Рішення
від 14.12.2010 по справі 5/237-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/237-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2010 р.                                                                  Справа № 5/237-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства “Ютал-Трейд” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Транспорт»,                м. Бровари

про стягнення  84511,33 грн.

за участю представників:

позивача:Горовець Є.М. –адвокат, договір від 09.11.2010р. № 147/11/10-01

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

          суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Ютал-Трейд” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Транспорт” (далі –відповідач) про стягнення 84511,33 грн., з яких 82832 грн. основного боргу, 1457,84 грн. пені та 221,49 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.03.2007р. № 01/ДЗ-07 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач –постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а відповідач –покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти (далі –товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюється сторонами за спільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину договору.

Згідно п. 1.3 договору одиниця виміру: літри/тони (згідно заявки покупця на постачання товару).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що товар поставляється погодженими партіями. Постачання та приймання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними), які підписані представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору  загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах.

Згідно п. 3.2 договору покупець зобов'язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на товар, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 5-ти (п'яти) банківських днів, з дати здійснення поставки товару.

Договір набирає чинності з дати його укладення та діє один рік, а в частині розрахунків –до їх повного проведення. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожний, якщо між сторонами не буде підписаний акт про розірвання договору (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним № РН-0000063 від 20.09.2010р. на суму 31040,70 грн., № РН-0000066 від 22.09.2010р. на суму 31040,70 грн., № РН-0000070 від 27.09.2010р. на суму 30460,50 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 92541,90 грн., а відповідач на підставі довіреності № 121/1 від 01.09.2010р. вказаний товар отримав. Завірені копії перелічених накладних та довіреності залучені до матеріалів справи.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань та умов договору за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі заявленої до стягнення суми 82832 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір зазначеної заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 01.10.2010р. складає 82832 грн. Завірена копія зазначеного акта залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 82832 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості  відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 82832 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача три проценти річних з простроченої суми за період з 05.10.2010р. по 17.11.2010р. складають 221,49 грн.

Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 4.1 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочку здійснення оплати поставленого товару пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 05.10.2010р. по 17.11.2010р. складає 1457,84 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 82832 грн. основного боргу, 221,49 грн. 3% річних та 1457,84 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача судові витрати –державне мито, витрати на інформаційно –технічного забезпечення судового процесу та послуги адвоката.

В підтвердження понесених судових витрат на послуги адвоката у розмірі 1000 грн., позивач посилається на договір про надання правової допомоги від 09.11.2010р. № 147/11/10-01, банківську виписку за 13.12.2010р. згідно якої проведена оплата правової допомоги за договором 147/11/10-01 в розмірі 1000 грн., свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання № 415 від 14.04.2004р., виданого Адвокатському об'єднанню “Адвокатська фірма ”Бізпес-Право”, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 61 від 23.02.2004р. виданого на ім'я Горовець Є. М.

Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням “Адвокатська фірма ”Бізпес-Право”, укладено договір про надання правової допомоги від 09.11.2010р. № 147/11/10-01, за умовами якої фірма бере на себе зобов'язання надавати довірителю правову допомогу (послуги адвоката), що полягає у представництві його інтересів у справі за позовом довірителя до Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Транспорт”, про стягнення заборгованості за переданий довірителем відповідачу згідно з договором поставки нафтопродуктів № 1/ДЗ-07 від 01.03.2007р. товар, а також про стягнення з відповідача на користь довірителя відповідних сум пені і трьох процентів річних., за надання фірмою правової допомоги довіритель зобов'язується сплатити фірмі гонорар у порядку, строки та на умовах, визначених договором (п.п 1.1, 1.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору гонорар фірми за надання правової допомоги (послуг адвоката) за договором складає 1000 грн.

Сплата гонорару фірми за договором здійснюється довірителем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання ним відповідного рахунку фірми (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право»надало позивачу передбачені договором послуги з надання правової допомоги, зокрема, щодо ведення від імені товариства в господарському суді даної справи.

За надані послуги товариство перерахувало на банківський рахунок адвокатського об'єднання грошові кошти в сумі 1000 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.12.2010р. завірена копія якої долучена до матеріалів справи.

Статус особи, яка представляла інтереси позивача за вказаним договором при розгляді даної справи та сторони зазначеного договору, відповідає вимогам ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати державного мита, витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Транспорт” (07400, Київська область, м. Бровари, Промвузол, масив, ЗАТ “Броварський завод пластмас”, код ЄДРПОУ 34198695) на користь Приватного підприємства “Ютал-Трейд” (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-А, кв. 2, код ЄДРПОУ 34821604) 82832 (вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. заборгованості,  1457 (одну тисячу чотириста п'ятдесят сім) грн. 84 коп. пені, 221 (двісті двадцять одну) грн. 49 коп. 3% річних, 1000 (одну тисячу) грн. витрат на оплату послуг адвоката, 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

  

 Суддя                                                                                                   Подоляк Ю.В.

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення14.12.2010
Оприлюднено31.03.2011
Номер документу14419837
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5/237-10

Ухвала від 05.09.2011

Господарське

Господарський суд Київської області

Скутельник П.Ф.

Рішення від 14.12.2010

Господарське

Господарський суд Київської області

Подоляк Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні