Рішення

від 15.03.2011 по справі 5010/113/2011-9/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/113/2011-9/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 р.   Справа № 5010/113/2011-9/6   

          Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано - Франківськ, 76010

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Незалежності, 7, м. Івано - Франківськ, 76000

про зобов'язання укласти договір № 05/16-2052 від 23.12.2009 р. на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача

за участю представників сторін:

Від відповідача:  Максилевич Володимир Мар'янович - представник, (довіреність № 23/01-096 від 26.01.2011 року)

Від позивача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

                    Заявлено вимогу про зобов'язання відповідача Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради укласти договір № 05/16-2052 від 23.12.2009 р. на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача.

                    Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання справи. Причини неявки представника в судове засідання суду не відомі.

                    В обгрунтування заявлених позовних вимог в позовній заяві позивачем зазначено наступне. 27.04.10 року ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулося із листом на ім"я міського голови Івано-Франківська із проханням вирішення питання укладення угоди на технічне обслуговування систем газопостачання-ввідних (фасадних), внутрішніх газопроводів та вимикаючих пристроїв багатоквартирних житлових будинків, балансоутримувачами яких є житлово-експлуатаційні організації м. Івано-Франківська.

                    04.06.10 року за вх. № 366 УЖКГ виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомило про відмову в укладенні угод. На чергове звернення до відповідача позивач також отримав відмову.

          Із посиланням на приписи ст. 179 ГК України, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", "Положення про порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення", затверджкене наказом № 35 від 30.07.97 року Державної Акціонерної Холдингової компанії "Укргаз", позивач зазначив, що юридична особа, на балансі якої знаходиться внутрішньобудинкова система газопостачання, повинна укласти з газотранспортною організацією договори на технічне обслуговування. Івано-Франківська міська рада є власником житлових та громадських будинків м. Івано-Франківська.

          Відповідач подав суду письмовий відзив на позов. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та просив суд в позові відмовив. В обгрунтування заперечень зазначив, що УЖКГ не може бути стороною даного договору, оскільки він не є ані власником житлових будинві у м. Івано-Франківську, ані тією юридичною особою, яка з власником  утримує на балансі житловий фонд.

          Функціями по утриманню та експлуатації житлового фонду, що є у власності територіальної громади м. Івано-Франківська, наділені житлово-експлуатаційні організації № 1-9.

          Посилання позивача на нарми стате 7, 13, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є безпідставним, оскільки останні стосуються виключно власника та балансоутримувача.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

                    27.04.10 року ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулося із листом на ім"я міського голови Івано-Франківська із проханням вирішення питання укладення угоди на технічне обслуговування систем газопостачання-ввідних (фасадних), внутрішніх газопроводів та вимикаючих пристроїв багатоквартирних житлових будинків, балансоутримувачами яких є житлово-експлуатаційні організації м. Івано-Франківська (арк. справи 11).

                    Листом від 10.05.10 року відповідачем УЖКГ виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомлено позивача про те, що міським бюджетом кошти на виконання таких робіт не передбачені, а постановою КМУ від 09.12.99 року № 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопочтачання" передбачено, що послуги по технічному обслуговуванню газопроводів надаються за рахунок витрат газорозподільних підприємств, пов"язаних з транспортуванням природного газу (арк. справи 13).

          Листом від 24.06.10 року           Івано-Франківське управління по експлуатації газового господарства повторно звернулося до відповідача УЖКГ із пропозицією про укладення договору на технічне обслуговування систем газопостачання та направило проект договору в порядку ст. 181 ГК України в двох примірниках (арк. справи12). Однак. відповідач повторно відмовився укласти договір, про що направив лист від 19.07.10 року (арк. справи 14).

          Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

          Правила надання населенню послуг з газопостачання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.99 року № 2246, застосовуються лише для споживачів - фізичних осіб, яким надаються послуги з газопостачання на підставі укладеного договору між газопостачальником, газотранспортною організацією та споживачем.

          Для юридичних осіб, на балансі у яких знаходяться внутрішньобудинкові системи газопостачання (газопроводи низького тиску, лічильники газу, газові прилади та пристрої, необхідні для використання газу в побуті), застосовується Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затверджене наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 30.07.97 рокуь № 35 та зареєстроване Мін'юстом 02.10.97  року за № 451/2255.

          Дія цього Положення поширюється на спеціалізовані підприємства газопостачання та газифікації Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" (далі - СПГГ). Положення є обов'язковим для виконання ними та підприємствами, установами, організаціями незалежно від їхньої відомчої належності і форм власності, що експлуатують внутрішньобудинкові системи газопостачання (далі - ВБСГ) природного та зрідженого газу в житлових будинках (квартирах), громадських будівлях, підприємствах комунального та побутового призначення, а також окремими громадянами, що мають житлові будинки (квартири) або їх частину на праві приватної власності, на яких відкрито особовий рахунок (далі - власники).

          Пунктом 3.4 Положення № 35 передбачено, що технічне обслуговування газопроводів і газового обладнання житлових будинків та громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення в населених пунктах України здійснюється СПГГ згідно з договорами з власниками зазначених об'єктів.

          Предметом спірного договору, як зазначено в п. 2.1 проекту договору, є доручення замовника виконавцеві виконати роботи з планового та позапланового технічного облуговування систем газопостачання споживача, що перебуває на його балансі чи у власності, а також проведення технічного обслуговування за окремими заявками абонентів.

          В спірному випадку відповідач у справі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не є суб"єктом господарювання, на якого покладено обов"язок щодо укладення договору обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, а договір на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання за додатком № 2 до Положення № 35 є по суті примірним, а не типовим, що носить обов"язковий характер.

          Відповідно до п. 1.4.3 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 року № 254, відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію об'єктів, указаних у п. 1.1.2 цих Правил, а також побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі покладається на їх власників. Пунктом 1.4.4. Правил встановлено, що відповідальність за справний стан і безпечне користування газовими приладами і апаратами, що встановлені в житлових будинках державного фонду, покладається на квартиронаймачів, а в квартирах і житлових будинках, що належать громадянам на правах особистої власності, - на їх власників. Експлуатаційні спеціалізовані підприємства газового господарства (надалі - СПГГ) несуть відповідальність за якісне виконання робіт із технічного обслуговування і ремонту газового обладнання та газопроводів, а також своєчасне виконання заявок на усунення несправностей у системах газопостачання.

          Відповідно до п. 3.4  Положення № 35 технічне обслуговування газопроводів і газового обладнання житлових будинків та громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення в населених пунктах України здійснюється СПГГ згідно з договорами з власниками зазначених об'єктів.

          З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових газопроводів і газового обладнання житлових будинків здійснюється спеціалізованими підприємствами газопостачання та газифікації, але позивач не довів суду, що він є єдиним таким підприємством, і що технічне обслуговування систем газопостачання об"єктів не може здійснюватись іншим спеціалізованим підприємством за вибором відповідача в разовому порядку, а для цього необхідно укладення договору, який по суті є абонентським.  Крім того, в спірному випадку УЖКГ не є ані власником, ані балансоутримувачем житлових та громадських будинків, і, як наслідок, відсутні правові підстави для зобов"язання відповідача укладати договір на технічне обслуговування в судовому порядку.

          Відповідно до п. 3.5 Положення № 35 планове технічне обслуговування (далі - ПТО) та дрібний ремонт газової апаратури і приладів, пов'язаний із заміною гвинтів, штифтів, пружин, ущільнюючих матеріалів при перепакуванні фланцевих та різьбових з'єднань і запірних пристроїв, застосуванні зварювальних робіт на газопроводах ВБСГ виконується за рахунок експлуатаційних витрат СПГГ.

          Отже, з огляду на наведений законодавчий припис здійснення планового технічного обслуговування та дрібного ремонту належить до експлуатаційних витрат та враховано у структурі тарифу на транспортування (газопостачання) природного газу.

          Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідач не є суб"єктом господарювання, на якого покладено обов"язок щодо укладення договору обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання; приписи Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не можуть бути застосовані в спірному випадку, оскільки вони стосуються виключно власника та балансоутримувача, натомість відповідач УЖКГ не є ані власником житлових будинків у м. Івано-Франківську, ані юридичною особою, яка за договором з власником утримує на балансі житловий фонд (балансоутримувачем). Позивач також не навів суду, яким чином відмова відповідача укласти спірний договір порушує саме його права та охоронювані законом інтереси, враховуючи, що за п. 1.4.3 Правил безпеки систем газопостачання України відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію газопроводів, газове обладнання житлових та громадських будинків покладається на їх власників (балансоутримувачів).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами порушення його законних прав та інтересів. В позові слід відмовити.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід залишити за позивачем.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 179 Господарського кодексу України, Положенням про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затверджене наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 30.07.97 рокуь № 35 та зареєстроване Мін'юстом 02.10.97  року за № 451/2255,  Правилами безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 року № 254, ст. 33, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          відмовити в позові Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано - Франківськ, 76010 (код ЄДРПОУ 20551297) до відповідача Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Незалежності, 7, м. Івано - Франківськ, 76000 (код 30016664) про зобов'язання відповідача Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради укласти договір № 05/16-2052 від 23.12.2009 р. на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Фанда О. М.

Плвне рішення складено 17.03.11 року

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"