Рішення від 01.03.2011 по справі 5019/312/11

5019/312/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" березня 2011 р.                                                              Справа №  5019/312/11

За позовом       Товариства з обмежено відповідальністю "Аіс-Лізинг" м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарним"ясопром" м.Сарни

                              Рівненської області

про стягнення    44 839 грн. 39 коп. заборгованості по розрахунках,  пені, 3% річних та збитків, завданих внаслідок інфляції

Суддя Павлюк І.Ю.  

Представники сторін:

від позивача-       Чаїн С.Л., юрисконсульт (довіреність б/н від 10.01.2011р.);

від відповідача-   не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 01.03.2011р. не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Отримання відповідачем ухвали суду стверджується повідомленням відділення підприємства зв'язку, наявним в матеріалах справи (а.с.33).

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 38 093 грн. 48 коп. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 4 235 грн. 57 коп. пені згідно укладеного договору фінансового лізингу, а також 2 117 грн. 12 коп. 3% річних та 393 грн. 22 коп. втрат, завданих внаслідок інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2011р. позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 01.03.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 14.02.2011р. відзиву на позов не подав, вимог не заперечив.

Суд вбачає за можливе розглянути спір за наявних у справі матеріалів без участі відповідача відповідно до ст.75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

          ТзОВ “Аіс-Лізинг”- лізингодавець та ТзОВ “Сарним'ясопром” - лізингоодержувач 25.04.2008р. уклали генеральний договір фінансового лізингу №358, Лізингову угоду від 25.04.2008р. як додаток до генерального договору фінансового лізингу №358 від 25.04.2008р. та додаткову угоду №1 від 15.05.2008р. до лізингової угоди від 25.04.2008р.(а.с.15-21). Відповідно до умов Лізингової угоди Лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність та передати у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу майно, а саме: 4 (чотири) автомобілі ГАЗ-33104-318-Т "Валдай" (фургон термічний) з холодильним устаткуванням V200 max10. (п.1.1 Лізингової угоди), а лізингоодержувач сплачувати лізингодавцю лізингові платежі - горошові суми, які сплачуються лізиногоодержувачем на користь лізингодавця та складаються з авансового лізиногового платежу та чергових лізингових платежів в терміни та сумах, визначених в договорі (п.3.1 договору). Пунктом 4 додаткової угоди №1 сторони внесли зміни в лізинговий договір та виклали п.3.2.Договору в новій редакції, відповідно до якої загальна сума винагороди (комісії) лізингодавця за отримане в лізинг майно складає суму без ПДВ 20% - 152 335 грн. 24 коп., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого графіку сплати лізингових платежів. За користування вказаними автомобілями п.5 Додаткової угоди встановлені чергові лізингові платежі, які повинні сплачуватися щомісячно у строки згідно графіку. Договір фінансового лізингу №358, Лізингову угоду від 25.04.2008р. як додаток до генерального договору фінансового лізингу №358 від 25.04.2008р. та додаткову угоду №1 від 15.05.2008р. до лізингової угоди від 25.04.2008р. підписано уповноваженими представниками ТзОВ “Аіс-Лізинг” та ТзОВ “Сарним"ясопром” і скріплено відбитками печаток сторін.

У ході виконання вищевказаних договорів сторони домовились про передачу лізингоодержувачу 1(одного) автомобіля. Позивач належним чином виконав умови Договорів, а саме майно, що є предметом лізингу було передано в користування відповідачу на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі майна від 25.06.2008р. (а.с.22). Загальна вартість автомобіля складає 171 150 грн. 00 коп.

Відповідно до п.3.1 Договорів лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів. Проте, всупереч взятих на себе зобов'язань, відповідач порушив строки сплати лізингових платежів, внаслідок чого за Договорами лізингу станом на 12.01.2011р. виникла заборгованість в сумі 38 093 грн. 48 коп., що стверджується матеріалами справи.

В зв'язку з простроченням сплати лізингових платежів 12 січня 2011р. згідно Акту примусового вилучення (повернення) автомобілів з лізингу у відповідача було вилучено предмет лізингу - автомобіль ГАЗ-33104-318-Т "Валдай" (фургон термічний) з холодильним устаткуванням V200 max 10.

Крім того, посилаючись на п.8.4.1 генерального Договору лізингу,  позивач нарахував 4 235 грн. 57 коп. пені (згідно розрахунку, а.с.11, 12).

Разом з тим, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував 2 117 грн. 12 коп. 3% річних та 393 грн. 22 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції (згідно розрахунку, а.с.11, 13, 14).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно чч.1, 3 ст. 292 ГК України, лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 року Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  в  разі  порушення  боржником  зобов'язання.  Пенею  є  неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П.6 ст. 231 Господарського кодексу України містить положення про те, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Виходячи з вищезазначеного суд вважає, що вимоги позивача, а саме 38 093 грн. 48 коп. заборгованості, 4 235 грн. 57 коп. пені, 2 117 грн. 12 коп. 3% річних та 393 грн. 22 коп. втрат, завданих внаслідок інфляції стверджуються Договорами лізингу, Додатками, Актом приймання-передачі майна, Актом повернення автомобілів з лізингу (а.с.15-24), розрахунком (а.с.11, 14), іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та стст. 173, 193, 231, 292, 343 Господарського кодексу України.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Позов обгрунтований та підлягає задоволенню в сумі 44 839 грн. 39 коп. боргу. На відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 34, 36, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарним'ясопром», яке знаходиться в м.Сарни Рівненської області, вул.Матросова,2 (код ЄДРПОУ 32256351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіс-Лізинг», яке знаходиться в м.Київ, провулок Балтійський,20 (код ЄДРПОУ 33635277) 38 093 грн. 48 коп. заборгованості по розрахунках, 4 235 грн. 57 коп. пені, 2 117 грн. 12 коп. 3% річних, 393 грн. 22 коп. втрат, завданих внаслідок інфляції, 448 грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                             І.Ю. Павлюк

Рішення  підписане суддею  "01" березня 2011 р..