Рішення

від 04.03.2011 по справі 5019/200/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/200/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"04" березня 2011 р.                                                                                          Справа  № 5019/200/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р.  розглянувши справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегапласт»

до відповідача  Приватного підприємства "Фарт-Сервіс"

про стягнення  в сумі  5 572 грн. 34 коп.

за участю представників сторін:

позивача:  не з'явився

відповідача:  не з'явився.

Статті  20, 22 ГПК України  роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Мегапласт", звернувся до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Приватного підприємства "Фарт-Сервіс" 5 517 грн. 32 коп. заборгованості, 10 грн. 88 коп. 3% річних та 44 грн. 14 коп. втрат від інфляції, всього 5 572 грн. 34 коп.

Позивач у судове засідання не з`явився, надіслав клопотання № 74 від 08.02.2011 року про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.46)

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав. Поштові відправлення, які направлялися Відповідачу за  адресою вказаною у позовній заяві повернулися з відміткою: “по даній адресі не значиться”.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  № 8875302 станом на 23 лютого 2011 року місцезнаходження відповідача: 33028, Рівненська область, місто Рівне, вул. С.Петлюри, будинок 17.

За  вказаною адресою судом направлялись відповідачу ухвали про порушення справи та про відкладення справи.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвали за місцем реєстрації відповідача.

За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі відповідача за наявними матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.  

При цьому суд встановив та врахував наступне.

01 лютого 2008 року згідно видаткової накладної № 169 (а.с.8) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Мегапласт" передало Приватому підприємству «Фарт-Сервіс»продукцію на загальну суму 16 017 грн. 32 коп.

Отримання відповідачем вказаної продукції підтверджується довіреністю серія ЯОГ № 329995 від 01.02.08 р. (а.с.9).

Оплата за отриманий від позивача товар  відповідачем проведена частково в сумі 10 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні у матеріалах справи (а.с.10-19).

10 грудня 2010 року рекомендованим листом Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Мегапласт" направило відповідачу вимогу № 659 про сплату заборгованості в сумі 5 517 грн. 32 коп.(а.с.20), однак на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний  вчинити на користь другої сторони (кредитора)  певну дію  (передати  майно,  виконати  роботу,  надати  послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

При розгляді відносин щодо поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегапласт»Приватному підприємству «Фарт-Сервіс»товару, керуючись нормами матеріального права, зокрема, нормами ЦК України, господарський суд вважає, що між сторонами існують договірні правовідносини в силу наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Приватне підприємство «Фарт-Сервіс»згідно з видатковою накладною прийняло товар,  отже між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.

За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись   належним   чином   відповідно  до  умов договору та вимог  актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .  

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення 5 517 грн. 32 коп. заборгованості суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 5 517 грн. 32 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 10 грн. 88 коп. та 44 грн. 14 коп. втрат від інфляції, нарахованих за період з 25 грудня 2010 року по 17 січня 2011 року, є підставною і підлягає задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача.

Судові витрати по справі  згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК  України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Фарт-Сервіс" (33028, м.Рівне, вул..С.Петлюри, буд.17, код 22580021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Мегапласт" (91047,  м.Луганськ, вул.Гастелло, буд. 39 Б, код 32900322) 5 517 грн. 32 коп. заборгованості, 10 грн. 88 коп. 3% річних, 44 грн. 14 коп. втрат від інфляції,  102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.  Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано  09.03.2011р.

Суддя                                                        В.Р.Войтюк