Рішення

від 15.03.2011 по справі 35/12-10-5532

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/12-10-5532

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р.Справа  № 35/12-10-5532

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОНІКА"           

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР"       

про стягнення 25854,88грн.  

                                                                                                                            Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Радченко В.Ю., на підставі довіреності від 01.02.11р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОНІКА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" про стягнення заборгованості за договором поставки  у розмірі 25854,88грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.10р. порушено провадження у справі №35/12-10-5532.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.11р. строк розгляду спору по справі №35/12-10-5532 було продовжено по 15.03.2011р, в порядку      ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач визнає позовні вимоги частково, та зазначає про часткову сплату заборгованості. Надав суду платіжні доручення, з яких вбачається часткова сплата заявленої до стягнення заборгованості, а саме: платіжне доручення №6795 від 24.01.11р. на суму 2000грн., платіжне доручення №6954 від 02.02.11р. на суму 1000грн., платіжне доручення №7020 від 04.02.11р. на суму 1000грн., платіжне доручення №7142 від 08.02.11р. на суму 1000грн., платіжне доручення №7400 від 22.02.11р. на суму 1000грн., платіжне доручення №7451 від 25.02.11р. на суму 1000грн., що дорівнює 7000грн. Також надав суду лист №30 від 12.03.11р., яким підтверджує що станом на 11.03.11р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОНІКА" по виконанню договору поставки №200 від 12.04.10р. складає 18854,88грн., яку зобов'язується сплатити до 29.04.11р. у повному обсязі, а крім того зобов'язується погасили усі судові витрати, сплачені під час звернення з даним позовом до суду у розмірі 258,55грн.- державного мита та 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Поряд з цим, позивачем заявлена заява вих.№44 від 10.12.10р. про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66.67 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, які знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" в межах ціни позову –25854,88грн.

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

12.04.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОНІКА" (Постачальник) було укладено договір поставки №200, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передавати у власність покупця, а покупець, в свою чергу, прийняти товар в асортименті, в кількості та за цінами, які зазначаються в специфікаціях.

Згідно п.1.2. договору розгорнутий асортимент, кількість та ціна товару погоджується Сторонами у відповідності до умов цього Договору та відображається в Специфікації на поставку Товару, (його окремої партії), рахунку-фактурі, видатковій накладній, які після їх належного оформлення додаються до цього Договору та є його невід'ємною частиною.

Право власності на Товар або його окрему партію переходить до покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної(п.1.3. договору).

Розділом 2 визначені ціна договору та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 2.1. ціна договору - сума грошових коштів в гривнях, які Покупець в порядку та на умовах визначених цим Договором зобов'язаний сплатити Постачальнику за Товар або його частину, який набувається ним за цим Договором. Загальна сума грошових коштів які покупець сплачує постачальнику за цим договором складає суму вказану в усіх Специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору.

Сплата Ціни Договору здійснюється Покупцем по мірі реалізації Товару або його частини кінцевому споживачу на протязі 14 банківських днів з дня такої реалізації, шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника вказаний в реквізитах цього Договору (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата Товару вважається здійсненою з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.

Умови та строки поставки, якість товару, гарантії визначені розділом 3 даного договору.

Права та обов'язки запроваджені у розділі 4 зазначеного договору.

Відповідно до п. 4.2.2. договору обов'язком покупця є в порядку та на умовах визначених цим договором оплатити товар по мірі його реалізації.

Відповідальність сторін визначена розділом 5 цього договору.

Дія договору запроваджена у розділі 7 договору.

Даний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором (п. 7.1. Договору).

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 66199,20грн., про що свідчить видаткова накладна №РН-0000311 від 16.04.10р. на суму 66199,20грн.

Однак, в порушення умов зазначеного договору відповідач за отриманий товар розрахунки провів частково в розмірі 11000грн., що підтверджується банківськими виписками за 27.05.10р. - 5000,00 грн., за 14.06.10р. - 3000грн., за 09.11.10р. - 1000грн., за 17.11.10р. - 2000грн.

Крім того, відповідачем було повернуто частину товару на загальну суму 29344,32грн., що підтверджується: видатковою накладною(повернення) №ВП-0000001 від 14.06.10р. на суму 3064,57грн. та видатковою накладною(повернення) №ВП-0000005 від 19.10.10р. на суму 26279,75грн.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки №200 від 12.04.2010р. позивач надав суду підписані повноважними представниками обох сторін та скріпленими печатками акти звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.10р. та станом на 31.08.10р., видаткову накладну на поставку товару та видаткові накладні(повернення), неоплаченим залишився товар в сумі 25854,88грн.  

В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, у зв'язку з чим останнім на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" направлено претензію вих№32 від 30.09.2010р. з вимогою  оплатити заборгованість.

 Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25854,88грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акти звірки, відповідно до яких станом на станом на 30.06.10р. та станом на 31.08.10р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" рахується заборгованість.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

 Приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи відповідачем частково сплачено заявлену до стягнення суму заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, слід припинити провадження у справі №35/12-10-5532 в частині стягнення з відповідача заборгованості на суму 7000грн. на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару підлягає судом частковому задоволенню в сумі 18854,88грн.           

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОНІКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 18854,88грн.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Позивачем згідно позовної заяви заявлено до стягнення заборгованість суму 25854,88грн. Згідно квитанції №19 від 07.12.10р. позивачем сплачено 288,55грн. державного мита.

Відповідно до п.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993р. (із змінами та доп.) з позовних заяв майнового характеру, ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн.).

Згідно ч.1 ст.8 зазначеного Декрету у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж  передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.47 Господарського процесуального кодексу України, з  врахуванням надмірної сплати позивачем державного мита, слід видати останньому довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита на суму 30грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 258,55грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

      2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" (65003, Одеська область, м. Одеса, вул.Чорноморського козацтва, 111; р/р 26002311005201 в АБ „ПІВДЕННИЙ” м. Одеса, МФО 328209, код 32093824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОНІКА" (28110, Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт Павлиш, вул. Сухомлинська, буд.1-А, р/р26001054571980 в Філії КБ”Фінанси та Кредит”, МФО 331564, код 36465616) заборгованість за договором поставки №200 від 12.04.2010р. на суму  18854(вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири)грн.88коп., витрати по сплаті державного мита на суму 258(двісті п'ятдесят вісім)грн.55коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн..

      3. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості на суму 7000грн.

      4.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕКСТОНІКА" (28110, Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт Павлиш, вул. Сухомлинська, буд.1-А, р/р26001054571980 в Філії КБ”Фінанси та Кредит”, МФО 331564, код 36465616) довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита на суму 30(тридцять)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 18.03.2011р.