Рішення

від 24.02.2011 по справі 3/265-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/265-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 3/265-10

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція", м. Київ

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Озон - 5", м. Бориспіль, Київська область

про          стягнення 17586,64 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Озон - 5" (далі відповідач) про стягнення 17586,64 грн., з яких 15820,00 грн. заборгованість,         769,98 грн. пеня, 996,66 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару отриманого за накладними.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.10р. було порушено провадження у даній справі, а розгляд справи призначено на 19.01.11р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.11р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 02.02.11р.

Ухвалами суду від 02.02.2011р. та від 15.02.2011р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з повторною неявкою представника відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 29.12.10р., 19.01.11р., 02.02.11р., 15.02.11р., що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103228101064, проте в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника  позивача, господарський суд,

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-0910-1 від 09.10.09р. на суму 12720,00 грн., № РН-2611-1 від 26.11.2009р. на суму 2760,00 грн., № РН-0412-1 від 04.12.2009р. на суму 5520 грн., № РН-1812-1 від 18.12.2009р. на суму 5520,00 грн., № РН-1101-3 від 11.01.2010р. на суму 6120,00 грн., які містять підпис повноважного представника відповідача в графі "одержав". Всього отримано товару на загальну суму 32640,00 грн.

Факт отримання відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Озон - 5" товару підтверджується також копіями довіреностей від 03.12.09р. №148957, від 18.12.09р. № 148976, від 26.11.09р. № 148947, від 09.10.09р. № 148876,  яка видана відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача на ім'я Заволоки Валентини Іванівни.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Озон - 5" претензію від 14.05.10р. №01/05, в якій позивач просить відповідача до 30.05.10р. погасити існуючу заборгованість в розмірі 20820,00 грн.

Позивач зазначає, що після отримання вказаної претензії, відповідачем були перераховані позивачу кошти в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини  можуть бути двохсторонніми.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, а також враховуючи норми статті 530 ЦК України, відповідач  вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, та у зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач поставив відповідачу товар, а останній зобов'язаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Станом на дату подання позову (29.12.10р.) відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, за отриманий товар не розрахувався, доказів оплати суду не надав, а тому заборгованість складає 15820,00 грн.  

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 996,66 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в позовних матеріалах, інфляційні втрати складають –996,66 грн. (за період з 01.02.10р. по 30.11.10р.).

Судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем арифметично не вірно, оскільки позивач здійснює їх розрахунок починаючи з 01.02.10р., не застосовуючи при цьому положення статті 530 ЦК України, якою визначено строк виконання зобов'язання моментом пред'явлення вимоги.

Враховуючи те, що претензією від 14.05.10р. було встановлено строк виконання зобов'язання до 30.05.10р., боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 01.06.10р., а тому нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись починаючи з 01.06.2010р.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, встановив, що заявлені позивачем до стягнення 996,66 грн. інфляційні втрати підлягають задоволенню частково в сумі 680,26 грн..

Як встановлено судом, позивачем також заявлена вимога до відповідача про стягнення пені в сумі 769,98 грн.

Суд, розглянувши дану вимогу, не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного:

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пункт 3 частини першої ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Отже, майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

Згідно з частиною першою ст. 546, частиною першою ст. 547, частиною третьою ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки зобов'язання між сторонами здійснювались за відсутності письмового договору, а тому сторонами такий вид відповідальності як пеня передбачений не був, а з матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та відповідачем вчинений письмовий правочин щодо відповідальності останнього за невиконання грошового зобов'язання у вигляді пені, та будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин позивач не навів, суд вважає, що вимоги про стягнення 769,98 грн. пені задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15820,00 грн. боргу, 680, 26 грн. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Озон - 5" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 10-а, код ЄДРПОУ 36312016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" (02100,                 м. Київ, бульвар Дарницький, 12, код ЄДРПОУ 19136446) - 15820 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень) 00 коп. боргу, 680 (шістсот вісімдесят гривень) 26 коп. інфляційних втрат, 165 (сто шістдесят п'ять гривень) державного мита та 221 (двісті двадцять одну гривень) 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              А.В. Лопатін

Дата підписання: 09.03.11р.