Рішення

від 22.03.2011 по справі 15/5025/274/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/5025/274/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р.Справа № 15/5025/274/11

За позовом:  приватного підприємства "Консоль-Будінвест" м. Кам'янець-Подільський

до комунального підприємства "Міська шляхова дільниця" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 41684,34 грн. в т.ч.  36800,0 грн. основного боргу, 1880,60 грн. інфляційних, 487,09 грн. 3% річних та 2516,65 грн. пені

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача:                Варгатюк О.В. - за довіреністю №5 від 25.02.2011р.

відповідача:           не з'явився

Відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України,  в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 41684,34грн. в т.ч. 36800грн. основного боргу, 1880,60грн. інфляційних нарахувань, 487,09грн. 3% річних та 2516,65грн. пені.

Представником позивача в судовому засіданні в порядку ст.22 ГПК України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути основний борг в сумі 35500грн., 1880,60грн. інфляційних нарахувань, 487,09грн. 3% річних та 2516,65грн. пені.

Заява подана до винесення рішення по справі, не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, однак направив на адресу суду клопотання про відкладення  розгляду справи на іншу дату. Дане клопотання оцінюється судом критично як необґрунтоване, оскільки до останнього не надано доказів поважності причин неможливості явки повноваженого представника в судове засідання. Крім того, судом враховується, що розгляд справи вже відкладався (ухвала суду від 28.02.2011р.) за клопотанням відповідача на іншу дату.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення  від 16.02.2011р. та реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції від 03.03.2011р. відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

01.03.2010р. між приватним підприємством "Консоль - Будінвест" (продавець) та Комунальним підприємством "Міська шляхова дільниця" (покупець) укладено договір купівлі - продажу 01/03-10 відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Найменування товару: щебінь фракції 5*20, 10*20, 20*40, 40*70, відсів.

Згідно п.4 договору ціна за одиницю товару встановлюється згідно рахунку на поставку. Орієнтована сума договору 90000грн. Продавець залишає за собою право змінювати ціну на продукцію і повідомити покупця не менше ніж за 3 дні. Відмова покупця про згоду нової ціни тягне за собою припинення відвантаження.

Пунктом  6.6. договору сторони передбачили відповідальність покупця за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар у вигляді пені в розмірі 5% від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. (п.7.1.)

На виконання умов договору позивачем відповідно до накладних №0055 від 16.08.2010р. та №0056 від 30.08.2010р. поставив, а відповідач отримав щебінь на загальну суму 44200грн.

Відповідач частково сплатив отриману продукцію. Відповідно до Акту звірки розрахунків підписаного представниками сторін станом на 31.01.2011р. заборгованість КП "Міська шляхова дільниця" становить 36800грн.

31.01.2011р. позивачем було направлено відповідачу претензію №1 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 36800, 1880,60грн. інфляційних та 487,09грн. 3% річних, яка отримана відповідачем 02.02.2011р. про що свідчить  штамп реєстрації вхідної кореспонденції КП "Міська шляхова дільниця". Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді.

Із врахуванням прийнятого судом зменшення позовних вимог позивач просить стягнути заборгованість в сумі 35500грн.

Крім того позивачем заявлено до стягнення 1880,60грн. інфляційних, 487,09грн. 3% річних та 2516,65грн. пені за період 01.09.2010р. по 31.01.2011р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

З положень ст.509 ЦК України  та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи  за своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу відповідно до умов якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі  35500грн. Доказів, які б спростовували дане, суду не подано, а тому заборгованість підлягає стягненню в повному об'ємі.

З приводу нарахованих та заявлених до стягнення 1880,60грн. інфляційних, 487,09грн. 3% річних та 2516,65грн. пені за період 01.09.2010р. по 31.01.2011р. суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у  зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк  (термін)   виконання  якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Із укладеного між сторонами договору купівлі - продажу №01/03-10 вбачається, що сторони не встановили строків оплати отриманої відповідачем продукції. А тому при визначення періоду нарахування заявлених позивачем інфляційних, 3% річних та пені судом враховується положення ч.3 ст.530 ЦК України відповідно до якої якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Вимога про сплату заборгованості отримана відповідачем 02.02.2011р. про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на підприємстві, а тому строк виконання зобов'язань по договору у відповідача настав 09.02.2011р.  З огляду на викладене, період нарахування становить з 09.02.2011р. по 14.02.2011р. ( дата подання позовної заяви).

Із врахуванням зазначеного вище,  судом проведено перерахунок інфляційних, пені та 3% річних відповідно до якого стягненню підлягають  інфляційні в сумі 319,50грн., 20,42грн. - 3% річних та 105,53грн. пені. В стягненні 1561,10грн. інфляційних, 466,67грн. 3% річних та 2411,12грн. пені слід відмовити.

Враховуючи  приписи ст. 33 ГПК України в силу якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відсутність доказів щодо сплати відповідачем суми заборгованості, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному  законодавству і підлягають  частковому задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1. 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "Консоль-Будінвест" до комунального підприємства "Міська шляхова дільниця" про стягнення 41684,34 грн. в т.ч. 36800,0 грн. основного боргу, 1880,60 грн. інфляційних, 487,09 грн. 3% річних та 2516,65 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Міська шляхова дільниця" (м.Кам'янець - Подільський Хмельницької області, вул.Привокзальна,27, код ЄДРПОУ 05395612)  на користь приватного підприємства "Консоль-Будінвест" ( м.Кам'янець - Подільський Хмельницької області, Нігинське шосе, 2, код ЄДРПОУ 33561593) - 35500грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) заборгованості, 319,50грн. (триста дев'ятнадцять гривень 50коп.) інфляційних нарахувань, 20,42грн. (двадцять гривень 42коп.)  3% річних, 105,53грн. (сто п'ять гривень 53коп.) пені, 359,45 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 45коп.) держмита та  210,06 грн. (двісті десять гривень 06коп.) відшкодування витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                      М.Є. Муха

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.03.2011р.

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.