Рішення

від 15.03.2011 по справі 17/1034

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/1034

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" березня 2011 р. Справа № 17/1034

Господарський суд Житомирської області у складі:

Cудді Шніт  А.В.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (м. Полонне Хмельницької області)  

до Приватного підприємства "Альбатрос" (м. Житомир)

про стягнення 16093,22грн. суми боргу, 1557,88грн. пені, 1443,62грн. інфляційних, 479,02грн. 3% річних (12500,00грн. суми боргу, 4092,72грн. пені, 2063,97грн. інфляційних, 634,88грн. 3% річних  згідно заяви №704 від 12.10.2010р.).  

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 19573,74грн., з яких: 16093,22грн. заборгованості, 479,02грн. 3% річних, 1443,62грн. інфляційних нарахувань, 1557,88грн. пені.

08.11.2010р. на адресу господарського суду Житомирської області факсимільним зв'язком від представника позивача надійшла заява про уточнення до позовної заяви №704 від 12.10.2010р.

15.03.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області факсимільним зв'язком від представника позивача надійшла заява, в які повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості та зазначив, що заборгованість відповідача становить 7500,00грн.

15.03.2011р. до засідання суду відповідач подав суду акт звірки та платіжні доручення: №708 від 11.03.2011р., №582 від 23.12.2010р. та №693 від 04.03.2011р.

Представник позивача в судове засідання 15.03.2011р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 15.03.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином. Вимог ухвали суду від 22.02.2011р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" (позивач у справі) передало Приватному підприємству "Альбатрос" (відповідач у справі) товар на загальну суму 23153,40грн., що підтверджується накладною №6 від 04.07.2009р. (а.с. 56), оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 03.06.2010р. за №297 (а.с. 15)  про  сплату боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в листі від 28.04.2010р. зазначив, що повідомлення позивача отримав 17.06.2010р. та зобов'язався сплатити суму боргу до 30 числа кожного місяця по 1500,00грн. (а.с. 16,81).

Таким чином, строк для належного виконання зобов'язання у відповідача сплив 24.06.2010р., оскільки вимога про оплату заборгованості була отримана ним 17.06.2010р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 12500,00грн., згідно заяви про уточнення позовних вимог №704 від 12.10.2010р. (а.с. 35-38).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2010р., тобто до пред'явлення заяви про уточнення позовних вимог №704 від 12.10.2010р. до суду (згідно факсимільної відмітки на заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 35-38) заява про уточнення позовних вимог була відправлена до суду 08.11.2010р.), платіжним дорученням №487 (а.с. 108) відповідач перерахував позивачу 500,00грн. боргу.

Таким чином, станом на день пред'явлення заяви про уточнення позовних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем складала 12000,00грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в період з 23.12.2010р. по 11.03.2011р., тобто після пред'явлення заяви про уточнення позовних вимог №704 від 12.10.2010р. до суду (згідно факсимільної відмітки на заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 35-38) заява про уточнення позовних вимог була відправлена до суду 08.11.2010р.), платіжними дорученнями: №708 від 11.03.2011р., №582 від 23.12.2010р. та №693 від 04.03.2011р. відповідач перерахував позивачу 4500,00грн. боргу (а.с. 134-136).

Отже, станом на день розгляду справи 15.03.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 7500,00грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивача (а.с. 40,41) за період з 01.08.2009р. по 31.10.2010р. сума 3% річних становить 634,88грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 24.06.2010р., про що зазначалось вище.

Відповідно до ст.  253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 25.06.2010р. по 31.10.2010р.:

- за період з 25.06.2010р. по 12.07.2010р. (16593,22 (сума боргу) х 3% х 18 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2010 році) = 24,55грн.;

- за період з 13.07.2010р. по 12.08.2010р. (16093,22 х 3% х 31 : 365) = 41,00грн.;

- за період з 13.08.2010р. по 19.09.2010р. (15300,00 х 3% х 38 : 365) = 47,79грн.;

- за період з 20.09.2010р. по 15.10.2010р. (14300,00 х 3% х 25 : 365) = 29,38грн.;

- за період з 16.10.2010р. по 20.10.2010р. (13300,00 х 3% х 35 : 365) = 38,26грн.;

- за період з 21.10.2010р. по 31.10.2010р. (12500,00 х 3% х 11 : 365) = 11,30грн.

За таких умов, сума 3% річних за період з 25.06.2010р. по 31.10.2010р. складатиме 192,28грн.

Згідно уточненого розрахунку позивача (а.с. 40,41) за період з 01.08.2009р. по 31.10.2010р. сума інфляційних нарахувань становить 2063,97грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив  24.06.2010р., про що зазначалось вище.

Слід зазначити, що нарахування інфляційних є виключним правом кредитора і здійснюється за весь час прострочення, за умови встановленого факту наявності прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд у постанові від 24.11.2010р. по справі №21/108-10.

Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р.  відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись за період з липня 2010р. по жовтень 2010р. (включно).

Слід також зазначити, що оскільки позивач не здійснював розрахунок інфляційних нарахувань за липень 2010р., то розрахунок інфляційних нарахувань повинен здійснюватись за період з серпня 2010р. по жовтень 2010р. (включно).

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань в період з серпня 2010р. по жовтень 2010р. (включно):

- (15300,00 (сума боргу) х 101,2% (індекс інфляції за серпень 2010р.) / 100% - 15300,00 (сума боргу)) = 183,60грн.;

- (14300,00 х 102,9% (індекс інфляції за вересень 2010р.) / 100% - 14300,00) = 414,70грн.;

- (12500,00 х 100,5% (індекс інфляції за жовтень 2010р.) / 100% - 12500,00) = 62,50грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 660,80грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4092,72грн. пені нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Разом з тим, статтею 547 ЦК України, передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позивач не надав суду доказів того, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання було вчинено між сторонами у письмовій формі.

Отже, вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4092,72грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань задоволенню не підлягає.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Суд частково задовольняє заяву позивача про уточнення позовної заяви про збільшення ціни позову (а.с. 35-38).

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 8353,08грн., з яких: 7500,00грн. заборгованості, 192,28грн. 3% річних, 660,80грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 4500,00грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 500,00грн. заборгованості, 4092,72грн. пені, 442,60грн. 3% річних, 1403,17грн. інфляційних нарахувань в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44,49,80 п.1.1,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Альбатрос", м. Житомир, вул. 1-а Партизанська, 1/46, ідентифікаційний код 31739355 на користь Відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", 30500, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Ак.Герасимчука, 190Б, ідентифікаційний код 05471879 - 7500,00грн. заборгованості, 192,28грн. 3% річних, 660,80грн. інфляційних нарахувань, 128,53грн. витрат по сплаті державного мита, 154,97грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4500,00грн. заборгованості.

4. В частині стягнення 500,00грн. заборгованості, 4092,72грн. пені, 442,60грн. 3% річних, 1403,17грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.   

Суддя Шніт  А.В.

1-до справи; 2,3-сторонам (рек. з повід.).