Рішення

від 01.03.2011 по справі 5010/65/2011-15/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/65/2011-15/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 р.   Справа № 5010/65/2011-15/1   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Григорійчув Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Аресконт", вул. О.Довженка, 9 Б/79, м. Івано-Франківськ, 76005,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроенерготехнології",                       вул. Шевченка, 70, с. Липівка, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77463,

про стягнення коштів в сумі 5000 грн.,

за участю представників сторін:   

від позивача Сазонов В.В. - керівник,  довідка АА № 025548 від 29.08.2008 року,

від відповідача Голос О.В. - головний бухгалтер, довіреність № 31/2 від 28.02.2011 року,

встановив:

                    Приватне  підприємство "Аресконт" звернулося в суд з позовною заявою до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроенерготехнології" про стягнення заборгованості в сумі 5000 грн. та 1800 грн. витрат пов"язаних з наданням юридичних послуг.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладених між сторонами договору на охорону об"єкта № 02/10/10 від 21.06.2010 року позивачем надано відповідачу послуги щодо забезпечення охорони об"кта, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за надані послуги.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2011 року.

                    Ухвалою суду від 15.02.2011 року відкладено розгляд справи на 01.03.2011 року.

                    В судовому засіданні 01.03.2011 року представником позивача подано клопотання (вх. № 1807/11-с вх. від 01.03.2011 року) часткову відмову від позову, згідно якого просить стягнути з відповідача 5000 грн. основного боргу згідно умов договору на охорону об"єкта  № 02/10/10 від 21.06.2010 року, 250 грн. відшкодування адвокатських послуг, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

                    Представник відповідача в судовому засіданні 01.03.2011 року позовні вимоги визнав в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просить відкласти розгляд справи у зв"язку з відрядженням директора підприєства.

                    Зазначене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки жодних належних доказів причин неявки в судове засідання до вищевказаного клопотання не долучено. Так, ухвалами суду в судове засідання викликались представники сторін. За таких обставин суд вважає клопотання відповідача безпідставним та необгрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та  об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, виходячи із вимог ст. 33 ГПК України є необгрунтованим та документально не підтвердженим.

          Окрім того, ст. 28 ГПК України, передбачено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

          Крім цього, в клопотанні про відкладення розгляду справи представник відповідача не визначає, чому саме участь директора підприємства є обов"язковою.

          Виходячи з викладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    21.06.2010 року між Приватним підприємством "Аресконт" (Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроенерготехнології" (Клієнт) укладено договір на охорону об"єкта № 02/10/10 (далі Договір).

                    Відповідно до п. 3.4. Договору оплата Клієнтом за послуги охорони проводиться по 15 числах кожного місяця шляхом передоплати у сумі 5000 грн.

                    Факт надання послуг Позивачем та їх прийняття Відповідачем підтверджується двостороннім актом виконаних робіт  № 01/11 від 30.11.2010 року, згідно якого Позивач надав Відповідачеві послуги по охороні об"єкта в період з 01.11.2010 року по 01.11.2010 року.

                    Виконані роботи прийняті Відповідачем, жодний претензій щодо якості виконаних робіт не було. Проте ТзОВ "Агроенерготехнології" не оплачено виконані роботи.

                    На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить   5000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

                    Також позивачем понесено витрати в зв"язку із наданням юридичних послуг, тому йому слід відшкодувати 250 грн. витрат по сплаті за послуги адвоката.   

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно   до   закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання   господарських договорів  застосовуються   відповідні   положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

                    У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          За наведених обставин, беручи до уваги те, що відповідачем позовні вимоги в сумі 5000 грн. визнано в повному обсязі,  вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору на охорону об"єкта № 02/10/10 від 21.06.2010 року, в сумі 5000 грн. та 250 грн. витрат по сплаті за послуги адвоката, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього, відповідно до приписів, які встановлено ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, які понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    позов Приватного підприємства "Аресконт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроенерготехнології" про стягнення коштів в сумі 5000 грн. задовольнити.  

                    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроенерготехнології",                       вул. Шевченка, 70, с. Липівка, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77463, (ідентифікаційний код 36872645), на користь Приватного підприємства "Аресконт",                    вул. О.Довженка, 9 Б/79, м. Івано-Франківськ, 76005, (ідентифікаційний код 33162207),             5000 (п"ять тисяч) грн. заборгованості згідно умов договору на охорону об"єкта № 02/10/10 від 21.06.2010 року, 250 (двісті п"ятдесят) грн. витрат по сплаті за послуги адвоката, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                       Деделюк  Б. В.

Повне рішення складено 04.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"