Рішення

від 21.03.2011 по справі 5023/425/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р. Справа № 5023/425/11

вх. № 425/11

Суддя господарського суд у Жигалкін І.П.

при секретарі судового зас ідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників ст орін:

позивача - Корольова В.В. (лі квідатор)

1. відповідача - не з'явився

2. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за поз овом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Темпо-Р емтранс", м. Харків

до 1. Товариства з обмеже ною відповідальністю "Союз-А гро", м. Харків

2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Дергачі, Харківська облас ть

про стягнення 10 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Темпо-Ремтранс», в особі арб ітражного керуючого Корольо ва В.В., який призначений лікві датором останнього на підста ві постанови господарського суду Харківської області ві д 08.04.2010 року по справі № Б-19/35-10 та на підставі положень статті 52 За кону України «Про відновленн я платоспроможності боржник а або визнання його банкруто м» (надалі - Закон) у зв'язку з ви знанням Позивача банкрутом, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення грошових коштів за формуван ня статутного капіталу з від повідачів: Товариства з обме женою відповідальністю «Сою з-Агро» у розмірі 2 500,00 грн. (нада лі - Відповідач - 1) та Фізично ї особи ОСОБА_1 у розмірі 7 5 00,00 грн. (надалі - Відповідач - 2) .

Представник Відповідача - 1 в судове засідання не з'явивс я. Ухвала суду, направлена на а дресу Відповідача - 1 зазначен у в позовній заяві, повернула сь на адресу господарського суду Харківської області з п оштовою довідкою та відмітко ю - «адресат не значиться».

Представник Відповідача - 2 в судове засідання не з'явивс я, ухвала суду направлена на а дресу Відповідача - 2 зазначен у в позовній заяві, повернула сь на адресу господарського суду Харківської області з д овідкою поштового зв'язку - «за відмовою адресата від од ержання».

Судом виконано процесуаль ний обов'язок щодо повідомле ння учасників процесу про да ту, час та місце розгляду спра ви відповідно до вимог пункт у 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах Украї ни, затвердженої наказом Вищ ого господарського суду Укра їни від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими з мінами), а тому суд вважає можл ивим розглядати справу за на явними в ній матеріалами, як ц е передбачено статтею 75 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про де які питання практики застосу вання Господарського процес уального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені у доповідних записках про роботу господа рських судів у першому піврі ччі 2007 року» (пункт 15) зазначено , що відповідно до пункту 2 час тини другої статті 54 ГПК Украї ни позовна заява повинна міс тити, зокрема, місцезнаходже ння сторін (для юридичних осі б).

У пункті 11 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2006 році» зазначено, щ о до повноважень господарськ их судів не віднесено устано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі ГПК Україн и, не зобов'язує й сторону у сп раві, зокрема позивача, з'ясов увати фактичне місцезнаходж ення іншої сторони (сторін) у с праві (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визн аченим згідно із статтею 93 ЦК України) та зазначати таке фа ктичне місцезнаходження в по зовній заяві чи інших процес уальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Відповідно до вимог ст. 75 Гос подарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребува ні господарським судом докум енти не подано, справу може бу ти розглянуто за наявними в н ій матеріалами. Проаналізува вши зібрані по справі докази , суд дійшов висновку про дост атність матеріалів справи дл я її розгляду по суті за відсу тності представників Відпов ідачів та їх відзивів на позо вну заяву.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Пози вача, всебічно та повно дослі дивши матеріали справи, суд в становив наступне.

Постановою господарського суду Харківської області ві д 08.04.2010 року по справі № Б-19/35-10 на пі дставі положень статті 52 Зако ну Позивача (61035, м. Харків, просп . Московський, буд. 151, кім. 209, код Є ДРПОУ 31023960) визнано банкрутом, у зв' язку з чим було призначе но ліквідатором - арбітражно го керуючого Корольова Вадим а В' ячеславовича.

Відповідно до статуту Пози вача (дата реєстрації : 26.04.2006 р.) р озділом II «Майно» ст. 6.1. встано влено, що його статутний (скла дений) капітал створюється з а рахунок його Учасників та в становлюється 50 000,00 грн.

Позивач стверджує, що Відпо відач -1 та Відповідач - 2 не спла тили грошові кошти для форму вання статутного (складеного ) капіталу Позивача.

Статтею 6.2. цього статуту виз начено розподіл часток учасн иків в статутному фонді, а сам е: - Відповідач - 2 має частку в с татутному фонді в розмірі 47 500, 00 грн. (сорок сім тисяч п' ятсо т гривень), що складає 95 (дев' я носто п' ять) відсотків стат утного фонду Позивача; Відпо відач - 1 має частку в статутно му фонді в розмірі 2 500,00 грн. (дві тисяч п' ятсот гривень), що ск ладає 5 (п' ять) відсотків стат утного фонду Позивача

Дослідивши матеріали спра ви, вислухавши пояснення пре дставників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутр ішнім переконанням, яке ґрун тується на всебічному, повно му і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом, оцінивши н адані сторонами докази та на даючи правову кваліфікацію в икладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та п равових підстав позовних вим ог учасників судового процес у, користуючись принципом об ' єктивної істини, принципа ми добросовісності, розумнос ті та справедливості суд вва жає, що позовні вимоги Позива ча не підлягають задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності, мають право з вертатися до господарського суду згідно з встановленою п ідвідомчістю господарських справ за захистом своїх пору шених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтере сів, а також для вжиття передб ачених ГПК України заходів, с прямованих на запобігання пр авопорушенням.

У випадках, передбачених з аконодавчими актами Україн и, до господарського суду ма ють право також звертатися д ержавні та інші органи, фізи чні особи, що не є суб'єктам и підприємницької діяльнос ті (ч. 2 ст. 1 ГПК України).

Статтею 15 Цивільного кодекс у України від 16 січня 2003 року N 435-I V (надалі- ЦК України) закріпле но право кожної особи на захи ст свого права у разі його пор ушення, невизнання або оспор ювання, а також права на захис т свого інтересу, який не супе речить загальним засадам цив ільного законодавства. Кожна особа має право звернутися д о суду за захистом свого особ истого немайнового або майно вого права та інтересу у спос іб, передбачений чинним зако нодавством (ч. 1 ст. 16 ЦК України ). В свою чергу відповідно до с т. 20 ГК України, як спеціальног о закону по відношенню до ЦК У країни, кожний суб'єкт господ арювання має право на захист своїх прав і законних інтере сів. Права та законні інтерес и зазначених суб'єктів захищ аються шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 80 ЦК Україн и юридичною особою є організ ація, створена і зареєстрова на у встановленому законом п орядку. Юридична особа наділ яється цивільною правоздатн істю і дієздатністю, може бут и позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа може бу ти створена шляхом об' єднан ня осіб та (або) майна (ст. 80 ЦК Ук раїни). Юридичні особи можуть створюватися у формі товари ств, установ та в інших формах , встановлених законом. Товар иством є організація, створе на шляхом об' єднання осіб (у часників), які мають право уча сті у цьому товаристві. Товар иства поділяються на підприє мницькі та непідприємницькі (ст. 83 ЦК України). Товариства, я кі здійснюють підприємницьк у діяльність (ст. 84 ЦК України) з метою одержання прибутку та наступного його розподілу м іж учасниками (підприємницьк і товариства), можуть бути ств орені лише як господарські т овариства (повне товариство, командитне товариство, това риство з обмеженою або додат ковою відповідальністю, акці онерне товариство) або вироб ничі кооперативи. Кореспонду ючі норми з цього приводу так ож визначені ст. 55 та іншими но рмами ГК України.

Суд зазначає, що відповідно до положень діючого цивільн ого та господарського законо давства господарським товар иством є юридична особа, стат утний (складений) капітал яко ї поділений на частки між уча сниками. Господарські товари ства можуть бути створені у ф ормі повного товариства, ком андитного товариства, товари ства з обмеженою або додатко вою відповідальністю, акціон ерного товариства (ст. 113 ЦК Укр аїни). Зазначені положення та кож знаходять своє відбиття й у ст.ст. 79 та 80 ГК України і ст. 1 З акону України «Про господарс ькі товариства» від 19 вересн я 1991 року N 1576-XII (надалі - Закон).

Нормою закону, сьогодні чіт ко визначено те, що господарс ьке товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасн иками товариства у власність як вклад до статутного (склад еного) капіталу; 2) продукції, в иробленої товариством у резу льтаті господарської діяльн ості; 3) одержаних доходів; 4) інш ого майна, набутого на підста вах, що не заборонені законом . Вкладом до статутного (склад еного) капіталу господарсько го товариства можуть бути гр оші, цінні папери, інші речі аб о майнові чи інші відчужуван і права, що мають грошову оцін ку, якщо інше не встановлено з аконом. Грошова оцінка вклад у учасника господарського то вариства здійснюється за зго дою учасників товариства, а у випадках, встановлених зако ном, вона підлягає незалежні й експертній перевірці (ст. 115 Ц К України).

Відповідно до ст. 117 ЦК Україн и учасники господарського то вариства зобов' язані: 1) доде ржуватися установчого докум ента товариства та виконуват и рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов' язан ня перед товариством, у тому ч ислі ті, що пов' язані з майно вою участю, а також робити вкл ади (оплачувати акції) у розмі рі, в порядку та засобами, що п ередбачені установчим докум ентом; 3) не розголошувати коме рційну таємницю та конфіденц ійну інформацію про діяльніс ть товариства. Учасники госп одарського товариства можут ь також мати.

За ст. 144 ЦК України стат утний капітал товариства з о бмеженою відповідальністю с кладається з вартості вкладі в його учасників. Відповідно до статутного капіталу визн ачається мінімальний розмір майна товариства, який гаран тує інтереси його кредиторів . Розмір статутного капіталу товариства не може бути менш им розміру, встановленого за коном. Не допускається звіль нення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов' язку внесення вкл аду до статутного капіталу т овариства, у тому числі шляхо м зарахування вимог до товар иства.

До моменту державної реєст рації товариства з обмеженою відповідальністю його учасн ики повинні сплатити не менш е ніж п' ятдесят відсотків с уми своїх вкладів. Частина ст атутного капіталу, що залиши лася несплаченою, підлягає с платі протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого ро ку діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення сво го статутного капіталу і зар еєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому п орядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Я кщо після закінчення другого чи кожного наступного фінан сового року вартість чистих активів товариства з обмежен ою відповідальністю виявить ся меншою від статутного кап італу, товариство зобов' яза не оголосити про зменшення с вого статутного капіталу і з ареєструвати відповідні змі ни до статуту в установленом у порядку, якщо учасники не пр ийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вар тість чистих активів товарис тва стає меншою від визначен ого законом мінімального роз міру статутного капіталу, то вариство підлягає ліквідаці ї.

Зменшення статутного капі талу товариства з обмеженою відповідальністю допускаєт ься після повідомлення в пор ядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право в имагати дострокового припин ення або виконання відповідн их зобов' язань товариства т а відшкодування їм збитків. З більшення статутного капіта лу товариства з обмеженою ві дповідальністю допускаєтьс я після внесення усіма його у часниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення дод аткових вкладів встановлюєт ься законом і статутом товар иства.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЦК Укра їни статутний капітал товари ства визначає мінімальний ро змір майна товариства, який г арантує інтереси його кредит орів. Він не може бути меншим р озміру, встановленого законо м. Якщо вартість чистих актив ів товариства стає меншою ві д мінімального розміру стату тного капіталу, встановленог о законом, товариство підляг ає ліквідації.

Суд звертає увагу на те, що о днією з функцій статутного к апіталу є гарантійна функція . Призначення статутного кап італу - гарантувати зобов'яза ння товариства перед третіми особами та контрагентами за зобов' язаннями. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна то вариства, що гарантує інтере си його кредиторів.

Гарантійна функція мініма льного розміру статутного ка піталу товариства полягає в тому, що вартість чистих акти вів товариства не може бути м енше його розміру.

Відповідно до ч.1. ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призн ачення здійснює такі повнова ження: приймає до свого відан ня майно боржника, вживає зах одів по забезпеченню його зб ереження; виконує функції з у правління та розпорядження м айном банкрута; здійснює інв ентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавс твом; аналізує фінансове ста новище банкрута; виконує пов новаження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та фор мує ліквідаційну масу; пред'я вляє до третіх осіб вимоги що до повернення дебіторської з аборгованості банкруту.

Відповідно до ч. 3. ст. 88 ГК Укра їни учасники господарського товариства зобов'язані внос ити вклади (оплачувати акції ) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені уст ановчими документами, відпов ідно до цього Кодексу та зако ну про господарські товарист ва.

До ст. 100 ЦК України право уча сті у товаристві є особистим немайновим правом і не може о кремо передаватися іншій осо бі.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду Укр аїни від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративн их спорів» судам при вирішен ні корпоративних спорів необ хідно звернути увагу на немо жливість застосування таких способів захисту прав та зак онних інтересів осіб, не пере дбачених чинним законодавст вом, зокрема ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, та не випливаю ть із положень законодавства .

Таким чином, виходячи з вище викладених положень законод авства суд вважає, що відпові дно до приписів ЦК України, ГК України, Закону України «Про відновлення платоспроможно сті боржника або визнання йо го банкрутом» заявлені вимог и ліквідатора Позивача, який знаходиться у процедурі бан крутства, до учасників остан нього про їх зобов' язання д о сплати грошових коштів з ме тою формування складеного ка піталу Позивача в примусовом у порядку, не відповідають ви могам закону. Оскільки спеці альні правові наслідки, в раз і не виконання ними такого об ов' язку, передбачені ст. ч. 3 с т. 144 ЦК України та ч. 3 ст. 52 Закону України «Про господарські т овариства» від 19.09.1991 року N 1576-XII.

Крім того суд зазначає, що П озивачем не надано доказів н е сплати у повному обсязі роз міру складеного капіталу ост аннього з боку Відповідача - 1 та Відповідача - 2.

Згідно постанови Пленуму В ерховного суду України «Про судове рішення» від 29.12.76 №11 із з мінами, внесеними постановам и Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рі шення є законним тоді, коли су д, виконавши всі вимоги проце суального законодавства і вс ебічно перевіривши обставин и, вирішив справу у відповідн ості з нормами матеріального права, що підлягають застосу ванню до даних правовідносин , а за їх відсутності - на підст аві закону, що регулює подібн і відносини, або виходячи з за гальних засад і змісту закон одавства України. Мотивуваль на частина рішення повинна м істити встановлені судом обс тавини, а також оцінку всіх до казів. Визнаючи одні і відхил яючи інші докази, суд має це об ґрунтувати. Мотивувальна час тина рішення повинна мати та кож посилання на закон та інш і нормативні акти матеріальн ого права, на підставі яких ви значено права і обов'язки сто рін у спірних правовідносина х.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

За ч. 1 ст. 43 ГПК України, господ арський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанн ям, що ґрунтується на всебічн ому, повному і об'єктивному ро згляді в судовому процесі вс іх обставин справи в їх сукуп ності, керуючись законом.

Відповідно до статті 44 та ст атті 49 ГПК України, у разі задо волення позову, витрати по сп латі державного мита та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су покладаються на сторони, п ропорційно розміру задоволе них вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу на позивача оскільк и у задоволенні позовних вим ог відмовлено повністю.

Враховуючи викладене та ке руючись ст. 52 Закону України « Про господарські товариства », ст.ст. 16, 140, 144 ЦК України, ст.ст. 88, 139 Господарського кодексу Укр аїни, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43-49, 75, 82-85 Господар ського процесуального кодек су України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Жигалкін І.П.

Повний текст рішення під писаний 28 березня 2011 року

по справі № 5023/425/11