Постанова

від 10.03.2011 по справі 2а-1523/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 10 березня 2011 року           08:50           № 2а-1523/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В., при секретарі судового засідання Мацюк І. В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до

Приватне підприємство «Бета Київ»

про

стягнення податкової заборгованості за рахунок активів боржника

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2011 року до судді Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Приватного підприємства «Бета Київ»про стягнення податкової заборгованості на загальну суму 3 570 грн. за рахунок активів боржника.

Представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, свою позицію аргументує порушенням відповідачем положень пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та цільовими фондами»(надалі –Закон).

До судового засідання не з’являвся представник відповідача, при цьому було встановлено, що повістка про судове засідання надсилалась на адресу відповідача, яка зазначена у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців м. Київ, вул. Краківська, 11а. Однак, до суду повернулась повістка про виклик до судового засідання, із відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до положень ч.3 та ч.4 ст.33 та ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України), вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. При цьому, вразі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що виклик вручений був належним чином.

Таким чином, розгляд справи продовжується за наявними в справі матеріалами.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Водночас, Позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в порядку письмового провадження.

Як наслідок, в зв’язку із заявленим клопотанням позивача та відсутністю відповідача, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приватне підприємство «Бета Київ»є юридичною особою, яка зареєстрована в Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації 07 листопада 2006 року за №10000553189 та 08 листопада 2006 року взяте на податковий облік в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва №12062. Ідентифікаційний код юридичної особи –34726548.

Згідно вимог п.п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації. При цьому, відповідно до пп..4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

ь          календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

ь          календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

ь          календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

ь          календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

22.03.2010 року позивачем була проведена перевірка відповідача на предмет порушення податкового законодавства, за результатами якої було складено Акт про порушення податкового законодавства №1996-15/34726548. Відповідно до проведеної перевірки позивачем було встановлено, що відповідач не подавав декларацій з податку на додану вартість за липень 2008 року –березень 2010 року.

Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством сплачує штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За порушення відповідачем положень пп.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону, викладених в Акті про порушення податкового законодавства №1996-15/34726548, 26 березня 2010 року, позивач керуючись положеннями п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону нарахував штрафні (фінансові) санкції за кожне таке неподання в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів, на загальну суму 3570 грн. та направив повідомлення-рішення №0007991520/0 відповідачу.

Оскільки, вищезазначене податкове повідомлення-рішення не було оскаржено, ні в адміністративному, ні в судовому порядку, то відповідності до приписів пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону вони вважаються узгодженими.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/918 від 07.04.2010 року та друга №2/1287 від 13.05.2010 року про сплату суми боргу за узгодженим податковим зобов’язанням у сумі 3 570 грн., які відповідно до повернення поштового відправлення, не були отримані відповідачем, про що складено відповідні Акти про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків №11 від 13.04.2010 року та №24 від 20.06.2010 року.

Підпунктом 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону визначено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до Акту розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень №24/1 від 20.06.2010 року оголошення про податковий борг відповідача було розміщено на дошці податкових оголошень.

Згідно облікової картки платника податку на додану вартість загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати даного податку станом на 28 грудня 2010 року складає 3 570 грн.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків. При цьому, п.1.3 ст. 1 Закону під податковим боргом визначається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов’язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, а також беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 570 грн.  

Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Приватного підприємства «Бета Київ»задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Бета Київ»(код ЄДРПОУ 34726548), до державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну суму 3 570 (три тисячі п’ятсот сімдесят) грн. за рахунок активів боржника.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                               Б.В. Санін