Рішення

від 23.03.2011 по справі 5020/89/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020/89/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

23 березня 2011 року справа № 5020/89/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020/89/2011

за позовом: Державного підприємства “Севастопольський морський торговельний порт”

до   Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестбудцентр”

про розірвання договору про спільну дольову участь,

за участю представників:

позивача –Жих Т.Ю., довіреність №ДВ-26 від 04.01.2011, начальник юридичного сектору юридичного відділу;

відповідача - не з'явився;

Суть спору:

24.01.2011 Державне підприємство “Севастопольський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестбудцентр” про розірвання договору №809/192 від 01.09.2008 про спільну дольову участь в проектуванні та реконструкції об'єкту.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.01.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.01.2011 та про відкладення розгляду справи від 09.02.2011, 09.03.2011 були надіслані за місцезнаходження відповідача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ №915814 станом на 14.03.2011, проте були повернені поштовим відділенням зв'язку із довідкою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання»(арк.с.16-19, 27-30, 45-48, 50-51).

На підставі зазначеного, про дату, час та місце розгляду справи судом  було повідомлено відповідача своєчасно та належним чином.

Відповідач правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача,

в с т а н о в и в:

01.09.2008 між Державним підприємством “Севастопольський морський торговельний порт” (Титульний забудовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестбудцентр” (Інвестор-Замовник 1) було укладено договір №809/192 про спільну дольову участь в проектуванні та реконструкції об'єкту (надалі - Договір), відповідно до умов якого сторони домовились про дольову участь у розробці проектно-кошторисної документації та реконструкції торгівельного павільйону, що належить відповідачу та розташований в м. Севастополі, площа Нахімова, 5, в офісну двохповерхову будівлю (надалі - Об'єкт), у відповідності до проектно-кошторисної документації, із наступною  реєстрацією Об'єкту на праві власності в ДКП «БТІ та ДРОНМ» згідно з частками, що встановлені пунктом 2.3 Договору та з подальшою її спільною експлуатацією. Строк дії Договору встановлений з моменту його підписання сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором та досягнення мети спільної дольової участі у реконструкції /арк.с.7-9/.

Згідно із пунктами 1.3 та 1.4 Договору, його метою є створення двоповерхової офісної будівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі державного акту на право постійного користування землею серія I-КМ №005163.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що при належному та повному виконанні сторонами умов Договору результат спільної дольової участі в реконструкції розподіляється між ними наступним чином: позивачу передаються на праві власності приміщення офісної двохповерхової будівлі в розмірі 20% від загальної площі побудованого та зданого в експлуатацію Об'єкту; відповідачу –80% від загальної площі побудованого та зданого в експлуатацію Об'єкту.

Як зазначив позивач, свої зобов'язання за Договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим 02.09.2009 на його адресу було надіслано претензію за вихідним №ДГ-1868 щодо розірвання Договору в односторонньому порядку, а 07.10.2010 за вихідним №ДГ-2700 на адресу відповідача надіслано для підписання проект додаткової угоди про розірвання Договору.   

Проте, відповідач додаткову угоду не підписав, позивач відповіді на свою пропозицію не отримав, що обумовило його звернення до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, заслухав представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1130, 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 3.1 Договору позивач передає відповідачу всі права генерального замовника робочого проекту, реконструкції та здачі закінченого будівництвом об'єкту з моменту отримання дозволу на проектування та реконструкцію.

Згідно із пунктом 3.2 Договору позивач зобов'язаний передати відповідачу: довіреність на представництво інтересів позивача перед третіми особами під час укладення угод, що стосуються предмету цього договору; копію держаного акту на право постійного користування земельною ділянкою; план (схему) земельної ділянки із зазначенням меж ділянки; копію кадастрового плану земельної ділянки; копію визначення меж земельної ділянки в натурі та проекту відводу земельної ділянки; копії реєстраційних та статутних документів (свідоцтво про державну реєстрацію, довідку статистики з ЕДРПО України, статут (положення), свідоцтво платника податків).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний прийняти у позивача всі права генерального замовника робочого проекту, безпосередньої реконструкції Об'єкту та здавальника закінченого будівництвом Об'єкту.

Крім того, згідно пункту 4.2 Договору відповідач зобов'язався оформити: дозвіл Інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт, технічні умови на підключення Об'єкту до міських інженерних мереж, архітектурне - плановане завдання, погодження проектної документації, висновок з проекту Управління містобудування та архітектури, висновок при проведенні комплексної експертизи проекту.

 Також, пунктом 2.5 Договору передбачено, що реконструкція та введення в експлуатацію Об'єкту здійснюється за погодженому сторонами проекту та генеральному плану забудови, календарному плану робіт, які повинні бути невід'ємною частиною Договору.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей                                   525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач не подав доказів того, що зобов'язання, передбачені пунктами 2.5, 4.2 Договору виконані нім у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідач істотне порушив Договір, внаслідок чого позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору.

Відповідно до статті  651  Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити  повністю.

2.          Розірвати договір №809/192 від 01.09.2008 про спільну дольову участь в проектуванні та реконструкції об'єкту, укладений між Державним підприємством “Севастопольський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестбудцентр”.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестбудцентр” (99023, місто Севастополь, вулиця М. Піщенка, 19 кв. 17, ідентифікаційний код 35982874) на користь Державного підприємства “Севастопольський морський торговельний порт” (99011, місто Севастополь, площа Нахімова, 5, ідентифікаційний код 01125548) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                       підпис                                        І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 28.03.2011.