Рішення

від 24.03.2011 по справі 5013/230/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5013/230/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "24" березня 2011 р.Справа № 5013/230/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/230/11

за позовом: фермерського господарства "Наш Дом", Кіровоградська область,                               м. Долинська, вул. Вишнева, 5  

до відповідача: закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а     

про стягнення  33920,00 грн.,   

Представники сторін:

від позивача - голова господарства Рогатюк О.А.;

від відповідача - участі не брав.

Фермерським господарством "Наш Дом" подано позов про стягнення з  закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс"  збитків на суму 33920,00 грн., що виникли внаслідок невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 044-п/09 від 18.04.2009 року.

Відповідач позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1878252 від 14.03.2011 року (а.с.25).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський  суд

                                                       ВСТАНОВИВ:

18.04.2009 року між закритим акціонерним товариством "ПММ-Транссервіс" (постачальник) та  фермерським господарством "Наш Дом" (покупець) укладено договір поставки товару № 044-п/09 (далі -  Договір № 044-п/09 від 18.04.2009 року).

Згідно з умовами п. 1.2. Договору № 044-п/09 від 18.04.2009 року постачальник зобов'язався поставити покупцю дизельне пальне в кількості 4240,00  літрів на суму 18444,00 грн.

Сторони погодили в пунктах 4.2., 4.3.  Договору № 044-п/09 від 18.04.2009 року, що покупець проводить оплату товару попереднім платежем в повному обсязі. Підставою для перерахування попередньої оплати за товар являється рахунок фактура продавця. В рахунку-фактурі продавець вказує вартість товару. Оплата товару,  який поставляється, здійснюється покупцем шляхом внесення в касу постачальника або перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника з зазначенням в платіжному документі номеру і дати договору, номеру і дати виписки рахунку-фактури, найменування покупця його коду ЄДРПОУ та найменування оплачуваних нафтопродуків.

На виконання умов вказаного договору фермерське господарство "Наш Дом" сплатило відповідачеві кошти в сумі 18444,00 грн. за дизельне пальне, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 51 від 28.08.2009 року (а.с. 11). Таким чином, позивач свою частину зобов'язань, щодо попередньої оплати  за товар, виконав в повному обсязі.

Господарський суд враховує, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений сторонами Договір № 044-п/09 від 18.04.2009 року за своєю правовою природою є договором поставки.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договором № 044-п/09 від 18.04.2009 року сторони не визначили строк поставки товару, однак узгодили строк дії договору.

Так  за умовами п. 7.4. цього Договору, він  вступає в силу з моменту підписання  його сторонами і діє до 18.04.2010 року, а в разі не виконання грошових обов'язків з боку покупця -  до повного їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, із змісту Договору  № 044-п/09 від 18.04.2009 року слідує, що відповідач  зобов'язався  поставити  позивачу дизельне пальне в кількості 4240,00  літрів на суму 18444,00 грн. до 18.04.2010 р.

Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав, дизельне пальне  в кількості 4240 літрів позивачу не поставив.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське  зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з п. 4  ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 цього Кодексу визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки – це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

В силу вимог частини 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові, завдані цим збитки.

Відповідно до ч.3 цієї статті збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення  позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може  задовольнити вимогу про відшкодування  збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

За даними Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати середня ціна дизельного палива по Кіровоградській області станом на 11.03.2011 року становила 8,88 грн. за літр.

Таким чином,  для відновлення свого порушеного права  щодо придбання  дизельного пального в кількості 4240,00  літрів, позивач має витратити  37651,20 грн.

Отже, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, аналізуючи обставини справи та оцінюючи подані докази, господарський суд дійшов висновку про те, що реальні збитки позивача, які виникли внаслідок невиконання відповідачем господарських зобов'язань за договором № 044-п/09 від 18.04.2009 року  становлять 37651,20 грн.

Позивачем заявлено до  стягнення  збитки  у розмірі 33920,00 грн.

Заяви про збільшення позовних вимог  в порядку визначеному ст.  22 Господарського процесуального кодексу України позивач господарському суду не  подавав.

Таким чином,  збитки підлягають  стягненню з відповідача в межах заявлених вимог, а саме: в сумі 33920,00 грн.

При вирішенні даного спору, господарський суд враховує інформацію, яка міститься на  програмно-апаратному комплексі "Документообіг господарських судів",  відповідно до якої    ухвалою від 18.05.2010 р. господарським судом  Кіровоградської області порушено провадження у справі №9/63 про банкрутство  ЗАТ "ПММ-Транссервіс". Із змісту листа   розпорядника майна  відповідача арбітражного керуючого Романяка М.Я. №136 від 09.03.2011 р. (а.с.17) вбачається, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було опубліковане в газеті "Урядовий кур"єр" 16.12.2010 р., але фермерське господарство "Наш Дом" заяву про грошові вимоги до боржника - ЗАТ  "ПММ-Транссервіс", не подавало.

Як вбачається  із матеріалів даної справи,  на момент порушення провадження у справі  про банкрутство ЗАТ "ПММ-Транссервіс", у відповідача були відсутні грошові зобов"язання перед позивачем за Договором № 044-п/09 від 18.04.2009 року. Тому фермерське господарство "Наш Дом" не є конкурсним кредитором, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі №9/63 і в останнього не було підстав для звернення до ЗАТ "ПММ-Транссервіс" з грошовими вимогами в межах строку, визначеного ст. 14  цього Закону.

З огляду на викладене  вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                        ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства  "ПММ-Транссервіс" (м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а, ідентифікаційний код 23227999) на користь фермерського господарства "Наш  Дом" (Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Вишнева, 5, ідентифікаційний код 31315782) - 33920,00 грн. збитків,  а також 339,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                               О.Б.Шевчук

Повне рішення складено: 29.03.2011 р.