Рішення

від 24.03.2011 по справі 5020/88/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020/88/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 березня 2011 року справа № 5020/88/2011

За позовом:          Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

                    (99011, місто Севастополь, вул. Балаклавська, 8)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

                    (місто Севастополь, вул. Хрустальова, 83)

до:                    Державного підприємства „Садовод”

                    (місто Севастополь, село Верхнє-Садове, вул. Севастопольська, 66-А)

про:                     відшкодування збитків у розмірі 5238,86 грн.

                                                                                                                              Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

прокурор (Севастопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура) - не з'явився;

прокурор (Прокуратура міста Севастополя) – Радулов А.Д., посвідчення № 644 від  06.05.2010;

позивача –не з'явився;

відповідача – не з'явився.

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернулося до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі з позовом до Державного підприємства „Садовод” про відшкодування збитків у розмірі 5238,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеними Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі 09.03.2010 та 29.03.2010 плановими перевірками на предмет контролю дотримання екологічних нормативів скидів забруднюючих речовин з боку Державного підприємства „Садовод” виявлене порушення Відповідачем вимог статей 44, 48, 49, 70 Водного кодексу України - самовільне без дозволу на спеціальне водокористування та з перевищенням гранично допустимого скидання зворотних вод із забруднюючими речовинами у річку Бельбек, внаслідок чого державі нанесені збитки у розмірі 5238,86 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав /а.с.39-40/, мотивуючи тим, що довід позивача стосовно здійснення Державним підприємством „Садовод” самовільного водовикористання не відповідає дійсності, так як 20.10.2004 Севастопольською міською радою надано дозвіл останньому на спеціальне водовикористання №2510 /а.с.41-44/, який діє до 15.01.2011, відповідно до рішення Севастопольської міської ради №3653 від 15.01.2008 /а.с.46/. Крім того, 08.11.2010 каналізаційні очисні споруди були передані на баланс КП „Севміськводоканал” СМР, що підтверджується актом приймання – передачі основних засобів  №1 від 08.11.2010 /а.с.45/.                   

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 24.03.2011 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

          Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 24.03.2011 не забезпечив, до початку судового засідання подав клопотання телефонограмою, згідно якого позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі /а.с.65/.    

               Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Позивача та Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд в межах встановленого статтею 69  Господарського процесуального кодексу України  строку вирішення спору вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними в справі матеріалами.

             Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора,  суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, визначеним в частині другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 19.12.2006 №548, - Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі –Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі –Держекоінспекція).

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Повноваження Інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території, віднесеної до зони діяльності Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Азовського моря.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Держекоінспекції, а також цим Положенням.

Основними завданнями Інспекції є:

- участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території;

- здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

09.03.2010 та 29.03.2010 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі проведені планові перевірки Державного підприємства „Садовод” (далі – ДП „Садовод”) (місцезнаходження: місто Севастополь, село Верхнє Садове, вул. Севастопольської, 66а)   з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства України, а саме на предмет контролю дотримання екологічних нормативів скидів забруднюючих речовин.

В ході перевірки 09.03.2010 встановлено, що ДП „Садовод” порушує вимоги статей  44, 70 Водного кодексу України, а саме: перевищує гранично допустиме скидання забруднюючих речовин в порівнюванні з нормативами (водойми рибогосподарського призначення) по наступних показниках: БСК5 в 73,9р., АПАР в 40,9р., Амоній –іон в 63,9р., Сульфати в 2,2р., Нітрити в 2,1 р., Фосфати в 58,7р., Залізо загальне в 1,6р. Підприємство здійснює скид зворотних вод без розроблених нормативів.

В ході перевірки 29.03.2010 також встановлено, що ДП „Садовод” порушує вимоги статей  44, 70 Водного кодексу України, а саме перевищує гранично допустиме скидання забруднюючих речовин в порівнюванні з нормативами (водойми рибогосподарського призначення) по наступних показниках: БСК5 в 41,15р., Амоній –іон в 118,1р., Сульфати в 1,98р., Нітрити в 2,1 р., Фосфати в 6,76р., Залізо в 24р., Нафтопродукти в 9,2р. Підприємство здійснює скид зворотних вод без розроблених нормативів.

За результатами перевірок складені відповідні акти від 09.03.2010 та 29.03.2010, у яких зафіксовані вказані порушення /а.с.8,9/, які підписані держінспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополя, який здійснював перевірку (О.С. Волков), інженером по водовідведенню, який був присутній при перевірці (Є.Е. Емірасанов) та директором ДП „Садовод”  (С.Г. Данченко)

Згідно з розрахунками розміру збитків, нанесених державі порушенням водного законодавства внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин у р. Бельбек із зворотними водами без наявності дозволу на спеціальне водокористування із каналізаційних очисних споруд  ДП „Садовод” у селі Верхнє Садове за період з 09.03.2010 по 14.04.2010  /а.с.10-17/, здійснених Позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  за N 767/16783 від 14.08.2009 (далі - Методика), розмір збитків склав 5238,86грн.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 3, частини першої статті 5 Водного кодексу України  до водного фонду України належать у тому числі водотоки  - річки, які є водним об'єктом загальнодержавного значення, який підлягає охороні від забруднення та засмічення та інше (ст.2 Водного кодексу України).

Статтею 95 Водного кодексу України  встановлено, що усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Частиною першою статті 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. 

Згідно з частиною першою статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.    

Пунктом 3 та 9 частини першої статті 44 передбачено, що водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території та  здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно до частини першої статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації, за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи (п.4, 6 ч. 2 ст.70 Водного кодексу України).

Згідно зі статтею 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. 

Пункту 1.4. Методики передбачено, що вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Судом встановлено, що 20.10.2004 Севастопольською міською радою надано дозвіл Відповідачу на спеціальне водовикористання №2510, згідно до якого джерелом водопостачання та прийомника стічних вод є Водозабір артезіанської свердловини Чорноріченське Бельбек 21500 /а.с.41-44/, який діє до 15.01.2011 відповідно до рішення Севастопольської міської ради №3653 від 15.01.2008 /а.с.46/. Однак зазначеним дозволом не встановлено кількісних та якісних показників стічних вод, що скидаються.

Проведеними Позивачем перевірками Відповідача встановлені порушення Водного кодексу України –підприємство здійснює скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування та  перевищенням гранично допустимих нормативів скидання.

Доводи Позивача Відповідачем не спростовані.

Згідно з розрахунком, здійсненим Позивачем на підставі Методики, розмір збитків склав 5238,86грн. та Відповідачем  сплачений не був.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник  внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.    Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Садовод” (99802, місто Севастополь, сіло Верхньосадове, вул. Севастопольська, 66-а, код у ЄДРПОУ 00412984,  відомості про рахунки відсутні) на користь держави заподіяні збитки у розмірі 5238,86грн. (п'ять тисяч двесті тридцять вісім грн.. 86 коп.) та перерахувати кошти до спеціального фонду за кодом платежу 24062100 на р/р 33119331700008, одержувач місцевий бюджет Нахімовського району, код ЄДРПОУ 24035606, банк одержувача ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Садовод” (99802, місто Севастополь, сіло Верхньосадове, вул. Севастопольська, 66-а, код у ЄДРПОУ 00412984,  відомості про рахунки відсутні) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Державного підприємства „Садовод” (99802, місто Севастополь, сіло Верхньосадове, вул. Севастопольська, 66-а, код у ЄДРПОУ 00412984,  відомості про рахунки відсутні) в доход державного бюджету (р/р 31212264700007, отримувач Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код бюджетної класифікації 22050003) витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                     підпис                                                          Н.Г.  Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України

і підписано 29.03.2011