Рішення

від 22.03.2011 по справі 6/17-213-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/17-213-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р.Справа  № 6/17-213-2011

за позовом: Комунального підприємства „ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО”

до:     Приватного підприємства „ЧІСА”

про: стягнення заборгованості у сумі 1575,03 грн.

          Суддя   Демешин О. А.

Представники:

від позивача:      Залеська Ю. С. - довіреність

від відповідача:  не з'явився,                            

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство „ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „ЧІСА” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1575,03 грн., з яких: 1 507,44 грн.  –за послуги з централізованого опалення; 67,59 грн. –інфляційні.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

Відповідач на підставі договору оренди орендує приміщення за адресою: м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 435.

На підставі розпоряджень Ізмаїльського міського голови з 02.11.2009 року по 22.03.2010 року позивач здійснював поставку тепла на опалення вказаного приміщення.

На підставі заяви від 15.12.2008 року № Б-478 відповідач уточнив загальну площу опалювального нежитлового приміщення, яка складає 28,55 кв. м. і була врахована при розрахунку витрат теплової енергії.

З відповіді управління економіки Ізмаїльської міської ради від 14.12.2010 року вих. № 07/308 у вказаному приміщені відповідач здійснює свою господарську діяльність.

В пункті 12 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (далі –правила), затвердженими Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. при наявності засобів обліку, як в даному випадку, розрахунок витрат теплової енергії на опалення визначається відповідно до показників лічильника пропорційно опалювальній площі. В свою чергу, розмір щомісячних витрат теплової енергії відповідно до показань теплового лічильника підтверджується копіями витягу з журналу обліку теплової енергії.

Відповідно розрахунку за постачання теплової енергії, проведеного у відповідності до затверджених рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради № 1388 від 05.11.2009 р. тарифів на теплову енергію, відповідачу було виставлено рахунки на загальну суму 2 109 грн. 64 коп.

Однак, відповідачем здійснено часткову оплату на суму 602 грн. 20 коп., отже залишок  несплаченого боргу складає 1 507 грн. 44 коп.

Фактичне надання послуг позивачем підтверджується відповідними довідками про роботу котельні, що опалює район в якому знаходиться приміщення орендоване відповідачем.

10.06.2010 року відповідачу була вручена претензія № Юо 47/5/10 від 07.06.2010 року на суму 1 507 грн. 44 коп.

Борг відповідачем не оплачено.

Згідно п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач (відповідач) зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

06.04.2009 року відповідач отримав від позивача 2 екз. договорів на відпуск теплової енергії у гарячій воді на опалення нежитлового приміщення, що підтверджує супровідний лист від 27.03.2009 року № 706 та повідомлення про вручення.

Однак, 1 екз. договору не був повернутий позивачу.

Відповідно ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

А відповідно п. 18 Правил плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ч. 1,2,3 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:  договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог чинного законодавства України позивачем проведене розрахунок  інфляційних витрат - 67,59 грн.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України.

Всього з відповідача підлягає стягненню на користь позивача: 1575,03 грн., з яких: 1 507,44 грн.  –за послуги з централізованого опалення; 67,59 грн. –інфляційні.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі,  з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Чіса” (Одеська область, 68600, м. Ізмаїл, вул. Ціолковського, 2/1 кв. 28, код - 32976124) на користь Комунального підприємства „ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” (вул. Клушина, 5-а, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код - 05514413) –боргу 1507 гривень 44 коп. за послуги з централізованого опалення; 67гривень 59коп інфляційних; 102 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України

.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.