Рішення

від 24.03.2011 по справі 9/14/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/14/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 березня 2011 р.           Справа 9/14/2011/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм", код ЄДРПОУ 32340914  (вул. 600 річчя, 17, м. Вінниця, 21021)   

до:Приватного підприємства "Водолій плюс", код ЄДРПОУ 36603981  (вул. 600 річчя,17, м. Вінниця, 21021; вул. 600 річчя,15, м. Вінниця, 21000)  

про стягнення заборгованості 1 924,03 грн. за договором оренди нежитлового приміщення

Головуючий суддя Балтак О.О.    

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: Сірко В.О. - представник за довіреністю;

відповідач: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" (м. Вінниця) заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Водолій плюс" (м. Вінниця)  1 924,03 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.02.11р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі №9/14/2011/5003 і призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.11р.

Однак, враховуючи ту обставину, що на визначену дату відповідач свого предстаника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не виконав належним чином вимог суду в частині надання усіх необхідних доказів, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 24.03.11р.

24.03.11р. в судове засідання з"явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив  суд їх задовольнити.

На відміну від позивача, відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів та письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав.

Зокрема, ухвала про порушення провадження від 03.02.2011р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 24.02.2011р. у справі № 9/14/2011/5003 надіслані відповідачу за вказаними у позовній заяві адресами (вул. 600 річчя,17, м. Вінниця, 21021) та витягу з ЄДРПОУ станом на 16.02.11р., відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: (вул. 600 річчя, 15, м. Вінниця, 21000).

Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи  - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи  чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).

Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Ухвали суду від 03.02.2011р., 24.02.2011р. надіслані відповідачу саме за цією адресою, що є належним повідомленням його про час і місце розгляду справи і у випадку неотримання її з вини відповідача, який не подав відомості про зміну місцезнаходження реєструючому органу.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" (Орендодавець) та Приватним підприємством "Водолій плюс" (Орендар) укладено договір №80-"О", відповідно до якого позивач зобов"язався передати відповідачу в оренду нежитлове приміщення корпусу №11, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, 3-й поверх адмінкорпусу, площею 15,0 кв.м. (для розміщення офісу та забезпечення електроенергією, водою та опаленням), а відповідач зобов"язався прийняти вказане приміщення та сплачувати орендну плату.

На виконання умов вищезазначеного договору, згідно акту прийому-передачі об"єкту найму від 01.07.2010р. (а.с.15), позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування об"єкт  найму.

Статтею 3 вказаного договору сторони визначили ціну і порядок розрахунків. А саме, згідно п.3.1 договору, розмір щомісячної плати за оренду об"єкту найму становить 525,00 грн. із розрахунку 35,00 грн. за 1м.2, в тому числі ПДВ, що разом складає 630,00 грн. Крім того, згідно умов договору відповідач зобов"язався щомісячно відшкодовувати витрати позивача на електроенергію, опалення і інші витрати по обслуговуванню об"єкту найму, на підставі рахунків позивача у відповідності до показників відповідних лічильників.   

Тобто, відповідно до договору, відповідач зобов"язався сплачувати орендну плату та відшкодовувати усі витрати на утримання об"єкту щомісячно на підставі рахунків та актів.

За період дії договору (липень 2010р. - грудень 2010р.), загальна сума, що підлягає оплаті відповідачем позивачу склала 4234,56 грн. Однак, відповідач фактично всупереч вимогам договору № 80-"О" від 01.07.2010р. обов"язку по сплаті орендної плати та інших платежів у встановленому розмірі не виконав. Зокрема, згідно банківських виписок (а.с.16-19) за вказаний період відповідачем сплачено лише - 2310,53 грн. Таким чином, недооплачена сума боргу відповідача перед позивачем складає 1924,03 грн. (4234,56 грн. - 2310,53 грн.).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дії позивача по передачі нежитлового приміщення згідно акту прийняття-передачі та дії відповідача по його прийняттю та зайняттю, свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за оренду займаного приміщення та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1924,03 грн. заборгованості за орендну плату та інші платежі, передбачені договором підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на останнього.            

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 43,  49, 75,  82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Водолій плюс", код ЄДРПОУ 36603981 (вул. 600 річчя, буд. 15, м. Вінниця, 21000; р/р 26002248341 в ВАТ "Райфайзен банк Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм", код ЄДРПОУ 32340914 (вул. 600 річчя, 17, м. Вінниця, 21021; р/р 26004010416601 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005) 1924,03 грн. - боргу; 102,00 грн.- витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита, 236,00 грн. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  29 березня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1- до справи

2 - відповідачу  (вул. 600 річчя,17, м. Вінниця,21021; вул. 600 річчя,15, м. Вінниця, 21000)