Рішення

від 21.03.2011 по справі 5023/480/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/480/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/480/11

вх. № 480/11

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Альошина К.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Матисєк М.В.;

відповідача- не з"явився;   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари;  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ плюс", м. Харків;  

про стягнення 265290,04грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою (вих.№1053 від 14.01.11), в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 265290,04грн., 2652,90грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В обгрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором №2575/С-5/08-2009 оперативної оренди обладнання від 06.08.09р.

                    Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.11р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 08 лютого 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 лютого 2011р. було відкладено розгляд справи на 22 лютого 2011 р.

17 лютого 2011 р. позивач надав до канцелярії суду супровідним листом копію витягу з ЄДР стосовно відповідача.   

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 лютого 2011р. було відкладено розгляд справи на 09 березня 2011 р.

03 березня 2011р.  позивач надав до суду документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 21 березня 2011 р.

16 березня 2011р. позивач надав до суду платіжні документи, які долучені судом до матеріалів справи.

                    Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал суду за адресою вказаній у позовній заяві та у довідці ЄДРПОУ. Проте вказані судові відправлення повертались з поштовою відміткою  "за зазначеною адресою не значиться".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

                    Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

                    06 серпня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари (позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "СВМ плюс", м.Харків (відповідач) був укладений договір № 2575/С-5/08-2009, у відповідності до умов якого позивач надає, а відповідач, в свою чергу, приймає у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI, асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що передача обладнання в оренду здійснюється на підставі актів прийому-передачі.

                    Пунктами 4.1.5 та 4.1.6 передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем щомісячно. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді попередньої оплати. Орендна плата може оплачуватись на розсуд орендаря  наступним чином: у вигляді 100% попередньої оплати загальної орендної плати за місяць (із врахуванням фактичної кількості обладнання, що знаходится у орендаря). Строк оплати - до 26 числа оплачувального місяця або із відстрочкою на період 26 календарних днів з моменту закінчення оплачувального місяця.

Пунктом 4.2 договору передбачений розмір орендної плати, а саме ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 4,5% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.1 даного договору. Ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 5%; від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.2 даного договору.

                    Пунктом 3.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 жовтня 2009 р., а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором.

                    Додатковими угодами № 1, 3 та 4 був пролонгований строк дії договору до 30 квітня 2010 р.

          Додатковою угодою № 2 від 31.10.09р. до договору сторони встановлюють ставку орендної плати за листопад 2009 р. в розмірі 2,70% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць.

                    На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу в тимчасове оплатне користування (оренду) обладнання на підставі актів прийому-передачі за період з 07.08.09р. по 07.06.10р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

          Як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір орендної плати за період з сепня 2009р. по квітень 2010р. становив 700032,24 грн., що підтверджується актами наданих послуг № 1455 від 31.08.09.р., № 1576 від 30.09.09 р., № 1766 від 31.10.09 р., № 1915 від 30.11.09 р., № 2066 від 31.12.09 р., № 0048 від 31.01.10 р., № 0092 від 28.02.10 р., № 0186 від 31.03.10 р., № 0279 від 30.04.10 р.

                    Позивач у позовній заяві вказує на те, що ним були складені акти наданих послуг № 1915 від 30.11.09 р., № 2066 від 31.12.09 р., № 0048 від 31.01.10 р., № 0092 від 28.02.10 р., № 0186 від 31.03.10 р., № 0279 від 30.04.10 р., та надіслані на адресу відповідача, проте відповідач не повернув  підписані акти та не надіслав мотивованої незгоди з ними.

          Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що орендодавець до 10-го числа кожного місяця, наступного за оплачувальним, направляє орендарю поштою  або кур'єром оригінал акту наданих послуг в двох примірниках.

                    Відповідно до п. 4. 1.4 договору, орендар зобов'язаний підписати і повернути орендодавцю один підписаний оригінал акту наданих послуг до двадцятого числа місяця ,наступного за оплачувальним (за який нараховується орендна плата). У разі неповернення підписаного акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідних розрахунків на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні  вважаються беззастережно визнаними орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі.

          Матеріали справи свідчать про те, що вказані акти  наданих послуг підписані з боку позивача та скріплені печатками, та були направлені на адресу відповідача, про що свідчать поштові документи, які додані позивачем до позовної заяви.

                    Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором та направив на адресу відповідача акти наданих послуг, проте відповідач вказані акти не підписав, позивачу їх не повернув, а також не надав мотивованої відмови орендаря від підписання цього акту, у зв'язку з чим вказані акти вважаються визнаними відповідачем та послуги є такими, що ним прийняті.          

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

                    Як було вищезазначено, сторони в договорі визначили порядок розрахунків- заперші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді попередньої оплати. Орендна плата може оплачуватись на розсуд орендаря  наступним чином: у вигляді 100% попередньої оплати загальної орендної плати за місяць (із врахуванням фактичної кількості обладнання , що знаходится у орендаря). Строк оплати- до 26 числа оплачувального місяця або із відстрочкою на період 26 календарних днів з моменту закінчення оплачувального місяця.

Відповідач частково оплатив орендну плату за договором № 2575/С-5/08-2009 від 06.08.09 р. на суму 434742,20 грн., що підтверджуються витягами банку, доданими до матеріалів справи, в графі «деталі» яких зазначено: предоплата за аренду опалубки по дог. № 2575/С-5/08-2009 від 06.08.09 р.от ТОВ «СВМ Плюс»».

Позивач надав до матеріалів справи акт звіряння взаєморозрахунків за 2010 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 265290 грн.. Вказаний акт підписаний з боку позивача та був направлений на адресу відповідача, про що свідчить поштовий опис з відміткою про відправку.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 265290,04 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За своєю правовою природою договір № 2575/С-5/08-2009 є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, позовні вимоги правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що підлягають задоволенню в сумі основного боргу у розмірі 265290 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -     

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "СВМ ПЛЮС", м. Харків (61037, м. Харків, вул. Балашовська, 6, код ЄДРПОУ 35589825, р/р № 26002055000004 у відділенні Харквіського РУ ВАТ «Родовід Банк» м. Харків, МФО 321712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Об»їзна дорога, 60, р/р № 26000000672000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь» м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 31032954) 265290,04грн. основного боргу, 2652,90 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Добреля Н.С.

 Повний текст рішення складено 28 березня 2011 р. .