Рішення

від 18.01.2011 по справі 19/217-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/217-10     

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р.                                                                          Справа № 19/217-10     

За позовом  Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ

до                  Комунального підприємства «Залісся», Київська обл., Броварський р-н.,

                     с. Нове Залісся

                     села Садове, с. Садове Барашівського району Київської області

про                стягнення 4570,02 грн.

                                                                                                          Суддя   Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача:       Соловйова М.О. (дов. б/н від 14.12.2010 р.);

                            Грицаєнко К.М. (дов. б/н від 26.08.2010 р);

від відповідача:  Вернусь О.Р. (начальник розпорядження № 31 від 01.10.2007 р.);

                            Волик М.Х. (довіреність  від 13.12.2010 р.):

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        Державна екологічна інспекція в Київській області (далі –позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом  до Комунального підприємства «Залісся»(далі –відповідач) про стягнення 4570,02 грн.

        Позовні   вимоги  обґрунтовані  тим,  що  відповідач у період з 01.01.2010 р.               по 04.02.2010 р. здійснював видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу, що є порушенням природоохоронного законодавства, зокрема ст.ст. 44, 49, 50 Водного кодексу України та ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», та внаслідок чого державі заподіяно збитків на суму 4570,02 грн.   

        Ухвалою від 28.10.2010 р. суд порушив провадження у справі № 19/217-10 та призначив її розгляд на 15.11.2010 р.

        Під час судового розгляду відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався.

        Присутні у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

        Представники відповідача проти позову заперечували, проте письмовий відзив на позов не надали.

        Отже, у відповідності до приписів ст. 75 ГПК України, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,        суд, -

ВСТАНОВИВ:

        04 лютого 2010 року Державною екологічною інспекцією в Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства «Залісся». За результатами перевірки було складено Акт від 04.02.2010 р., відповідно до якого було встановлено, що Комунальне підприємство «Залісся»в період з 01.01.2010 р. до 04.02.2010 р. здійснювало самовільне водокористування без відповідного дозволу, що суперечить статтям 44, 49, 50 Водного кодексу України.

        05.02.2010 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища було винесено припис Комунальному підприємству «Залісся», яким зобов'язано останнього у строк до 01.03.2010 р. отримати та надати в Державну екологічну інспекцію в Київській області дозвіл на спеціальне водокористування.

        Як зазначає позивач, відповідно до довідки б/н від 04.02.2010 р., наданої Комунальним підприємством «Залісся», за період самовільного користування з 01.01.2010 р. до 04.02.2010 р. відповідачем використано 3780 м3 підземних вод.

        25.02.2010 р. Державна екологічна інспекція в Київській області звернулась до відповідача з претензією № 21, в якій вимагала у добровільному порядку відшкодувати заподіяні державі збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства.

        Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.02.2010 р. відповідачем в судовому порядку оскаржений не був, скарги на дії державних інспекторів з охорони навколишнього природоохоронного середовища під час перевірок до Державної екологічної інспекції в Київській області не надходили.

        У зв'язку із наведеним Державна екологічна інспекція в Київській області і звернулася до суду з даним позовом про стягнення з Комунального підприємства «Залісся» збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

        Слід зазначити, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України; спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій як це передбачено частинами 2, 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25 червня 1991 року № 1264-XII.

        Згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).

        Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Київській області, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 55 від 19 лютого 2007 року, державна екологічна інспекція в Київській області  є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції; інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Київської області.

        Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (підпункти 1, 5, 6, 7, 9 пункту 5 Положення).

        Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

        Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (стаття 48 Водного кодексу України).

        Відповідно до частин 1, 3 та 6 статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних; спеціальне водокористування є платним.

        Крім того, органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування, встановлюються строки спеціального водокористування (частина 1 статті 50 Водного кодексу України).

        Як передбачено частиною 1 та пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

        Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

        Частиною 1 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

        Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (пункт «з»частини 2 та частина 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

        Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного водокористування без відповідного дозволу Комунальним підприємством «Залісся», згідно розрахунку позивача, проведеного у відповідності до розділу IX Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 р. № 389, становить 4570,02 грн.

        В частині 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.          

        Згідно ч 1. ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

        Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

          Приписами статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

        З урахуванням вищевказаного та оскільки відповідач належними доказами позовні вимоги не спростував, доказів перерахування суми збитків суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 4570,02 грн. є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

         Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню в доход державного бюджету України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

         1.  Позов задовольнити повністю.

         2. Стягнути з Комунального підприємства «Залісся»(07811, Київська область, Бородянський район с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2;  код ЄДРПОУ 32786537) заподіяні державі збитки в сумі 4570 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят грн.) 02 коп., зарахувавши на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету р\р 33112331700134 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, отримувач – Новозаліська сільська рада, код ЄДРПОУ 23569872, по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в наслідок господарської та іншої діяльності».

        3. Стягнути з Комунального підприємства «Залісся»(07811, Київська область, Бородянський район с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2;  код ЄДРПОУ 32786537) в доход державного бюджету України 108 (сто вісім) грн. 55 коп. –державного  мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

        Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                           Т.П. Карпечкін

Рішення підписано:  24.01.2011 р.