Рішення

від 24.03.2011 по справі 5020-204/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-204/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 березня 2011 року справа № 5020-204/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»

(проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, м. Київ, 03127,

Харківське шосе, буд. 201-203 (літера 2-А), м. Київ, 02121),

в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в м. Сімферополь

(пров. Елеваторний, 16 а, м. Сімферополь, АР Крим, 95047)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус плюс Здоров'я»

(пр. Ген. Острякова, б. 89, кв. 19, м. Севастополь, 99040)

про стягнення 10 568,03 грн.,

                                                                                                                     Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Ведехін С.В. –представник по довіреності № 56/1/МП/Д від 01.09.2010 (копія довіреності у справі)

Від відповідача –Волвенков О.О. –юрист, довіреність № 33 від 01.03.2011 (копія довіреності у справі)

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в м. Сімферополь звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус плюс Здоров'я»про стягнення 10 568,03 грн., у тому числі 10 380,56 грн. основного боргу та 187,47 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду представив суду відзив від 15.03.2011, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

22.06.2010 між сторонами був укладений договір № 186 постачання товару.

Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача), а покупець - прийняти цей товар та розрахуватись за нього у строки вказані в даному договорі. Найменування, кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється за цим договором, визначається в додатковій угоді (додатку) до договору та у видатковій накладній, які після їх підписання сторонами, є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору кожен випадок поставки товару на протязі строку дії цього договору передбачає свою видаткову накладну.

Оплата здійснюється по мірі реалізації товару, покупець здійснює оплату кожні               14 календарних днів по факту реалізації. Протягом 10 календарних днів після закінчення розрахункового місяця покупець зобов'язаний надати звіт про продаж товарів постачальника у розрахунковому місяці та надати постачальнику право зняти залишки товару                          (п. 4.5. договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу продукцію на загальну суму 15 539,97 грн. за відповідними видатковими накладними, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконав лише частково, сплативши, за даними позивача, 5 159,41 грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 10 380,56 грн., що також не заперечується відповідачем, а визнано ним в актах звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2010 по 18.11.2010 та за період з 01.06.2010 по 28.02.2011, відповідно.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 7.4. вищезазначеного договору у разі порушення покупцем порядку розрахунку за отриманий товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Оплата покупцем пені не звільняє його від обов'язку погасити свою заборгованість перед постачальником за отриманий за цим договором товар.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 187,47 грн. пені за період з 08.12.2010 по 19.01.2011, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 10 568,03 грн., у тому числі 10 380,56 грн. основного боргу та 187,47 грн. пені, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний у вищевказаному відзиві від 15.03.2011.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 29.03.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,         суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус плюс Здоров'я»         (пр. Ген. Острякова, б. 89, кв. 19, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 35418307,           р/р 26002019047386 у ВАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(юридична адреса: проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, м. Київ, 03127, фактична адреса: Харківське шосе, буд. 201-203 (літера 2-А), м. Київ, 02121, ідентифікаційний код 35432061) в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в м. Сімферополь (провулок Елеваторний, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95047, ідентифікаційний код 36058998, р/р 26000484539061 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 324010, або на інші рахунки) 10 568,03 грн., у тому числі 10 380,56 грн. основного боргу та 187,47 грн. пені, а також 105,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя                                                                                                С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 29.03.2011.