Рішення

від 12.01.2011 по справі 14/239-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/239-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2011 р.                                                                          Справа № 14/239-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Чесноков В. М. (довіреність № 28/05-2 від 15.11.2010 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідеал-2007”, м. Торез, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово - інвестиційна компанія “СІМЕХ”, м. Бровари

про стягнення 674 958, 94 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Ідеал-2007 ” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Промислово - інвестиційної компанії “ СІМЕХ” про стягнення 615 420, 50 грн. заборгованості, 54 156, 99 грн. інфляційних збитків, 5 381, 45 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 123 від 23.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2010 р. порушено провадження у справі № 14/239-10 за позовом ТОВ „Ідеал-2007” до ТОВ „Промислова –інвестиційна компанія “СІМЕХ” про стягнення 674 958, 94 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 22.12.2010 р.

22.12.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.01.2011 р.

12.01.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав всі документи, витребувані судом, позовні вимоги підтримав в повному обсязі вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 07400, вул. Грушевського, буд. 3-Б, м. Бровари, Київська область. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

23.10.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір ,№ 123, згідно умов розділу один якого продавець бере на себе зобов'язання поставити покупцеві вугілля марки “T” (ТР 0-70 енергетичне) по ДСТУ 3472-96, надалі товар, відповідно до специфікації, приведеної в Додатку №1 та № 2 до даного договору які є його невід'ємною частиною.

Згідно другого розділу договору продавець зобов'язується поставити товар покупцеві відповідно до умов даного договору, та згідно розпорядку покупця за реквізитами вантажоотримувача. Покупець зобов'язаний прийняти товар згідно товарних накладних, сплатити вартість поставленого товару.

Відповідно до абзацу другого розділу третього договору поставка товару здійснюється щомісячно, партіями, об'єми узгоджується і фіксується в специфікаціях які є невід'ємними частинами даного договору. Продавець зобов'язаний почати поставку товару на протязі п'яти календарних днів після отримання заявки.

Абзацом четвертим та п'ятим третього розділу передбачено, що датою поставки партії товару вважається дата календарного штемпелю, що вказана у залізничних накладних станції отримувача. Товар переходить у власність покупця з моменту прийомки його на станції вантажоотримувача.

Абзацом другим п'ятого розділу договору передбачено, що оплата товару проводиться шляхом перерахунку покупцем 100% грошових коштів на рахунок продавця на протязі 1 (одного) банківського дня з моменту підписання актів прийомки товару на станції отримувача. Оплата товару проводиться виключно по накладним.

Відповідно до розділу дев'ять визначено строк дії договору, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до абзацу першого п'ятого розділу договору сума визначається специфікаціями. 23.10.2009 р. між сторонами була підписана Специфікація №1, що є додатком № 1 до договору №123 від 23.10.2009 р. на товар на загальну суму 489 996,00 грн.

23.10.2009 р. між сторонами була підписана Специфікація №2, що є додатком № 2 до договору №123 від 23.10.2009р. про встановлений рівень якості переданого товару та порядок оплати товару. Покупець оплачує товар протягом 15 календарних днів з дати відвантаження, але не пізніше 20 календарних днів.

На виконання умов договору позивачем протягом періоду з жовтня 2009 р. по листопад  2009 р. було  передано у власність  (продано)  відповідачу товар на загальну суму

1 887 420, 50 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами приймання –передачі товару та квитанціями про приймання вантажу.

Виходячи з наданих документів, суду були надані на підтвердження поставки товару наступні докази:

Видаткова накладна № 00-397 від 25.10.2009 р. на суму 301 460, 24 грн.; видаткова накладна № 00-398 від 26.10.2009 р. на суму 164 903, 26 грн.; видаткова накладна 00-400 від 28.10.2009 р. на суму 166 206,65 грн.; видаткова накладна 00-403 від 29.10.2009 р. на суму 165 657, 85 грн.; видаткова-накладна 00-408 від 31.10.2009 р. на суму 165 608, 84 грн.; видаткова-накладна № 00-0421 від 01.11.2009.р. на суму 164 133, 96грн.; видаткова-накладна 00-424/1 від 02.11.2009 р. на суму 330 330, 80 грн.; видаткова накладна 00-429/1 від 03.11.2009 р. на суму 298 324, 26 грн.; видаткова накладна 00-430/1 від 04.11.2009 р. на суму 130 794,64 грн.

Відповідно до банківських виписок на розрахунковий рахунок позивача за поставлений товар відповідачем було перераховано: 27.10.2009 р. - 300 000,00 грн.; 30.10.2009 р. - 200 000,00 грн.; 23.11.2009 р. - 400 000,00 грн.; 13.11.2009 р. - 172 000,00 грн.; 07.12.2009 р. - 200 000,00 грн. Загальна сума сплачених коштів становить 1 272 000,00 грн.

23.02.2010 р. між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаєморозрахунків та сплачено і підписано акт-звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 23.02.2010 р. зафіксовано сальдо на користь позивача яке становить 615 420,50 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 615 420, 50 грн., що підтверджується видатковими накладними, розрахунком заборгованості, що доданий до позовної заяви, та актом звірки розрахунків станом на 23.02.2010 р., підписаним обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по основному боргу у розмірі 615 420, 50, грн. за договором № 123 від 23.10.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару всього на загальну суму 54 156,99 грн. та 5 381,45 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

01.12.2009 - 31.10.2010615420.501.08954772.42670192.92

615 420.50 грн.* 1.089 = 670 192,92 грн. –615420,50 грн. =54 772,42 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми заборгованості за договором №123 від 23.10.2009 р. становить 54 772.42 грн.

Таким чином, індекс інфляції становить 54 772, 42 грн.

Оскільки, розмір індексу інфляції від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача розміру індексу інфляції від суми заборгованості у розмірі 54 156,99 грн.

Позивач також просить стягнути 3% річних від простроченої суми, що складає 5 381,45 грн. Суд дослідив , що наданий позивачем розрахунок в частині 3% річних виконаний позивачем є не вірним .

Правильний розрахунок 3 % річних від суми заборгованості наступний:

- період заборгованості - з 01.12.2009 р. –по 31.10.2010 р., сума заборгованості –615420.50 грн., кількість днів заборгованості –335 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

615420.5001.12.2009 - 31.10.20103353 %16945.14

615 420 50 грн. х 0, 03 % х 335/365 =16945.14 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми заборгованості за договором поставки № 123 від 23.10.2009 р. становить 16 945, 14 грн.

Оскільки, розмір 3 % річних від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 5 381,45 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово - інвестиційна компанія “СІМЕХ” (ідентифікаційний код 36107395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідеал-2007” (ідентифікаційний код 34546288) 615 420 (шістсот п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. заборгованості, 54 156 (п'ятдесят чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 99 ( дев'яносто дев'ять ) коп. інфляційних збитків, 5 381 (п'ять тисяч триста вісімдесят одна ) грн. 45 (сорок п'ять ) коп. 3 % річних та судові витрати 6 749 (шість тисяч сімсот сорок дев'ять ) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                      В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 березня 2011 р.