Ухвала

від 16.02.2011 по справі 5019/121/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/121/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"16" лютого 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/121/11

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія жирів»

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс»

про стягнення 25599,98 грн.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача:  Гапон С.В. (довіреність №б/н від 14.02.2011 року);

від відповідача:   не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія жирів»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс»про стягнення з останнього заборгованості по оплаті простих векселів, емітованих відповідачем і не оплачених останнім на загальну суму 25599,98 грн..

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300106623605. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.     

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2007 року між ТОВ «Імперія жирів»(далі - Продавець) та ТОВ «Мартекс» (далі - Дистриб'ютор) був укладений генеральний договір дистрибуції №6, на умовах як Продавець надав Дистриб'ютору права офіційного дистриб'ютора із продажу винятково на території Рівненської області товарів під ТМ «Маселко», а також інших товарів.

На підставі генерального договору дистрибуції №6 від 03.12.2007 року ТОВ «Імперія   жирів»здійснювало продаж для ТОВ «Мартекс» продукції власного виробництв. На підставі п.16.2 Договору, поставка товару здійснювалась позивачем протягом 2008-2010 років.

ТОВ «Мартекс»частково оплатило товар отриманий від ТОВ «Імперія жирів». Згідно даних бухгалтерського обліку позивача станом на 18.01.2010 року заборгованість ТОВ «Мартекс» за поставлений товар становить 25599 грн. 98 коп..

Згідно реалізаційної накладної №РН-0002638 від 02.04.2010 року на суму 24144,93 грн. (довіреність на отримання товару №272 від 02.04.2010 року), реалізаційної накладної №РН-0002705 від 27.04.2010 року на суму 16964,69 грн. (довіреність  на отримання товару №277 від 27.04.2010 року). Разом відповідачу  було  поставлено  товар  на  суму  41109,62 грн..

Відповідно до п.5.5 генерального договору дистрибуції №6 від 03.12.2007 року з врахуванням   Додаткової  угоди №1 від 03.12.2007 року до Договору про порядок розрахунків авальованими  векселями,  сторони погодили  наступні оплати: відтермінування платежу 100 (сто) відсотків на 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання товару  при  умові підписання додаткової угоди  «Про  порядок  розрахунків за отриманий товар авальованими векселями»або при умові надання банківської гарантії виконання зобов'язання.

05 квітня 2010 року відповідачем видано позивачу простий вексель серії АА 2120354 на суму 24144,93 грн. із строком погашення 05 травня 2010 року, що стверджується  Актом прийому передачі векселя від 05.04.2010 року.

28 квітня 2010 року відповідачем видано позивачу простий вексель серії АА 2120355 на суму 16964,69 грн. із строком погашення 28 травня 2010 року, що стверджується Актом прийому передачі векселя від 28.04.2010 року.

В порушення умов визначених Додатковою угодою №1 від 03.12.2007 року про порядок розрахунків авальованими векселями до Договору, відповідач видав векселі, які не забезпечені авалем.

Простий вексель серії АА 2120354 від 05.04.2010 року погашений частково на суму 17509,64 грн.,  кошти в розмірі 10000,00 грн. сплачені згідно платіжного доручення №699 від 15.07.2010 року; заборгованість по вищевказаному векселю на суму 7509,64 грн. погашена шляхом зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Позивач зазначив, що оскільки відповідач повідомив про важке фінансове становище та в зв'язку з цим про відсутність можливості сплатити за векселями в день, що визначений цими векселями, гарантував оплату одразу за наявності коштів на рахунку, то ТОВ «Імперія жирів»не здійснило протест вищезазначених векселів в неплатежі.

На момент розгляду справи  заборгованість ТОВ «Мартекс» перед ТОВ «Імперія жирів» за простими векселями серії АА 2120354 від 05.04.2010 року та серії АА 2120355 від 28.04.2010 року з врахуванням часткової оплати складає 25599,98 грн..

Відповідно до вимог ч.1 ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

За своєю правовою природою зобов'язання за векселем відрізняється від інших грошових зобов'язань, а саме: воно є абстрактним, тобто незалежним від обставин, які обумовили видачу векселя; вексельне зобов'язання є безспірним і безумовним - сторони не можуть обумовлювати платіж настанням якихось подій; окрім того вексель може бути переданий за індосаментом. За таких умов відносини учасників вексельного обігу регулюються нормами вексельного законодавства.

Вексельний обіг в Україні здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог Женевської конвенції № 358, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі та Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Вимоги позивача випливають з норм глави VI Уніфікованого Закону,  яка регулює, у тому числі, порядок здійснення прямого платежу простого векселя.

Відповідно до вимог ст.77 вказаного Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Згідно з ст.53 Уніфікованого закону після закінчення строків, встановлених: для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення, для здійснення протесту у неакцепті або неплатежі, для пред'явлення для платежу у разі застереження «обіг без витрат», держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

Відповідно до вимог ст.78 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

З  аналізу норм ст.53 Уніфікованого Закону вбачається, що за відповідачем зберігається  обов'язок здійснити платіж суми векселів на користь векселедержателя простого векселя   незалежно від факту наявності чи відсутності протесту спірних векселів.

Дана позиція підтверджується роз'ясненнями, що викладені в абз.4 п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 року №5 «Про деякі питання  практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів». Крім того, відповідно до абз.1, 2 п.18 вищевказаної Постанови, за вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу. Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених  осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

З огляду на вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс»(33024, м.Рівне, вул.Старицького, 32, код ЄДРПОУ 30191963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія жирів»(45400, Волинська область, м.Нововолинськ, вул.Нововолинська, 60, код ЄДРПОУ 35354060, р/р 26001001314848 в АТ «ОТП банк»м.Київ, МФО 300528) заборгованість за векселями в розмірі 25599,98 грн., з яких заборгованість за простим векселем серії АА 2120354 від 05.04.2010 року складає 6635,29 грн.; заборгованість за простим векселем серії АА 2120355 від 28.04.2010 року складає 16964,69 грн.; витрати на сплату державного мита в розмірі 255,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                                   Суддя                                                              Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний «21»лютого 2011 року