Постанова

від 29.03.2011 по справі б29/285-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б29/285-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2011 року                                    Справа №  Б29/285-10

      Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від ініціюючого кредитора: Смолов К.В., довіреність № б/н  від 28.03.11,  представник;

від скаржника та боржника представники у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні           Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції м.Новомосоквськ  на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  08.02.2011р. у справі № Б29/285-10

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю ”Валерон” м.Новомосковськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна  група “Аскольд” м.Новомосковськ

про  визнання банкрутом

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                             

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. по справі   № Б29/285-10 (суддя Полєв Д.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю ”Валерон” м.Новомосковськ до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна  група “Аскольд” м.Новомосковськ про  визнання банкрутом було затверджено  ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора , ліквідовано юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна група "Аскольд", м. Новомосковськ , провадження у справі припинено. (а.с.75-76).

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області  від 08.02.2011р. по цій справі в якості  норм матеріального права мотивовано ст.ст.22, 32, п.6 ст.40 Закону України  “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Новомосоквська об'єднана державна податкова інспекція м.Новомосоквськ,  оскаржує ухвалу  господарського суду на предмет її  невідповідності  нормам матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній  ухвалі, матеріалам, обставинам справи, зокрема, :

- господарським судом при прийнятті  оскаржуваної ухвали  не було досліджено, що в матеріалах справи відсутня інформація від фінансових органів, митних органів та інших контролюючих органів, яка підтверджує відсутність  господарської діяльності з моменту  подання останньої звітності;

- господарським судом було розглянуто справу за відсутності  достовірних доказів щодо  встановлення обставин  наявності або  відсутності підприємницької діяльності боржника на час порушення  провадження у справі про  банкрутство;

23.03.2011р. скаржником Новомосковською ОДПІ  надано клопотання в порядку ст.22 ГПК України про розгляд справи без  участі  скаржника, доводи та аргументи, викладені в апеляційній скарзі скаржник підтримав  в повному обсязі. ( а.с.101).

Товариство  з обмеженою відповідальністю ”Валерон” м.Новомосковськ у відзиві на апеляційну скаргу проти  її задоволення заперечує, посилається на відповідність оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області  вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.( а.с.97-100).

Боржник правом участі в судовому засіданні ( ст.22 ГПК України) не скористався, як не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України), про час та місце судового  засідання  сповіщений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  ініціюючого кредитора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу   слід   залишити без змін ,  виходячи з наступних підстав.

18.11.2010р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі №Б29/285-10 за заявою ТОВ”Валерон” м.Новомосковськ про банкрутство  ТОВ”Універсальна група”Аскольд” м.Новомосоковськ ( а.с.1; т.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на не оплату  боржником  заборгованості  на суму 8640 грн. 00 коп. за опротестованим векселем, що підтверджується простим векселем серії АА 2180032, протестом про неоплату цього векселя, виконавчим надписом нотаріуса, постановою Відділу ДВС Ново московського МРУЮ від 26.10.2010р. та  постановою від 05.11.2010р. про повернення виконавчого  надпису без виконання через відсутність  боржника за місцезнаходженням та відсутність  будь-якого майна у боржника ( а.с.9-20).

Витягом з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 15.11.2010р. ( а.с.39-41) підтверджується факт  відсутності боржника –юридичної особи за місцезнаходженням.

Відповідно до ст.93 ЦК України ( в редакції ЗУ від 02.12.2010р. №2756-V1) місцезнаходження юридичної особи є фактично місцеведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне  керування діяльності юридичної особи ( переважно  знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку.

Згідно зі ст.1 ЗУ від 15.05.2003р. №755-1V”Про  державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб-підприємців”  місцезнаходження юридичної особи  це –адреса органу або  особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону  виступають від її імені.

Частинами 1.2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу  включаються до Єдиного державного реєстру шляхом  внесення записів на підставі відомостей з  відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням  реєстраційної справи  згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості  про органи  управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V ( редакції з 04.02.2011р., що діяли на час  прийняття  оскаржуваної ухвали) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України доказами по справі –витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців доведено факт відсутності первинних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням                  ( п.105 Постанови Пленуму  Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. ”Про  судову практику у справах  про банкрутство”).

29.11.2010р.  постановою господарського суду Дніпропетровської області по цій справі боржника було  визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі  строком на 6 місяців,  призначено ліквідатором ініціюючого кредитора; копію постанови було надіслано, зокрема, органам державної податкової служби, зокрема,  скаржнику з метою здійснення  податкової перевірки ( а.с.47-48). Зазначена постанова господарського суду від 29.11.2010р. набрала законної сили ( ст.115 ГПК України).

Факт отримання  зазначеної постанови господарського суду скаржником не спростовується жодним доказом в розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України, такі докази відсутні у справі, не надавались  судам обох інстанцій,  зазначене визнається представником скаржника.

          Листом від 15.12.2010р. ( а.с.66-67) ДПІ у Новомосковському районі  повідомило ліквідатора  банкрута про відсутність  заборгованості до бюджету  станом на 17.12.2010р. Докази, підтверджуючі протилежне відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником  судам обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.

          25.01.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області на затвердження  надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ( а.с.50-53).

          Згідно довідок КП "Новомосковське МБТІ" б/н від 09.12.2010р.,    Новомосковського міськрайонного відділу Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" №7037/33/000180 від 09.12.2010р., Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації №3620-02-13 від 14.12.2010р., Новомосковського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи підрядного УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області №14/8РЕР-823 від 14.12.2010р., Територіального управління держгірпромнагляду по Дніпропетровській області №04-14/2921 від 21.12.2010р.   за боржником  сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано.( а.с.58-62).

Згідно витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти станом на 02.12.2010р. інформація щодо майна банкрута  відсутня. ( а.с.63-64).

Відповідно до довідки Новомосковської ОДПІ №35318/10/29-022 від 15.12.2010р. відкриті рахунки банкрута в банківських установах відсутні.  ( а.с.66).

Листами УПФ України в м.Новомосоковськ  від 07.12.2010р.. Відділення виконавчої дирекції фонду  у м.Новомосоковську від 0.12.2010р., Виконавчої дирекції Фіонду  соцстрахування з тимчасової  втоати працезнаданості  від 07.-2.2-010р.  Новомосоковського міськрайонного центру зайнятості від 17.12.2010р. №2518 підтверджується, що банкрут не має заборгованості  перед  вказаними  фондами по сплаті  обов'язкових платежів ( а.с.68-71).

Згідно до довідки ВДВС Новомосковського МРУЮ №03-14/22811 від 07.12.2010р.  виконавчих документів стосовно банкрута у відділах не перебуває. ( а.с.72).

Дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту  ліквідатором не виявлено, про що свідчить додані до звіту докази.( а.с.54-57).

          Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що ліквідаційна маса не формувалась, її реалізація не проводилась, договори купівлі-продажу не укладались.   

Відповідно до  ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Статтею  25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”   передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення  здійснює  інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації),  відомості про реалізацію  об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;  реєстр вимог кредиторів з даними про розміри   погашених вимог кредиторів;  документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, ліквідатором вжито усіх необхідних  заходів, спрямованих на пошук майна банкрута, останнє відсутнє, в ході ліквідаційної процедури не виявлено, що  підтверджується  вищенаведеними доказами, тобто  ліквідаційна маса не формувалась,  її  реалізація       ( відчуження) не здійснювалась, що підтверджується вищенаведеними доказами по справі.

Згідно п. 6 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Доводи скаржника щодо  подання уточненої декларації від 29.06.2010р. (а.с.87-88), податкового розрахунку комунального податку 09.10.2010р. ( а.с.86), що підтверджує факт наявності  підприємницької діяльності  не приймається, оскільки: по-перше,  жодним доказом в  розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України не підтверджується факт наявності заборгованості  по сплаті  податків, листом від 15.12.2010р.  скаржник підтверджував факт її відсутності ; по-друге, ДПІ не є  ініціюючим кредитором  у справі, а у  відповідності до ст.52 ЗУ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як зазначалось вище, достатньо хоча б однієї з підстав щодо  порушення  провадження у справі за ознаками ст.52 цього Закону, а саме доведеності  факту відсутності  боржника за місцезнаходженням; по-третє, скаржника було  сповіщено  про факт  визнання боржника банкрутом та ДПІ не була  позбавлена в період з 29.11.2010р. по 08.02.2011р.  внести усіх передбачених законом заходів щодо здійснення  позапланової перевірки боржника.

Щодо доводів скаржника про відсутність будь-яких відомостей від митних органів, то ці доводи не приймаються, оскільки:  жодним доказом в розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України ДПІ не підтвердила можливість існування будь-яких експертно-імпортних операцій  банкрута, а вищенаведені докази свідчать  про  відсутність у банкрута  будь-якого рухомого та нерухомого майна, зареєстрованого за ним в встановленому законом порядку.

Враховуючи  вищевикладене, правові підстави  щодо зміни або скасування оскаржуваної ухвали господарського суду –відсутні, а доводи апеляційної скарги не є безумовними підставами скасування оскаржуваної ухвали у  відповідності до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської   області від  08.02.2011р. у справі     № Б29/285-10–залишити без змін.

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції м.Новомосковськ - залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.   

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Суддя                                                                                                              О.В. Джихур

Суддя                                                                                                     О.М.Лисенко

повний текс постанови підписано           “   30   ” березня 2011р.