Рішення

від 17.03.2011 по справі 5010/323/2011-20/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/323/2011-20/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 р.   Справа № 5010/323/2011-20/10   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді  Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:        Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченка,18,

                            м.Київ, 01030, в особі Івано-Франківської філії  вул.Сахарова, 32,

                            м.Івано-Франківськ,76014, в особі Цеху телекомунікаційних послуг №10,   

                            вул.Мазепи,1, м.Надвірна, Івано-Франківська область,78405;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горгани Фіто Оіл Ltd"

                            с. Бистриця, ур.Солотрук, Центр, Надвірнянський район,

                            Івано-Франківська область

про: стягнення 941,72грн.- заборгованості, 35,30грн.-пені, 10,97грн.- інфляційних втрат, 21,19грн.-3%річних.

За участю представників сторін:

Від позивача:  Гурмак І.М.- юрисконсульт І категорії, (довіреність №13-3-6 від 04.01.11р.);

Від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

     Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Івано-Франківської філії, в особі Цеху телекомунікаційних послуг №10, звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Горгани Фіто Оіл Ltd"   941,72грн.- заборгованості, 35,30грн.-пені, 10,97грн.- інфляційних втрат, 21,19грн. - 3%річних.

     Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

-  укладення між сторонами Договору про надання послуг електрозв"язку №062 від 22.07.08р., згідно умов якого, підприємство зв"язку/позивач, забезпечив встановлення та підключення кінцевого пристрою споживача/відповідача через абонентську лінію до телефонної мережі загального користування та надав споживачу/відповідачу в користування номер телефону та  послуги зв"язку, що підтверджують направлені відповідачу рахунки за телекомунікаційні послуги за березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р.;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема розділу 4, який передбачає порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого,  утворилась заборгованість за період з березня 2010р. по листопад 2010р., у сумі 941,72грн.;

- направлення відповідачу претензії №13-16/3 від 01.02.11р., з вимогою погасити заборгованість;

- п.5.8. Договору, згідно якого, відповідачу нараховано  35,30грн.- пені;

-  положення ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 10,97грн.- інфляційних втрат., 21,19грн.-3%річних.

       Представник відповідача в судове засідання  жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвала суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялась йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить повідомлення

про вручення поштових відправлень від 22.02.11р., від 03.03.11р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

     Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті,

спір належить вирішити у відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

      Між  Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (підприємство зв"язку/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горгани Фіто Оіл Ltd"(споживач/відповідач) укладено Договір про надання послуг електрозв"язку  №062 від 22.07.08р.

  Згідно п.1. Договору, підприємство зв"язку/позивач надає послуги електрозв"язку, перераховані в Додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку №2.

    Послуги, які надаються підприємством зв"язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв"язку за спільно погодженою системою оплати. Плата за встановлення телефону та інших абонентських пристроїв вноситься споживачем під час оформлення замовлення на виконання відповідної послуги. Нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення (п.п. 4.1.,4.2.,4.8.,4.9. Договору).

   Пунктом 4.5. Договору встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв"язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв"язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.   

   Виконуючи умови договірних відносин, підприємство зв"язку/позивач,  забезпечив встановлення та підключення кінцевого пристрою споживача/відповідача через абонентську лінію до телефонної мережі загального користування та надав споживачу/відповідачу в користування номер телефону та  послуги зв"язку. Даний факт підтверджують направлені відповідачу рахунки за телекомунікаційні послуги за березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р.(а.с.18-26).

   Однак, в порушення розділу 4 Договору, споживач/відповідач належним чином не розрахувався за надані позивачем послуги електрозв"язку,  обумовлені Договором, і як наслідок виникла заборгованість за період з березня 2010р. по листопад 2010р., у сумі 941,72грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією  №13-16/3 від 01.02.11р., з вимогою погасити заборгованість. Однак, дана претензія залишились без належного реагування з боку відповідача.

    В судовому засіданні, позивач довів перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості за використані послуги електрозв"язку, за період з березня 2010р. по листопад 2010р. у сумі 941,72грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

        Станом на 17.03.2011р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.  

     Договір про надання послуг електрозв"язку  №062 від 22.07.08р.,  укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його  недійсність  прямо  не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).   

     Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

   Якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

   У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

  Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

 Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

  Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

  Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача  941,72грн. - боргу за використані послуги електрозв"язку, підлягає до задоволення в повному обсязі.

  Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

   Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові  юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

   З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

   В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 10,97грн.- інфляційних втрат, 21,19грн.- 3%річних (розрахунок міститься в матеріалах справи).

 З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

  Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

  Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв"язку понад встановлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

   Частиною 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", встановлено, що у  разі  затримки плати за надані оператором,  провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

       За таких обставин, враховуючи  п.5.8   Договору та приписи ч.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про  стягнення з відповідача 35,30грн.- пені (розрахунок міститься в матеріалах справи).

     Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  Позивачем доведено обставини, на які  він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився, належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача суду не подав.

      Таким чином,  вимога позивача про стягнення в відповідача   941,72грн.- заборгованості, 35,30грн.-пені, 10,97грн- інфляційних втрат., 21,19грн.-3% річних, правомірна, обґрунтована документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

      Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України,  судові

витрати покласти на відповідача.    

        Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 549, 599, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України,  Законом України "Про телекомунікації", ст.ст. 33, 49, 75, 82  - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

       позов  Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченка,18,                              м.Київ, 01030, в особі Івано-Франківської філії  вул.Сахарова, 32,  м.Івано-Франківськ,76014, в особі Цеху телекомунікаційних послуг №10, вул.Мазепи,1, м.Надвірна, Івано-Франківська область,78405, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Горгани Фіто Оіл Ltd" с. Бистриця, ур.Солотрук, Центр, Надвірнянський район, Івано-Франківська область про стягнення 941,72грн.- заборгованості, 35,30грн.-пені, 10,97грн.- інфляційних втрат, 21,19грн.- 3% річних - задовольнити.

          Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю "Горгани Фіто Оіл Ltd" с.Бистриця, ур.Солотрук, Центр, Надвірнянський район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 32167178) на користь  Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченка,18, м.Київ, 01030, (ідентифікаційний код 21560766) в особі Івано-Франківської філії  вул.Сахарова, 32,  м.Івано-Франківськ,76014, в особі Цеху телекомунікаційних послуг №10, вул.Мазепи,1, м.Надвірна, Івано-Франківська область,78405, (код ЄДРПОУ 01184835) - 941,72грн. (дев"ятсот сорок одну грн. 72коп.) - заборгованості, 35,30грн. (тридцять п"ять грн.30 коп.) - пені, 10,97грн.( десять грн. 97коп.)- інфляційних втрат, 21,19грн.( двадцять одну грн. 19коп.)- 3%річних, 102,00грн. (сто дві грн. 00 коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Видати наказ.

        Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.      

                              Суддя                                                        С.Кобецька

                                                                                              Повне рішення складено 18.03.2011р.