Рішення

від 21.03.2011 по справі 16/15/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/15/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.11                                                                                 Справа № 16/15/2011

За позовом Приватного підприємства "Канцлер",  м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивосвіт-Сєвєродонецьк",   м. Сєвєродонецьк  Луганської області

про стягнення 9426 грн. 72 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Загороднюк А.В., довіреність від 07.02.2011;

від відповідача - представник не прибув,

                                               ВСТАНОВИВ:

             Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 9426 грн. 72 коп. за поставлений товар.

    Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: копія позову, ухвали суду по справі надіслані за належною адресою, вказаною в довідці держреєстратора, та отримані відповідачем, що підтверджено поштовим повідомленням від 04.03.11 про вручення відповідачеві відповідних документів. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Нормою ст.11 Цивільного кодексу України встановлено підстави виникнення прав та обов'язків із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних обов'язків є правочини та інші юридичні факти.

Між позивачем та відповідачем відбувся правочин, що відповідає загальним засадам господарського та цивільного законодавства, і передбачений законом, купівля-продаж товару –одна сторона (позивач) звернулася з пропозицією про продаж індивідуально визначеного майна до другій стороні (відповідачу), друга сторона (відповідач) отримала необхідний для неї товар.

Даний правочин врегульовано нормою ст.655 Цивільного кодексу України –купівля-продаж товару, а ст.692 ЦК України зобов'язує відповідача сплатити вартість товару повністю на отриману суму. Факт отримання товару відповідачем підтверджено позивачем належним чином в порядку ст.33,34 ГПК України, а саме: накладними - від 13.11.08 №3475, від 26.11.08 №3632, від 26.11.08 №3631 –про отримання відповідачем від позивача продукції на суму 9426,72грн. Також даний факт підтверджено довіреностями відповідача форми «М-2», затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.96 №192, про отримання поставленої позивачем продукції.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Претензією від 18.01.11 №1801-1 (належні докази направлення претензії в матеріалах справи на а.с.15-16) позивач вимагав від відповідача виконання ним обов'язків по оплаті товару на суму 9426,72грн. і у відповідача виник обов'язок по сплаті вартості купленого товару та відповідальність за невиконання цього обов'язку в порядку ст.ст.530,625,692 ЦК України.

Відповідач не сплатив гроші позивачеві на його вимогу, чим порушив вимоги закону і права позивача на отримання плати за проданий товар.

Стосовно розміру вимог позову, які підлягають до задоволення в частині основної суми боргу, слід вказати про таке.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»облік господарських операцій здійснюється на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Первинний документ –документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») –повинен матиме обов'язкові реквізити: назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.  

Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України і з урахуванням викладених правил Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оцінив докази, визначені позивачем і додані до матеріалів справи, якими він підтверджує поставку товару на суму 9426,72грн., а саме –вказані видаткові накладні та довіреності на отримання товару.

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що докази здійснених продавцем (позивачем) господарських операцій по поставці товару на суму  9426,72грн. є належними і допустимими.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належним чином і підлягають до задоволення повністю. Отже слід стягнути з відповідача борг в сумі 9426,72грн. за поставлений позивачем товар.

За таких підстав позов слід задовольнити та відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 530, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.            Позов задовольнити.

2.            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Дивосвіт-Сєвєродонецьк",   м. Сєвєродонецьк  Луганської області, вул.. ім.. Леніна,26/34, ід. Код 13396301 на користь Приватного підприємства "Канцлер",  м. Луганськ, вул.. ім.. Свердлова, 2/39, ід. Код 31260435 борг в сумі 9426,72грн., витрати по державному миту в сумі 102грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Видати наказ.

Рішення підписане 28.03.11      

Суддя                                                                    Р. Шеліхіна