ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т
А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19"
вересня 2006 р.
Справа
№ 2/148-06-5400
Колегія суддів
Одеського апеляційного господарського суду
у складі:
Головуючого
Лашина В.В.
Суддів
:
Єрмілова Г.А.
Воронюк О.Л.
при
секретарі
Ковальчук Р.Л.
за
участю представників сторін:
від
кредитора -Мшар С.Ю., довіреність №1-22 від 01.08.06р.
від
боржника -ОСОБА_2., довіреність від 10.03.05р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на
постанову
господарського суду Одеської області від 10.08.2006 р.
зі
справи №
2/148-06-5400
за
заявою кредитора
Дочірнього підприємства “Енерго-Інвест”, м. Київ
до
боржника Суб`єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 Одеської області
про банкрутство
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою
господарського суду Миколаївської області від 16.06.2006 р. за заявою
Дочірнього підприємства “Енерго-Інвест” (далі -ДП “Енерго-Інвест”) було
порушено провадження у справі про банкрутство Суб`єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1). Справу порушено у
зв`язку з неспроможністю боржника сплатити 161 263 грн. згідно з рішенням
господарського суду м. Києва від 19.07.2004 р. по справі № 10/368.
Постановою
господарського суду Одеської області від 10.08.2006 р. (суддя Бахарєв Б.О.) СПД
ОСОБА_1 визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру,
ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3., якого зобов`язано
провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та здійснити
опублікування відомостей у офіційних друкованих органах про визнання боржника
банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Не
погоджуючись з цією постановою, СПД ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її
скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення
господарським судом норм матеріального права, на невідповідність висновків
місцевого господарського суду обставинам справи, оскільки господарським судом
не було враховані приписи ст. 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою визначені
положення щодо неспроможності та безспірності вимог кредитора, тоді як
заборгованість боржника підтверджується наказом господарського суду м. Києва в
сумі 161 263,48 грн., але доказів того, що Державною виконавчою службою
здійснювалися виконавчі дії, які б підтверджували дійсну неплатоспроможність
боржника, в матеріалах справи не має. Тобто, матеріали судової справи свідчать
не про неможливість стягнення боргу ДВС, а про повернення виконавчого документу
кредитору у зв`язку з фактичним перешкоджанням кредитора проведенню примусового
стягнення боргу.
Заслухавши
пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія
вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як
вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду м.
Києва від 19.07.2004 р., зміненого постановою Київського апеляційного господарського
суду від 28.10.2004 р. по справі № 10/368 був виданий наказ від 24.12.2004 р. №
10/368 про примусове виконання судових рішень та про стягнення з СПД ОСОБА_1
135 000 грн. основного боргу, 14 102 грн. витрат з урахуванням індексу
інфляції, 10 343 грн. пені, 1700 грн. держмита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вказаний
наказ був пред`явлений на виконання до ВДВС Білгород-Дністровського
міжрайонного управління юстиції Одеської області.
Постановою
ВДВС Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції Одеської
області № 625 від 17.03.2006 р.
виконавче провадження зупинено у зв`язку з розшуком майна боржника.
Постановою
ВДВС Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції Одеської
області № 625/1-05 від 26.07.2006 р.
виконавчий документ був повернутий стягувачу у зв`язку з тим, що останнім не
було проведено авансування необхідних витрат щодо виготовлення необхідних
документів, що характеризують об`єкти нерухомості, які арештовані державним
виконавцем.
Виносячи
оскаржувану постанову, господарський суд виходив з того, що боржник
неспроможний сплатити заборгованість перед ДП “Енерго-Інвест” в сумі 161 263,48
грн., що підтверджується матеріалами справи.
Однак
з цими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може з
огляду на таке.
Відповідно
до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським
судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше
300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником
протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку. При цьому,
безспірними згідно до ст. 1 цього Закону визнаються вимоги кредиторів, підтверджені
виконавчими документами, чи розрахунковими документами, за якими відповідно до
законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Всі
зазначені умови, в першу чергу, оцінюються судом при прийнятті заяви про
порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в
підготовчому засіданні.
Виходячи
з того, що ухвала про порушення справи про банкрутство не підлягає оскарженню,
Закон надає можливість оскаржити правомірність порушення справи про банкрутство
боржника лише за результатами підготовчого засідання суду.
Отже,
приписи статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” стосуються не лише стадії порушення справи про
банкрутство, а має безпосереднє правове значення на інших стадіях процедури
банкрутства.
З
матеріалів справи, зокрема, з постанов ВДВС Білгород-Дністровського
міжрайонного управління юстиції Одеської області № 625 від 17.03.2006 р. та № 625/1-05 від 26.07.2006 р. вбачається, що
виконавчою службою не проводилося примусове виконання наказу та не було
встановлено строку для погашення боржником грошових вимог кредитора, тобто
відсутні докази того, що строк незадоволення боржником вимог ДП “Енерго-Інвест”
через виконавчу службу складає понад 3 місяців.
В
порушення ст.ст. 4-7, 43 ГПК України суд першої інстанції виніс оскаржувану
постанову про визнання СПД ОСОБА_1
банкрутом без належного дослідження строку несплати, безспірності
заявлених грошових вимог та інших ознак неплатоспроможності боржника, на
підставі яких було порушено справу про банкрутство.
Судова
колегія вважає, що судом першої інстанції при новому розгляді слід ретельно
дослідити всі ознаки неплатоспроможності боржника.
За
таких обставин, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Одеської
області не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись
ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну
скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити
частково, а постанову господарського суду Одеської області від 10.08.2006 р. по
справі № 2/148-06-5400 -скасувати.
Справу
передати на розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий Лашин
В.В.
Суддя
Єрмілов Г.А.
Суддя
Воронюк О.Л.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 144240 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лашин В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні