Постанова

від 24.03.2011 по справі 12/76-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/76-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року                                                                                      Справа № 12/76-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя                                 Гудак А.В.,

суддя                                                     Сініцина Л.М. ,

суддя                                                     Олексюк Г.Є.

при секретарі Михайлюк К.В.

за участю представників сторін:

позивача: Рибаченко І.В., дов. в справі

відповідача: не з'явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача   

на рішення господарського суду Вінницької області

у справі № 12/76-10 від 08.09.10р. (суддя  Кожухар М.С.)

за позовом Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"  

до відповідача  Товариство  з обмеженою відповідальністю ВО "Контакт ЛТД"

про стягнення заборгованості 15 489 грн. 00 коп.

          Розпорядженням  голови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 року у справі № 12/76-10 внесено зміни до складу колегії суддів в зв"язку з тимчасовою втратою працездатності судді Сініциної Л.М.. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Гулова А.Г., суддя Олексюк Г.Є.

        Розпорядженням голови  Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року у справі №12/76-10 в зв"язку із затвердженням нових складів колегій Рівненського апеляційного господарського суду  було внесено зміни до складу колегії, окрім зміни головуючого судді. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Сініцина Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 12/76-10 від 08.09.10р. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВО "Контакт ЛТД" на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" основоного боргу, 669,33 грн. пені, 115,26 грн. три відсотка річних та 306,69 грн. інфляційних втрат, 151,65 грн.  витрат на сплату держмита та 231,05 грн.  витрат на сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. .

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що 29.12.2009 р. відповідачем заповнено опитувальний лист теплопостачання за договором № 690, де зазначено: характеристику об"єкту теплопостачання; об"єми приміщень, де здійснюється теплопостачання, навантаження на опалення та інші параметри. Письмовий договір, проект якого за № 690 від 01.11.2009 р., надіслано відповідачу, останнім не підписано та позивачу не повернутий. Разом з тим, теплопостачання відповідачу здіснювалось, що стверджується актом на відновлення подачі теплоносіїв з 15.10.2009 р. (а.с. 60), актом про прийняття на облік та опломбування теплолічильника (а.с. 62),актами про відпуск теплової енергії, підписаними представником відповідача на теплопостачання(а.с. 56-59,61). Відповідачу виставлялись рахунки на оплату теплопостачання, що стверджується реєстрами розрахункового центру та протоколом про адмінправопорушення від 01.07.2010 р.  Відповідно до встановлених тарифів на теплопостачання та актів здачі - прийняття виконаних робіт  заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 073,69 грн.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Товариство  з обмеженою відповідальністю ВО "Контакт ЛТД" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.09.10р. у справі 12/76-10 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що  був позбавлений можливості надати письмові докази, оскільки перебував на лікуванні, судом не було взято до уваги клопотання про призупинення судового процесу. В задоволенні клопотання відповідача судом  першої інстанції було відмовлено.

Поряд з цим, апелянт відзначив, що  договору з позивачем на постачання теплової енергії уклалено не було, оскільки ним передбачено нічим необгрунтована величина "Приєднане теплове навантаження", яке по сумі ( згідно виставлених рахунків) в чотири рази перевищує показники лічильника, встановленого на  підприємстві.

В судовому засіданні - 09.03.2011 року представник апелянта, викладені в апеляційній скарзі доводи підтримав в повному обсязі.

Представник апелянта в судове засідання - 24.03.2011 року нез"явився, направив 24.03.11 телеграму, про відкладення розгляду справи в зв"язку з хворобою..

          Судова колегія, дане клопотання відхиляє, виходячи з наступного.

          Суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому судова колегія виходить з того, що у такому випадку  такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

          Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Окрім того, у відповідності до приписів ч.2 ст.102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. 

 Строк розгляду  апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду закінчився  - 10.03.2011 року. ( Ухвала про прийняття спрваи до провадження ухвалено - 10.01.2011 року). За клопотанням апелянта ( відповідача) від 09.03.2011 року строк вирішення розгляду  апеляційної скарги у відповідності до ч.2 ст.69 ГПК України продовжено до 25.03.2011 року включно та оголошено переву в судовому засіданні на 24.03.2011 року до 11год.30 хв.

Представником  позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 08.09.10р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні представник позивача, підтримв свої заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників  сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

   На адресу відповідача ТзОВ ВО "Контакт ЛТД" було направлено  позивачем проект договору № 690 від 01.11.2009 року купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді  з додатком постачання теплової енергії споживачу та тарифами на теплову енергію ( а.с.13-а.с.17).

Однак, даний договір з боку відповідача непідписаний і примірник договору неповернутий позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично надавав послуги по теплопостачанню з жовтня 2009 року  по  квітень 2010 року, що підтверджується актами підписаними сторонами та скріплені печатками, сума наданих послуг  становить 25652,74 грн., що і не заперечувалось представником відповідача (апелянта ) у судовому засіданні - 09.03.2011 року  (а.с.56-а.с.59, а.с.61).

Окрім того, в вартість по наданню послуг по теплопостачанню входить і теплове навантаження,  яке за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року становить 11510,95 грн., яке і оспорюється відповідачем.           

Фактичне отримання відповідачем   послуг надання теплової енергії в гарячій воді стверджується  і актом на відновлення подачі теплоносіїв з 15.10.2009 р. (а.с. 60), актом про прийняття на облік та опломбування теплолічильника (а.с. 62).

          Відповідачу виставлялись рахунки на оплату теплопостачання, що стверджується реєстрами розрахункового центру та протоколом про адмінправопорушення від 01.07.2010 р. щодо постійної відмови від отримання рахунків ( а.с.66-а.с.71,а.с.20 а.с.64-а.с.65, а.с.55).

           Порядок встановлення, введення в дію тарифів на послуги теплопостачання та господарські взаємовідносини теплопостачальної організації із споживачами теплової енергії регулюються Законами України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про теплопостачання”, “Про місцеве самоврядування”, а також Правилами розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 р. № 191 ( надалі по тексту - Правила).

          Правилами встановлено, що їх дія поширюється на всі теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів. Рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування. Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії. Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності, - за розрахунком згідно  Правил користування тепловою енергією (пункт 1.5 Правил).

          З матеріалів справи вбачається, що відповідачем заповнено опитувальний лист теплопостачання за договором № 690, де зазначено: характеристику об"єкту теплопостачання; об"єми приміщень, де здійснюється теплопостачання, навантаження на опалення та інші параметри, який скріплений печатками, як позивача так і відповідача ( а.с.54).

          Таким чином, сплата двоставкового тарифу передбачена законодавством, зокрема, рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.

           Пунктом 9 Порядку формування тарифів на виробництво, траснспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 року № 955 ( в редакції від24.10.2007 року) визначено, що підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.

          Рішенням виконкому міської ради від 23.07.2009 року № 1656  було затверджено двоставкові тарифи на теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання для бюджетних організацій та інших споживачів, що виробляється КП ВМР "Вінницямісьтеплоенерго"(а.с.97).

          Відповідно до пункту 1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2618 від 12.11.08  було вирішено надати дозвіл позивачу  здійснювати нарахування у відповідності до рішеннявиконкому міської ради від 23.07.2009 року № 1656, яким  було затверджено двоставкові тарифи на теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання для бюджетних організацій та інших споживачів Пунктом 2.2. даного рішення визначено проведення перерахунків по всіх категоріях споживачів в залежності від розбіжностей із застосуванням тарифом по завершенню опалювального періоду ( а.с.92).

          На підставі вищевказаного рішення щодо застосування  двоставкових тарифів на теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання  та опитувального листа,  відповідачу у січні 2010 року за жовтень -листопад 2009 року  позивачем  було здійснено перерахунок з застосуванням двоставкового тарифу, що становить 3288,85 грн..  В подальшому, починаючи з грудня 2009 року по квітень 2010 року розрахунки  теплову енергію здійснювались із застосуванням двоставкового тарифу: вартість постачання теплової енергії плюс теплове навантаження, що становить 8222,10 грн.

         Відповідно до п.1.4  Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених Держбуд України, від 08.09.2000, № 191( які діяли до 07.08.2010 року) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 листопада 2000 р. за N 776/4997 : "Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії."

           Відповідно до п.1.2 Правил надання і погодження технічних умов на підключення до теплових мереж, затверджених Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та |Національної комісії регулювання електроенергетики, від 29.10.2009, № 334|123 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2009 р. за N 1138/17154 : "... приєднане теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, на технологічні потреби та середньогодинних теплових потоків гарячого водопостачання, визначене проектом".

          Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          За приписами п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених  Постановою  Кабінету Мінітсрів України, від 21.07.2005, № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає  за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

          З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що суд  першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" щодо стягнення з ТОВ ВО "Контакт ЛТД" - 14 073,69 грн. боргу  в т.ч   за спожиту теплову енергію в сумі 2562,74 грн. та теплове навантаження в сумі 11510,95 грн. за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року.

          Окрім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення  за неналежне виконання грошових зобов'язань з відповідача  669,33 грн. пені за період з 01.12.2009 року по 01.06.2010 року, 115,26 грн. - три відсотка річних та 306,69 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2009 р. по червень 2010 р. за обгрунтованими розрахунками позивача.

          Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

          Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

          Пенею є неустойка, відповідно до положень ст. 549 ЦК України що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Законом України від 20.05.1999 р. № 686-ХІУ  "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачена пеня за затримку розрахунків у розмірі 1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення. Позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що є меншою, ніж передбачена вищезазначеним Законом.  

          З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

          Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 ,105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського сулу Вінницької області від 08 вересня 2010 року у справі № 12/76-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу  - Товариства з обмежною відповідальністю  виробничого об"єднання "Контакт ЛТД" без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..

Головуючий  суддя                                                                      Гудак А.В.

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.  

Суддя                                                                                               Олексюк Г.Є.