Рішення

від 01.03.2011 по справі 16/009-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2011 р.                                                                  Справа № 16/009-11

            Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О.  розглянув

позов   Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави    

            в особі: 1. Міністерства фінансів України, м. Київ,

                          2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк

                          "Київ", м. Київ

до        Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Імідж", с. Мала Олександрівка,

           Бориспільський район

про      стягнення 6 966 183,57 грн.

за участю представників:

від прокуратури –Волік О.Л., посвідчення № НОМЕР_1 від 25.06.2010 р;

від позивача 1 - Курінська І.С., довіреність № 28030-09/14 від 10.09.2010 р., головний юрист;

від позивача 2 - Молодюк А.Л., довіреність № 21/199 від 03.09.2010 р., представник;

від відповідача – Поліщук Р.М., довіреність від 01.02.2011 р., представник  

Обставини справи:

Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва (надалі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 191вих-11 від 24.01.2011 р. (вх. № суду 276 від 27.01.2011 р.) в інтересах держави в особі: 1. Міністерства фінансів України (надалі - позивач 1), 2. Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” (надалі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Імідж” (надалі - відповідач) про стягнення 6 966 183,57 грн., з яких 4 149 093,40 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 60/08 від 08.09.2008 р., 2 304 092,56 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 341 666,32 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 171 331,29 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач не погасив наданий йому на підставі кредитного договору № 60/08 від 08.09.2008 р. кредит у розмірі 4 149 093,40 грн., у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 4 149 093,40 грн. за кредитом та 2 304 092,56 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом. У зв’язку наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 341 666,32 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 171 331,29 грн. пені за  порушення строків сплати відсотків за користування кредитом. Таким чином, сума позову становить 6 966 183,57 грн.   

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 121 Конституції України, оскільки Акціонерний комерційний банк “Київ” капіталізований шляхом придбання 99,9% акцій державою в особі Міністерства фінансів України, а порушення позичальником кредитних зобов’язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов’язань перед кредиторами, в тому числі перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі в цілому.   

Ухвалою суду від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі № 16/009-11 та призначено її розгляд на 15.02.2011 р. за участю повноважних представників сторін.

У прохальній частині позовної заяви прокурор зазначив вимогу про накладення арешту з метою забезпечення позову на перелічене майно та заборону відповідачу здійснювати дії, направлені на його відчуження у будь-який спосіб.

Зазначена вимога прокурора про забезпечення позову судом не задовольняється, оскільки жодних доказів, що зазначене майно належить відповідачу не надано, обставин, якими обґрунтовується необхідність вжиття забезпечення позову прокурором не наведено.  

В судовому засіданні 15.02.2011 р. позивач 1 надав письмові пояснення по справі, в яких просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.02.2011 р. розпочато розгляд справи по суті: прокурором, представниками позивача 1 та 2 надано усні пояснення по справі, в яких вони просять суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання 15.02.2011 р. не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином (в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, відповідно до якого відповідач отримав ухвалу суду 10.02.2011 р.), про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

15.02.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.03.2011 р.

           Відповідач через канцелярію суду (вх. № 2933 від 28.02.2011 р.) звернувся із зустрічним позовом до Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі: Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», про визнання недійсним кредитного договору № 60/08 від 08.09.2008 р.  

Ухвалою суду від 01.03.2011 р. було відмовлено відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом, оскільки зустрічний позов в порушення ч. 5 ст. 22, ст. 60 Господарського процесуального кодексу України було подано до суду після початку розгляду справи по суті у судовому засіданні 15.02.2011 р.   

Відповідач через канцелярію суду надав відзив (вх. № 2974 від 01.03.2011 р.) на позовну заяву, в якому позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що прокурор та позивачі пропустили строк для пред‘явлення вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, а також заперечує щодо вимог прокурора та позивачів в частині накладення арешту на майно відповідача.

Прокурор та представники позивачів 1 та 2 у судових засіданнях 15.02.2011 р. та 01.03.2011 р. позовні вимоги підтримали.

          Представник відповідача у судовому засіданні 01.03.2011 р. проти позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів 1 та 2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком “Київ”, який  змінив назву на Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ”, що підтверджується п. 1.3 Статуту ПАТ “Акціонерний комерційний банк “Київ”, зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 13.01.2010 р. за № 10741050029004822 та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 457523 («Кредитодавець», надалі –позивач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвест-Імідж” («позичальник», надалі - відповідач) було укладено кредитний договір № 60/08 (надалі –договір).    

Відповідно до п. 2.1 договору позивач 2 надає відповідачу кредит на поповнення обігових коштів для здійснення статутної діяльності на наступних умовах: сума кредиту 4 192 893,00 грн.; строк користування кредитом з 08.09.2008 р. по 07.09.2009 р. (включно); розмір плати за користування кредитом 25 % річних.

Пунктом 2.2 договору визначено, що позивач 2 здійснює перерахування кредиту частинами за реквізитами, вказаними відповідачем, не пізніше, ніж через 3 банківські дні з моменту одержання письмової заявки відповідача. Перерахування коштів здійснюється в межах наявних кредитних ресурсів, при цьому загальна сума кредиту не повинна перевищувати ліміт кредитування на одного позичальника, який коригується кожного місяця згідно з нормативними документами НБУ.  

Згідно п. 2.3 договору, відповідач повертає кредит не пізніше 07.09.2009 р.

Відповідно до п. 2.4 договору проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.  

Згідно п. 4.4.1 договору, відповідач зобов’язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов’язань за цим договором, а також сплатити комісії за надання послуг за цим договором згідно діючих тарифів банку: за ініціювання кредиту –1,0 % від суми кредиту, визначеної у п. 2.1 даного Договору, не пізніше дати перерахування кредиту.

Пунктом 4.4.9 договору визначено, що відповідач зобов‘язується нараховані проценти за користування кредитом перерахувати на рахунок позивач 2 в кінці терміну дії договору.  

Позивач на виконання умов п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору № 60/08 від 08.09.2008 р. перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 4 149 093,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 08.09.2008 р. на суму 3 557 893,40 грн., № 2 від 09.09.2008 р. на суму 16 200,00 грн. та № 3 від 29.09.2008 р. на суму 575 000,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов договору зобов’язання за кредитним договором не виконав, в строк до 07.09.2009 р. кредит не повернув, відсотки не перерахував, у зв’язку з чим станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем 2 становить 4 149 093,40 грн. неповернутого кредиту, 2 304 092,56 грн. нарахованих та не перерахованих відсотків за користування кредитом за період з 08.09.2008 р. по 30.11.2010 р.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

      У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати зазначеної заборгованості на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Таким чином, оскільки відповідач в порушення умов договору № 60/08 від 08.09.2008 р. не сплатив позивачу кредитні кошти в строк до 07.09.2009 р. та не перерахував нараховані відсотки за користування кредитними коштами, то вимога прокурора про стягнення з відповідача 4 149 093,40 грн. заборгованості по кредиту, 2 304 092,56 грн. відсотків за користування кредитом, які нараховані за період з 08.09.2008 р. по 30.11.2010 р.,  підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача 341 666,32 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 171 331,29 грн. пені за  порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 8.1. договору при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день за весь час прострочки.

Прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 341 666,32 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, яка нарахована за період з 04.06.2010 р. по 30.11.2010 р. та 171 331,29 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, яка нарахована за період з 04.06.2010 р. по 30.11.2010 р. за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

         Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

       Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

  Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

  У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

         Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договору № 60/08 від 08.09.2008 р., сторонами при укладенні договору погоджено, що пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування сплачується за весь час прострочки.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк для пред’явлення вимоги про стягнення пені, то оскільки пеня нарахована за період з 04.06.2010 р., а з вимогою про стягнення пені прокурор звернувся до суду 27.01.2011 р., то прокурором дотримано встановлений ч. 2 ст. 258 ЦК України строк звернення до суду з вимогою про стягнення пені.

  На підставі вказаних норм права, умов кредитного договору № 60/08 від 08.09.2008 р. та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірний, вимоги про стягнення з відповідача 341 666,32 грн. пені за кредитом та 171 331,29 грн. пені за процентами визнаються судом та підлягають задоволенню.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю: 4 149 093,40 грн. заборгованості за кредитом, 2 304 092,56 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 341 666,32 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 171 331,29 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Імідж” (08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14-А, ідент. код 35033589) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, ідент. код 14371869) 4 149 093 (чотири мільйона сто сорок дев’ять тисяч дев‘яносто три) грн. 40 коп. заборгованості за кредитом, 2 304 092 (два мільйона триста чотири тисячі дев‘яносто дві) грн. 56 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 341 666 (триста сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 32 коп. пені за порушення строків сплати кредиту, 171 331 (сто сімдесят одна тисяча триста тридцять одна) грн. 29 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Імідж” (08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14-А, ідент. код 35033589) в доход Державного бюджету України 25 500 (двадцять п‘ять тисяч п‘ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

      Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

              Суддя                                                                                               О.О.Христенко