Рішення

від 21.03.2011 по справі 5023/552/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/552/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/552/11

вх. № 552/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Жарої К.П. (дов.№01-62юр/8925 від 11.11.2010р.);  відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії  "Харківобленерго" м. Харків  

до  Вовчанського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України  в Харківській області,  м. Вовчанськ Харківської області  

про стягнення 435,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач, АК "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача, Вовчанського районного відділу Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області  заборгованості у сумі 435,00 грн., з якої: 230,05 грн. - пеня, 185,63 грн. - індекс інфляції, 19,32  грн. - 3% річних, з покладенням судових витрат на відповідача.

26 січня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21 лютого 2011р. о 12:00 год.

21 лютого  2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В даному судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.03.2011р. об 11:15 год.

16 березня 2011р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в судовому засіданні 21 березня 2011р. без участі його представника. Окрім того, в заяві відповідач зазначив про визнання позову в повному обсязі та просив зменшити або скасувати пеню в сумі 230,05 грн. на підставі відсутності кошторисних призначень по оплаті пені по коду економічної класифікації видатків (КЕКВ) - 1135 "Інші видатки" на 2010 - 2011р.р.

Судом дана заява долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21 березня 2011р. представник позивача надав письмові пояснення, які залучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача зазначив, що відповідачем по справі було здійснено оплату нарахувань по індексу інфляції та 3% річних в повному обсязі, у зв*язку з чим просив суд припинити провадження в частині стягнення індексу інфляції  та 3% річних на підставі  ч. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв*язку з відсутністю предмету спору. Надав відповідне клопотання, яке залучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви,  заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне.

24 березня 2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 17157 (договір) пролонгований відповідно до п.9.11 на 2011 рік.

Відповідно до п.2.1.2. договору постачальник електричної енергії зобов"язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору.

Пунктом 2.2.5. договору встановлено, що споживач зобов"язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 "Порядок розрахунків" до договору.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем були виконані умови договору в повному обсязі, який  здійснив відпуск електричної енергії відповідачу у період з лютого 2010 р. по грудень 2011 р.

Однак, відповідачем всупереч договірних зобов*язань оплата за використану електричну енергію здійснювалася несвоєчасно.

Відповідно до п.3.1.5. договору постачальник (позивач) має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору та ПКЕЕ, сплати пені, 3% річних та індексу інфляції.

Позивачем були виставлені рахунки № 17157 на оплату  за використану електричну енергію та  оплату пені, 3% річних та індексу інфляції, по яким в порушення умов договору відповідач своєчасно не розрахувався.  

Згідно позовної заяви та розрахунку суми боргу (а.с.22) за неналежне виконання умов договору позивачем було нараховано пеню - 230,05 грн., індекс інфляції - 185,63 грн. та  3% річних - 19,32 грн.

Судом встановлено, що в процесі розгляду справи сума нарахованих 3% річних  у розмірі 19,32 грн. та індекс  інфляції у розмірі 185,63 грн., всього на суму 204,95 грн.  відповідачем  була сплачена, що підтверджується   платіжним дорученнями № 46 від 16.02.2011р.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 204, 95 грн., з яких 185,63 грн. - індекс інфляції та 19,32 грн. - 3% річних на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України  у зв'язку з відсутністю предмету спору.  

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).  

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який  відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Відповідач надав заяву про  зменшення або скасування пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського суду України та п. 3 ст. 83 ГПК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Тобто, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати  розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При зменшенні неустойки судом беруться до уваги наступні обставини: чи є даний випадок винятковим, причини неналежного виконання  або невиконання  зобов'язання, незначність прострочення виконання зобов'язання, перевищення розміру штрафних санкцій над сумою заборгованості, будь-яка нерозмірність штрафних санкцій наслідкам правопорушення, негайного добровільного  усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень

Однак відповідач, в порушення ст. 33 ГПК України, не надав суду обгрунтованих доказів в підтвердження своєї заяви.

Тому, заява відповідача про зменшення або скасування пені задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд визнає вимогу позивача про стягнення 230,05 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 525, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Вовчанського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ  України в Харківській області  (62500 Харківська область,м.Вовчанськ, вул. Дзержинського, 6; п/р 352110010000594 в ГУДКУ у Харківській області , МФО 851011, код ЄДРПОУ 08675878) на користь  Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954)  230,05 грн. - пені, витрати на державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення індексу інфляції в сумі 185,63 грн. та 3% річних в сумі 19,32 грн.  провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                 Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 28 березня 2011 року

(справа № 5023/552/11)