

Як вбачається зі змісту свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.42) будівля, в якій знаходиться орендоване приміщення, перебуває у комунальній власності Харцизької територіальної громади.

Пунктом 3.2. договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору при закінченні його терміну, він продовжується по заяві орендаря та орендодавця рішенням виконкому при умов відсутності боргів по орендній платі. В свою чергу, п. 3.5. закінчення строку, на який було укладено договір, віднесено, серед іншого, до  підстав його припинення.

Положення означеного договору не вказували на необхідність складання між сторонами акту приймання-передачі майна. Наразі, факт передання майна в оренду Позивачеві сторонами не оспорюється, а змістом складеного Відповідачем та запропонованого до підписання Відповідачеві акту від 31.12.2010р. (а.с.65) про повернення об'єкту оренди  підтверджується його надання в користування Позивачу.

01.02.2008р. між сторонами згідно рішення виконкому Харцизької міської ради №10 від 16.01.2008р. укладено додаткову угоду (а.с.17), якою продовжено строк дії договору до 01.01.2011р.

Позивачем був складений лист №292 від 29.11.2010р. (а.с.10), адресований керівникові Відповідача, з проханням продовжити строк дії договору №54 від 20.02.2002р. на два роки.

Листом №211/12 від 24.12.2010р., отриманим Відповідачем згідно відмітки 27.12.2010р. (а.с.38), Позивач знову просив продовжити строк дії договору №54 від 20.02.2002р. на два роки. З приводу означеного звернення Відповідачем була складена відповідь №1619/01 від 31.12.2010р. (а.с.39), що містить відмітку про отримання, факт якого також підтвердив представник Позивача у судовому засіданні 21.03.2010р., в якій (відповіді) зазначалось про неможливість продовження договору оренди та висловлено прохання звільнити нежитлове приміщення та передати його за актом прийому-передачі.

25.01.2011р. Позивач у заяві №18 (а.с.а.с.9, 10) на адресу Відповідача та Харцизької міської ради повідомляв про наявність намірів продовжити орендні відносини за договором до 11.11.2013р.  Ця заява була отримана Відповідачем 31.01.2011р. (а.с.12), і з її змісту вбачається обізнаність заперечень Орендодавця проти продовження орендних правовідносин з підстав необхідності дотримання приписів ст. 72 Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік”, висловлених (заперечень) Відповідачем на адресу Управління комунальної власності Харцизької міської ради у листі №1552/01 від 16.12.2010р. (а.с.37).

25.01.2011р. Відповідач надіслав (а.с.41) Позивачеві лист №94/01 від 25.01.2011р. (а.с.40), в якому нагадувалося про неможливість продовження договору оренди та повторно зазначалося на необхідності його негайного звільнення і передачі лікарні за актом. Факт отримання означеного листа підтвердив представник Позивача у судовому засіданні.

08.02.2011р. Орендарем була складена додаткова угода до договору оренди (а.с.53), яка передбачала продовження терміну його дії на строк 1046 днів – до 15.11.2013р. включно. Означена угода з боку Відповідача не підписана.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, на задоволені якого наполягав у судовому засіданні 21.03.2011р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №232/01 від 24.02.2011р. (а.с.а.с.33, 34)

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що не підлягають задоволенню,  враховуючи наступне:

Як вбачається із зміст позовної заяви та матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у  визнанні неправомірним ухиленні  Орендодавця від підписання додаткової угоди до договору оренди, спрямованої на продовження строку його дії на 1046 днів, та спонуканні до укладання такої угоди.  

Зважаючи на статус сторін і об'єкту оренди, а також   характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема –  Законом України „Про оренду державного та комунального майна” і  Цивільним кодексом України. Суд наголошує, що застосування положень означених кодексів до правовідносин сторін, які виникли на підставі договору оренди, що був укладений до набрання ними законної сили, зумовлений триваючим характером означених правовідносин та приписами перехідних (прикінцевих) положень означених кодексів (п.4 для кожного з Кодексів).

Виходячи із змісту  спірної додаткової угоди шляхом її укладання Позивач як Орендар має намір продовжити орендні правовідносини із Відповідачем за договором нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р. на 1046 днів.

З огляду на визначення Позивачем статусу спірної угоди – у якості додаткової до договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р.– така угода фактично опосередковує наміри в двосторонньому порядку змінити існуючий договір у розумінні ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, що унеможливлює її кваліфікацію судом як окремої та самодостатньої підстави для виникнення орендних правовідносин між сторонами. Зазначений висновок суду про недостатність спірної угоди як такої за відсутності договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р. для виникнення правовідносин узгоджується із відсутністю у спірній додатковій угоді всіх необхідних за діючим законодавством (істотних у розумінні ч.ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна) умов для регулювання орендних правовідносин.

За таких обставин, запровадження змін до договору як правової підстави для виникнення відповідних правовідносин між сторонами згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173,174 Господарського кодексу України вимагає наявність та чинність такого договору – що у повній мірі узгоджується із передбаченими ч.1 ст.653 Цивільного кодексу України наслідками зміни договору, а саме – зміни зобов'язань сторін зокрема щодо строків виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку про об'єктивну можливість внесення змін, зокрема – щодо продовження строку дії договору виключно у діючий (не припинений) договір, оскільки змінювати можливо лише існуючи зобов'язання.

Відповідно до п. 3.5. договору оренди сторони дійшли згоди, що його чинність припиняється зокрема по закінченню узгодженого терміну дії, що у повній мірі відповідає визначеним ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  та ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України підставам припинення договору оренди.

Як було встановлено судом, востаннє договір  оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р. продовжувався до 01.01.2011р., отже, за відсутністю застереження про включення до строку оренди цього дня, останнім днем дії договору суд вважає 31.12.2010р.

Водночас, положення ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачають можливість продовження орендних правовідносин на такий же строк і на тих же самих умовах, у разі: продовження фактичного користування майном та відсутності заперечень або заяв про зміну договору з боку будь-якої із сторін. Слід зауважити, що законодавство визначає в цьому випадку визначає продовження орендних правовідносин автоматичним і не покладає настання наслідку від існування сукупності означених умов у залежність від укладання сторонами відповідної додаткової угоди.

Отже, оскільки ані умови договору, ані положення діючого законодавства не встановлюють для Орендодавця обов'язку з укладання додаткової угоди про автоматичне продовження договору оренди, оскільки у світлі приписів ч. 1 ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 14 Цивільного кодексу України його у будь-якому разі не може бути примушено до такої дії.

Більш того, наявність заперечень Відповідача проти продовження орендних правовідносин, висловлених у листах №1619/01 від 31.12.2010р. та №94/01 від 25.01.2011р. (а.с.40), унеможливлюють автоматичне продовження орендних правовідносин згідно ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та вказують на їх припинення 31.12.2010р.  Суд звертає увагу Позивача на те, що законодавство не покладає у залежність права орендодавця висувати заперечення проти продовження орендних правовідносин від наявності та обґрунтованості мотивів таких заперечень – достатньо лише самих заперечень, що усуває потребу в оцінки приведених пояснень підстав їх висування (у тому числі – щодо наявності або відсутності необхідності у застосуванні норм ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік).   

Суд також наголошує, що і власні листи Орендаря лист №292 від 29.11.2010р. (а.с.10) та  №211/12 від 24.12.2010р. також дають підстави для ствердження про неможливість автоматичного продовження договірних правовідносин після закінчення строку дії договору, оскільки містять пропозиції про продовження таких правовідносин не на той же строк, а на два роки (менший строк), що слід розцінювати як наміри змінити умови договору в частині строку.

Отже, припинення договору оренди 31.12.2010р. за будь-яких обставин, незалежно від погодження Відповідача, унеможливлює укладання додаткової угоди до нього, датованої 08.02.2011р.

У зв'язку з юридичною та доказовою неспроможністю заявлених вимог, суд відмовляє у їх задоволенні повністю, покладаючи на рахунок Позивача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України і понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека №263”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 23982684) до  Комунальної установи „Центральна міська лікарня”, м. Харцизьк (ідентифікаційний код 01991323) про визнання протиправними дії щодо відмови в продовженні дії договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р. та підписання додаткової угоди від 08.02.2011р.; зобов'язання продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р.  на 1046 днів та підписати додаткову угоду від 08.02.2011р. до договору оренди нежитлового приміщення №54 від 02.02.2002р.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 24.03.2011р.

                                                              Попков Д.О.