Рішення

від 04.03.2011 по справі 4/114-10/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/114-10/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2011 р.                                                                  Справа № 4/114-10/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом        товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електро-

                           Інтерм”, м. Севастополь

до                        приватного акціонерного товариства “Агробудмеханізація”, Київська  

                           обл., м. Бориспіль

треті особи:      1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія ХХІ  

                           століття ”, м. Київ

                           2. Ліквідатор-незалежний експерт (Банк “Українська фінансова гру-

                           па”) Рябов Олег Анатолійович, м. Київ

                           3. Акціонерне товариство “Українська транспортна страхова  

                           компанія”, м. Київ

                           4. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Жемчужина    

                           омеги”, м. Севастополь

про                     стягнення 163522,20 грн.

за участю представників:

від позивача: Мегеря А.В. (дов. від 18.06.2010р.);

від відповідача: Горщак О.Л. (дов. № 37 від 12.01.2011р.);

від третіх осіб: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електро-Інтерм” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного акціонерного товариства “Агробудмеханізація” (далі - відповідач), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія ХХІ століття”, ліквідатор-незалежний експерт (Банк “Українська фінансова група”) Рябов Олег Анатолійович, акціонерне товариство “Українська транспортна страхова компанія”, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Жемчужина омеги” про стягнення 163522,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в порушення умов договорів № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. відповідачем не сплачено вартість виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 163522,20 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Представник відповідача надав суду відзив №398 від 02.08.2010р. на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних частково заперечує та посилається на те, що заборгованість відповідача становить 53099,10 грн.

10.08.2010р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 163522,20 грн. суми основного боргу, 16854,40 грн. пені, 14152,51 грн. 3% річних, 70311,40 грн. інфляційних втрат. Всього сума позову становить 264840,51 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.08.2010р. у справі 4/114-10, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010р., позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електро-Інтерм” задоволені повністю; стягнуто з закритого акціонерного товариства "Агробудмеханізація" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Електро-Інтерм" 163 522 грн. 20 коп. основного боргу, 16 854 грн. 40 коп. пені, 14 152 грн. 51 коп. 3% річних, 70311 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 2648 грн. 41 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010р. і рішення господарського суду Київської області від 16.08.2010р. у справі № 4/114-10 скасовано, матеріали справи скеровані для нового розгляду до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.01.2011р. справу № 4/114-10 прийнято до провадження суддею Рябцевою О.О. та присвоєно їй №4/114-10/15.

25.01.2011р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли пояснення № 162 від 25.01.2011р., в яких відповідач зазначає, що здійснив оплату за виконані в серпні 2007р. роботи за договорами № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р., проте позивачем не враховано всі оплати, оскільки в графі призначення платежу була помилка при зазначенні договору, у зв'язку з чим відповідач звернувся до обслуговуючого банку для завірення платіжних доручень зі змінами в графі «призначення платежу». Оскільки банком уточнено призначення платежу за платіжними дорученнями № 1703 від 25.05.2007р. та № 2040 від 04.07.2007р. відповідач зазначає, що сплатив кошти за спірними договорами.  

Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2011р. на виконання ухвали господарського суду від 06.01.2011р. надав суду пояснення від 24.01.2011р., в яких зазначає, що відповідачем надано позивачу лист №413/1 від 12.08.2010р. про зміни в призначеннях платіжних доручень № 1695 від 25.05.2007р. та № 2040 від 04.07.2007р., проте вказаний лист не був погоджений позивачем. Також позивач зазначає, що платіжне доручення №1703 було проведено відповідачем 25.05.2007р., відповідач просить внести зміни у призначення платежу на оплату «за виконані роботи по договору № 60/100/04-2007», який був укладений 21.06.2007р., тобто в день здійснення платежу договору № 60/100/04-2007 не існувало. Крім того, відповідно до листа  Національного банку України від 26.09.2005р. № 25-113/1506-9580 "Про виправлення у розрахунковому документі" питання щодо внесення змін до реквізиту «призначення платежу»після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів. Позивач посилається на те, що листом від 22.12.2010р. письмово повідомив відповідача про відмову у зарахуванні змін у призначеннях платежу в платіжних дорученнях № 1703 (чи № 1695 чи № 1303) від 25.05.2007р. та № 2040 від 04.07.2007р.

11.02.2011р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшло клопотання № 212 від 10.02.2011р. про призначення експертизи, в якому відповідач заперечує відносно суми заборгованості, яку у позові зазначає позивач, та вважає, що для встановлення відсутності боргу відповідача перед позивачем за виконані роботи необхідно призначити судово-бухгалтерську експертизу. Відповідач просить суд призначити судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи підтверджується документально розмір боргу відповідача перед позивачем за виконані роботи щодо облаштування сходів.    

У задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено, оскільки відповідно до ст. 41 ГПК України суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань, а для вирішення питання, яке відповідач просить суд поставити на вирішення судово-бухгалтерської експертизи, спеціальні знання не потрібні.  

11.02.2011р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшло клопотання № 211 від 10.02.2011р. про залучення до участі у справі ТОВ «Будіндустрія ХХІ століття»в якості відповідача, посилаючись на те, що ТОВ «Будіндустрія ХХІ століття»є замовником будівництва у обсязі проекту, з усією інженерною та соціально-побутовою інфраструктурою житлового будинку з вбудованими приміщеннями у мікрорайоні «Омега-2А»в місті Севастополі за договором підряду №19/12-04 від 25.04.2007р., який є невід'ємною частиною договору генерального підряду № 19/12-04 від 10.12.2004р., відповідно до п.7.3. якого генпідрядник від свого імені укладає договір з субпідрядниками, приймання та оплату робіт, виконаних субпідрядниками, здійснює генпідрядник та замовник. Відповідач зазначає, що ТОВ «Будіндустрія ХХІ століття»залучено до участі у справі в якості третьої особи, проте рішення суду може не тільки вплинути на права та інтереси ТОВ «Будіндустрія ХХІ століття», але потягнути за собою обставини, що дадуть право звернення до замовника будівництва та залучення іншого відповідача сприятиме з'ясуванню усього кола обставин, на які посилається відповідач як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зазначене клопотання судом не задоволено, оскільки ТОВ «Будіндустрія ХХІ століття»не є стороною у договорах № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р., стягнення заборгованості за якими є предметом позову, тому ТОВ «Будіндустрія ХХІ століття»не є належним відповідачем у справі. Крім того,  ТОВ «Будіндустрія ХХІ століття»залучено до участі у справі в якості третьої особи.

У судовому засіданні 04.03.2011р. представник відповідача надав суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій відповідач зазначає, що нарахування пені на заборгованість за виконані та прийняті роботи за спірними договорами починається з 11.09.2007р. та закінчується 11.03.2008р. та посилаючись на ст. 267 ЦК України просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення пені.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував.  

Представники третіх осіб у судові засідання не з'явилися, хоча про час і місце судових засідань треті особи були повідомлені належним чином,  що підтверджується повідомленнями № 28100378, 28100386, 28100360, 28094432, 28094459, 28094440, 28093193, 28093185 про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15 червня  2007 року між закритим акціонерним товариством "Агробудмеханізація", яке змінило найменування на приватне акціонерне товариство "Агробудмеханізація" (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 583219) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Електро-Інтерм" було укладено договір № 61/99/04-2007. Відповідно до умов п.1.1. якого приватне акціонерне товариство "Агробудмеханізація" (Замовник) доручає, а товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Електро-Інтерм" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи по влаштуванню огорожі антресолей в житловому будинку, який будується з вбудованими приміщеннями в мікрорайоні “Омега-2а” (корпус 2) в місті Севастополі (об'єкт).

Відповідно до п. 2.1 договору  вартість робіт, передбачених в п.1.1. договору становить 108240,00 грн. та складається з орієнтовної вартості матеріалів у сумі 45006,00грн. та вартості монтажних робіт по влаштуванню огорожі у сумі 63234,00 грн.  

Згідно п. 2.2.1 договору на основі виставленого підрядником рахунку-фактури замовник на протязі 5 банківських днів здійснює передоплату в розмірі 100% від суми, яка зазначена в п. 2.1 договору, що становить 45006,00 грн.

Пунктом 2.2.2. договору визначено, що оплату за виконані роботи по монтажу огорожі замовник проводить в два етапи:

1 етап –передоплата 30% від вартості монтажних робіт 18970,20 грн. на протязі 5 банківських днів після підписання договору;

2 етап –наступну оплату за виконані роботи замовник здійснює щомісячно за фактично виконаний об'єм роботи у відповідності до п. 3.1.6 даного договору, відповідно до актів виконаних робіт на протязі 10 банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1.6. договору підрядник зобов'язується представити замовнику акт виконаних робіт після виконання частини робіт (періодичність 1 раз на місяць) та після виконання всіх робіт.

Сторонами підписаний додаток №1 до договору № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. «Договірна ціна на будівництво огородження антресолей житлового будинку з вбудованими приміщеннями в мікрорайоні “Омега-2а” (корпус 2) в місті Севастополі, що здійснюється у 2007р.», відповідно до якого вартість робіт становить 108240,00 грн.    

31.08.2007р. сторонами підписаний акт № 280 прийому-передачі виконаних робіт за серпень 2007р. (форма № КБ-2в) за договором № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. на суму 58131,60 грн. Зазначений акт підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Сторонами підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2007р. (форма № КБ-3) на суму 58131,60 грн. Зазначена довідка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками підприємств.

21 червня 2007 року між закритим акціонерним товариством "Агробудмеханізація", яке змінило найменування на приватне акціонерне товариство "Агробудмеханізація" (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 583219) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Електро-Інтерм" було укладено договір № 60/100/04-2007.  Відповідно до умов п.1.1. цього договору приватне акціонерне товариство "Агробудмеханізація" (Замовник) доручає, а товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Електро-Інтерм" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи по влаштуванню мансардних сходів, у житловому будинку, який будується з вбудованими приміщеннями в мікрорайоні “Омега-2а” (корпус 2) в місті Севастополі (об'єкт).

Згідно пункту 2.1 договору вартість робіт, передбачених в п.1.1. договору становить 284647,20грн. та складається з орієнтовної вартості матеріалів у сумі 152746,80грн. та вартості монтажних робіт по влаштуванню сходів у сумі 131900,40 грн.  

Відповідно до п. 2.2.1 договору на основі виставленого підрядником рахунку-фактури, замовник на протязі 5 банківських днів здійснює передоплату в розмірі 100% від суми, яка зазначена в п. 2.1 договору, що становить 152746, 80 грн.

Пунктом 2.2.2. договору визначено, що оплату за виконані роботи по монтажу огорожі замовник проводить в два етапи:

1 етап –передоплата 30% від вартості монтажних робіт 39570,12 грн. на протязі 5 банківських днів після підписання договору;

2 етап –наступна оплата за виконані роботи  замовник здійснює щомісячно за фактично виконаний об'єм роботи у відповідності до п. 3.1.6 даного договору, відповідно до актів виконаних робіт на протязі 10 банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1.6. договору підрядник зобов'язується представити замовнику акт виконаних робіт після виконання частини робіт (періодичність 1 раз на місяць) та після виконання всіх робіт.

Сторонами підписаний додаток №1 до договору № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. «Договірна ціна на будівництво, виготовлення та монтаж мансардних сходів, що здійснюється у 2007р.», відповідно до якого вартість робіт становить 284647,20 грн.    

31.08.2007р. сторонами підписаний акт № 278 прийому-передачі виконаних робіт за серпень 2007р. (форма № КБ-2в) за договором № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. на суму 159381,60 грн. Зазначений акт підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Сторонами підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2007р. (форма № КБ-3) на суму 159381,60 грн. Зазначена довідка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками підприємств.

Таким чином, в серпні 2007року всього позивачем виконано робіт за договорами № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. згідно з актами прийому-передачі виконаних робіт на загальну суму 217513,20 грн.

Відповідач не здійснив оплату виконаних на загальну суму 217513,20 грн. підрядних робіт в повному обсязі, сплативши позивачу всього 55000,00 грн. за договором № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р.  

Позивач виставив відповідачу рахунок № 0000000231 від 08.06.2010р. на суму 104381,60 грн. для оплати заборгованості за виконані роботи за договором № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та рахунок № 0000000232 від 08.06.2010р. на суму 58131,60 грн. для оплати заборгованості за виконані роботи за договором № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р.  

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. становить 104381,60 грн. та за договором № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. становить 58131,60 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договорами № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. за підрядні роботи виконані у серпні 2007р. становить 162513,20 грн.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 14.12.2010 р. зазначив, що суди не спростували доводів ЗАТ "Агробудмеханізація" про оплату виконаних позивачем робіт згідно спірних договорів та доводів відповідача, що в наявних в матеріалах справи платіжних дорученнях № 1703 від 25.05.07 і № 2040 від 04.07.07 було внесено зміни, зокрема, уточнено призначення платежу - "за виконані роботи по договору № 60/100/04-2007 від 21.06.07" та "за виконані роботи по договору № 61/99/04-2007 від 15.06.07" відповідно.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Відповідач у своїх поясненнях на позовну заяву зазначає, що між сторонами існувало декілька договорів підряду, при цьому відповідачем згідно з платіжними дорученнями № 1703 від 25.05.2007р. з призначенням платежу «за виконані роботи з-но дог.24/44/04-07 від 10.01.2007р.»та № 2040 від 04.07.2007р. з призначенням платежу «за виконані роботи з-но дог.24/44/04-07 від 10.01.2007р.»здійснювалася помилкова оплата за договором № 24/44/04-07 від 10.01.2007р., який між сторонами не укладався. У зв'язку з цим відповідач, керуючись Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління НБУ №22 від 21.01.2004р. звернувся до обслуговуючого банку для завірення платіжних доручень № 1703 від 25.05.2007р. та № 2040 від 04.07.2007р. з внесеними змінами у графі «призначення платежу». Банком було уточнено призначення платежу у зазначених платіжних дорученнях наступним чином: у платіжному дорученні № 1703 від 25.05.2007р. призначення платежу вказано «за виконані роботи по договору № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р.»; у платіжному дорученні № 2040 від 04.07.2007р. призначення платежу вказано «4381,60 грн. за виконані роботи по договору № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та 58131,60 грн. за виконані роботи по договору № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р., 17486,80 грн. по договору №45/46». Таким чином відповідач вважає, що зазначені платіжні доручення підтверджують факт сплати за спірними договорами.

Проте, зазначене твердження відповідача є помилковим з огляду на наступне.

Згідно з п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Відповідно до п. 2.29. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004р., платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

У листі Національного банку України від 26.09.2005р. № 25-113/1506-9580 "Про виправлення у розрахунковому документі" зазначено, що внесення банком змін до реквізиту платіжного доручення "Призначення платежу" нормативно-правовими актами не передбачається. Цей реквізит заповнюється платником таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і несе за неї відповідальність. Заповнення цього реквізиту банки перевіряють лише за зовнішніми ознаками (пункт 3.8 глави 3 Інструкції). Питання щодо внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними, оскільки пунктом 1.24 глави 1 Інструкції визначено, що спори між платниками і отримувачами коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними без участі банків.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не відкликав свої платежі від 25.05.2007р. та 04.07.2007р. з банку згідно з Інструкцією до списання платежу з рахунку, а лише 12.08.2010р. звернувся до позивача з листом № 413/1, в якому уточнює призначення платежів у платіжному дорученні № 1695 від 25.05.2007р. на «за виконані роботи по договору № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р.»та у платіжному дорученні № 2040 від 04.07.2007р. на «4381,60 грн. за виконані роботи по договору № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та 58131,60 грн. за виконані роботи по договору № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р.». В зазначеному листі відповідач просить уточнити призначення платежу у платіжному дорученні № 1695 від 25.05.2007р., проте як на доказ оплати виконаних підрядних робіт посилається на платіжне доручення № 1703 від 25.05.2007р.  

Позивач у своїх поясненнях посилається на те, що зазначений лист не був ним погоджений. Доказів погодження уточнення позивачем призначення платежу у зазначених платіжних дорученнях відповідач суду не надав.

Відповідач 13.08.2010р., тобто після подачі позовної заяви до суду, звернувся до комерційного банку «Українська фінансова група»з листом № 417/1, в якому уточнює призначення платежів у платіжних дорученнях № 1703 від 25.05.2007р. на «за виконані роботи по договору № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р.»та у платіжному доручення № 2040 від 04.07.2007р. на «4381,60 грн. за виконані роботи по договору № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та 58131,60 грн. за виконані роботи по договору № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р.».          

Враховуючи те, що питання щодо внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними, проте позивачем не погоджено внесенння змін до графи «призначення платежу»платіжних доручень № 1703 від 25.05.2007р. та № 2040 від 04.07.2007р., судом не беруться до уваги подані відповідачем платіжні доручення № 1703 від 25.05.2007р. та № 2040 від 04.07.2007р. з внесеними в них у 2010 році, після подачі позовної заяви до суду, виправленнями в графі «призначення платежу», на які відповідач посилається, як на доказ повної сплати виконаних робіт у серпні 2007року на підставі договорів № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. та № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачем при сплаті 55000 грн. за виконані підрядні роботи у серпні 2007р за договором № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. у платіжних дорученнях № 2171 від 27.09.2007р. на суму 20000,00 грн., № 3151 від 01.11.2007р. на суму 20000,00 грн., №2344 від 16.11.2007р. на суму 15000,00 грн. відповідачем при здійсненні платежів зазначене невірне призначення платежу «за виконані роботи згідно договору № 24/44/04-07 від 10.01.2007р.», у зв'язку з чим відповідач звернувся до позивача з листами № 24 від 11.10.2007р. та № 29 від 20.11.2007р., в яких просив позивача рахувати правильне призначення платежу «згідно договору № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р.». Позивач зазначені платежі врахував в сплату за виконані роботи за договором № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. у серпні 2007р. у сумі 159381,60грн., у зв'язку з чим у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 104381,60 грн. заборгованості (159381,60 грн. –55000,00 грн.). В даному випадку позивач (отримувач коштів) скористався своїм правом та погодив зміну реквізиту «призначення платежу», зарахувавши сплату за договором № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р.

Таким чином, станом на час прийняття рішення загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договорами № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. за підрядні роботи виконані у серпні 2007р. становить 162513,20 грн. (104381,60 грн. + 58131,60 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

Згідно з ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до п.2.2.2. договорів № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. оплату за виконані роботи замовник здійснює щомісячно за фактично виконаний об'єм роботи у відповідності до п. 3.1.6 даного договору, відповідно до актів виконаних робіт на протязі 10 банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктами 3.1.6. договорів № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. визначено, що підрядник зобов'язується представити замовнику акт виконаних робіт після виконання частини робіт (періодичність 1 раз на місяць) та після виконання всіх робіт.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не  допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки вартість виконаних за договорами № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. у серпні 2007р. та прийнятих відповідачем робіт за актами виконаних підрядних робіт, на час прийняття рішення відповідачем в порушення вимог п. 2.2.2 зазначених договорів не сплачено позивачу в повному обсязі,  розмір заборгованості у сумі 162513,20 грн. відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 163522,20 грн. підлягає частковому задоволенню на суму 162513,20 грн.   

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 70311,40 грн. та 3% річних у сумі 14152,51 грн.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 70311,40 грн., які нараховані за період з жовтня 2007р. по червень 2010р. на суму боргу 163522,20грн. Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, що нараховані за період з жовтня 2007р. по червень 2010р. на суму боргу 162513,20 грн. становлять 85156,92 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 70311,40 грн. інфляційних втрат, в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 14152,51грн., які нараховані за загальний період з 11.09.2007 р. по 29.07.2010р. на суму боргу 163522,20 грн. Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3 % річних, які нараховані за період з 11.09.2007 р. по 29.07.2010р. становлять 14065,18грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 16854,40 грн., нараховану за період з 29.07.2009 р. по 28.01.2010 р. на суму боргу 163522,20 грн.

Згідно з п.5.2. договорів № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. за порушення строків перерахування платежів, передбачених п.2.2.2 б) договору замовник виплачує підряднику пеню у розмірі 0,05% суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період за який нараховується пеня.  

Згідно з ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договорів № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та  № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р., сторонами при укладенні договорів не погоджено, що при нарахуванні штрафних санкцій не застосовується ч.6 ст. 232 ГК України.

Позивач  просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 16854,40 грн., нараховану за період з 29.07.2009 р. по 28.01.2010 р. на суму боргу 163522,20 грн. Пеня, яку позивач просить суд стягнути за період з 29.07.2009 р. по 28.01.2010 р. нарахована на заборгованість за договорами № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р. з порушенням вимог ч.6 ст. 232 ГК України, оскільки зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт за актами приймання виконаних робіт, відповідно до умов п.2.2.2 договорів № 60/100/04-2007 від 21.06.2007р. та № 61/99/04-2007 від 15.06.2007р., мало бути виконано 10 вересня 2007р., отже нарахування пені розпочинається з 11 вересня 2007р. Таким чином, термін нарахування пені закінчився 11 березня 2008р., тобто через шість місяців від дня, коли зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт мало бути виконано.  

Враховуючи, що пеня нарахована з порушенням вимог ч.6 ст. 232 ГК України, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 16854,40 грн., нарахованої за період з 29.07.2009 р. по 28.01.2010 р., задоволенню не підлягає.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до позовної вимоги про стягнення пені, то позовну заяву подано до суду 15.06.2010р., а пеню позивач нарахував за період з 29.07.2009 р. по 28.01.2010 р., тобто в межах строку позовної давності, передбаченого ч. 2 ст. 258 ЦК України. Проте, при нарахування пені позивачем не дотримано вимог ч.6 ст. 232 ГК України, на підставі чого судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями  49,  82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

 Стягнути з приватного акціонерного товариства “Агробудмеханізація” (08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 76А, код 13708491) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електро- Інтерм” (99002, м. Севастополь, Нахімовський р-н, вул. Робоча, буд.26, кв.36, код 32629173) 162513,20 грн. (сто шістдесят дві тисячі п'ятсот тринадцять грн. 20 коп.) заборгованості, 70311,40грн. (сімдесят тисяч триста одинадцять грн. 40 коп.) інфляційних втрат, 14065,18 грн. (чотирнадцять тисяч шістдесят п'ять грн. 18 коп.) 3% річних, 2468,90 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят вісім грн. 90 коп.) витрат по сплаті державного мита та 220,00 грн. (двісті двадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                               Рябцева О.О.

Рішення підписано 21.03.2011 р.