Рішення

від 21.02.2011 по справі 4/211-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/211-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 4/211-10

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан", м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД",   

с. Морозівка

про стягнення 66 396,82 грн.

за участю представників:

від позивача: Чертов М.І. –предст., дов. № 84 від 04.02.2011р.

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" (позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю " Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД " (відповідач) про стягнення 66 396,82 грн., з яких 22712,59 грн. інфляційні втрати, 7446,16 грн. 3% річних, 36 238, 07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором поставки, а саме: невчасно не оплатив вартість поставленого йому товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2010р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 24.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2011р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд даної справи було відкладено на 07.02.2011р.

Ухвалою суду від 07.02.2011р., у зв'язку з повторною неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 21.02.2011р.

17.02.2011р.  представник позивача надав суду уточнений розрахунок суми штрафних санкцій (який за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог), відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 26692,78 грн., 3% річних 8501, 47 грн., пені 14118,39 грн.

Відповідач в судове засідання втретє не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення наступного судового засідання був повідомлений належним чином, письмового відзиву на позов та інших документів, витребуваних ухвалою суду, не подав.

Факт належного повідомлення відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення №26831073, № 24428484, 27267171.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

          Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, а також неподання витребуваних судом документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті у відповідності із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.    

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд,

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 10.12.2009р. у справі №6/186-09/4 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко.»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан” 222 439 (двісті двадцять дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн.. 84 коп. основного боргу, 2805 (дві тисячі вісімсот п'ять) грн.. 44 коп. інфляційних втрат, 2478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн.. 86 коп. –3% річних, 12 063 (дванадцять тисяч шістдесят три) грн.. 77 коп. пені, 12 152 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн.. 27 коп. адвокатських послуг, 2 397 (дві тисячі триста дев'яносто сім) грн.. 88 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість)  грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.03.2010р. у справі №10.12.2009р. відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко.», рішення господарського суду Київської області від 10.12.2009р. у справі №6/186-09/4 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2010р. рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

Як на підставу свої вимог позивач посилається на те, що рішенням суду від 10.12.2009р. встановлено, що 01 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” (покупець) було укладено договір поставки № 01/10-38, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю нафтопродукти в асортименті, в кількості та по ціні згідно специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 9.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання обома  сторонами і діє до 31 грудня 2008 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов договору та на підставі заявок на постачання товару, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами підприємств та скріплені їх печатками та які містяться в матеріалах справи, а відповідач прийняв вказаний товар, про свідчать належним чином оформлені довіреності на отримання вказаного товару.

В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання в частині оплати заборгованості за поставлений товар виконав неналежним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 222 439 грн.. 84 коп., на суму якої позивачем було нараховано також штрафні санкції станом на 09.11.2009р.

Однак, відповідачем станом на день звернення з відповідним позовом до суду (08.12.2010р.) сума основного боргу в сумі 222 439 грн.. 84 коп. погашена не була, у зв'язку з чим позивач має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, 3% річних, починаючи з 10.11.2009р. (оскільки рішення від 10.12.2010р. залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з уточненим розрахунком позивача, що знаходиться в позовних матеріалах, інфляційні втрати складають –12901,51 грн. (за період з 10.11.2009р. по 01.03.2010р.) та 15 783, 59 грн. (за період з 02.03.2010р. по 17.02.2011р.). Всього в загальній сум 28685,10 грн.

Сума 3% річних, за розрахунком позивача, складає  2047 грн.  (за період з 10.11.2009р. по 01.03.2010р.), 7972, 00 грн. (за період з 10.11.2009р. по 17.02.2011р.).

Судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 02.03.2010р. по 17.02.2011р. здійснений позивачем арифметично не вірно, оскільки при нарахуванні штрафних санкцій позивач здійснює їх розрахунок не на суму основного боргу, а на заборгованість, яка вже складається з суми основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені, тим самим застосовуючи подвійну відповідальність до боржника, що не відповідає вимогам законодавства, .

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що заявлені позивачем до стягнення 28685,10 грн. інфляційні втрати та 10019,67 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 27582,54 грн. та 8501, 47 грн. відповідно.

Також позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 14 118,39 грн.

У відповідності до ч. 2 п. 6.2 Договору поставки № 01/10-38 від 01 жовтня 2007 року передбачено, що у випадку прострочення покупцем строку розрахунку зазначеного в п. 5.2. Договору, останній повинен сплатити на користь постачальника пеню в розмірі 0,04% від вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно  до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, враховуючи вищевказані норми законодавства, та беручи до уваги встановлений сторонами в п. 6.2  договору розмір відповідальності –0,04%, здійснив власний розрахунок пені, та встановив, що заявлена до стягнення позивачем  пеня  (у відповідності до уточненого розрахунку суми позову) в розмірі 14118,39 грн. є обґрунтованою та такою, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, є а тому підлягає задоволенню в повному обсязі –14118,39 грн.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3250,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката. В обґрунтування вказаної вимоги позивач зазначає, що між ТОВ "Фірма Октан" та адвокатом Нудненко М.М. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №3841) було укладено угоду про надання правової допомоги від 05.11.2010р.. На виконання умов згаданого договору ТОВ "Фірма Октан" сплатило адвокату Нудненко М.М. 3250,00 грн., на підтвердження вказаного факту господарському суду надано акт приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2010р.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.02р. №30/63.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, і відповідно вимога позивача про стягнення 3250,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 27582,54 грн., 8501,47 грн. 3% річних, 14 118, 39 грн. пені, 3250,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, –

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” (07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9, код 30467889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан” (03680, м. Київ, бул. І.Лепсе, 4, корп..21, код 24718890) 27582 (двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн.. 54 коп. інфляційних втрат, 8501 (вісім тисяч п'ятсот одну) грн. 47 коп. 3% річних, 14 118 (чотирнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 39 коп.. пені, 3250 (три тисячі двісті п'ятдесят) грн.. 00 коп. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг, 502 (п'ятсот дві) грн.. 02 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн.. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1102,56 грн. інфляційних втрат та 1518,20 грн. 3% річних відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                          О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 25.02.2011р.