Рішення

від 28.02.2011 по справі 5021/308/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.11

          Справа № 5021/308/2011.

За позовом:       Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рестехсервис», м. Суми

про розірвання договору та визнання права власності на нерухоме майно

                                                                                           Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

        Представники:

 Від позивача:      не з‘явився.

 Від відповідача:  не з‘явився.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: позивач просить розірвати договір про спільне фінансування ремонтних робіт від 05.09.2010р. укладений між ним та відповідачем та визнати за позивачем право власності на нежитлові приміщення 1 – 8,0 кв. м, 2 – 15,2 кв. м, 3 – 8,0 кв. м, 4 – 18,0 кв. м, 5 – 18,0 кв. м, 6 – 6,2 кв. м, 7 – 9,1 кв. м, 8 – 3,4 кв. м, 9 – 2,0 кв. м, 10 – 2,6 кв. м, 11 – 22,4 кв. м, 12 – 4,7 кв. м, 13 – 9,6 кв. м, 14 – 4,7 кв. м, 15 – 5,1 кв. м, загальною площею 137,0 кв. м, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Н.-Сироватська, 61.

Представник позивача в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст.. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач листом б/н від 23.02.2011р. повідомив, що не має можливості виконати умови укладеного між ним та позивачем договору про спільне фінансування ремонтних робіт від 05.09.2010р., але від свого права на приміщення № 1 та № 2 не відмовляється; у вирішенні справи покладається на розсуд суду і просить розглянути справу без його участі.

Позивач листом б/н від 24.02.2011р. повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивач є власником восьми квартир в житловому будинку, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Н.-Сироватська, 61. Право власності на дане нерухоме майно зареєстроване за позивачем в Комунальному підприємстві «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується відміткою на свідоцтві та витягами про реєстрацію. Свого часу позивач являвся забудовником вищевказаного будинку, який містить чотирнадцять квартир та нежитлові приміщення. Земельна ділянка була оформлена згідно договору оренди від 25.06.2008р. Будучи власником нерухомого майна та з метою застосування приміщень для здійснення підприємницької діяльності необхідно було здійснити деякі зміни, але беручи до уваги, що для проведення ремонтних робіт фінансових потужностей у позивача не вистачало, 05.09.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільне фінансування ремонтних робіт.

Згідно умов цього договору сторони зобов’язались спільно фінансувати проведення ремонтних робіт нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Н.-Сироватська, 61.

Пунктом 1.2 зазначеного договору передбачено, що після завершення ремонтних робіт відповідач отримує у власність приміщення № 1 площею 8,0 кв. м та № 2 площею 15,2 кв. м. При цьому розмір грошового внеску сторін визначається виходячи з необхідності у грошових коштах на проведення ремонтних робіт згідно кошторису та вноситься пропорційно площі, що буде належати кожній із сторін. Право власності на частину відповідних приміщень відповідач отримує тільки після повної сплати грошових коштів у сумі визначеній в п. 1.3 договору.

На виконання своїх зобов’язань за вказаним договором позивачем було здійснено всі необхідні дії пов’язані з проведенням ремонту зазначених приміщень, профінансовані ремонтні роботи об’єкту нерухомості. Відповідач навпаки не виконав своїх зобов’язань за договором та не провів фінансування ремонтних робіт. Про відмову від фінансування ремонтних робіт свідчить лист відповідача від 05.10.2010р. у якому йдеться про неможливість проведення відповідачем фінансування, через відсутність грошових коштів. Також листом від 23.02.2011р., який був поданий до господарського суду, відповідач повідомив, що не має можливості виконати умови договору про спільне фінансування ремонтних робіт від 05.09.2010р.

Таким чином, позивач не може провести реєстрацію права власності на належні йому нежитлові приміщення 1 – 8,0 кв. м, 2 – 15,2 кв. м, 3 – 8,0 кв. м, 4 – 18,0 кв. м, 5 – 18,0 кв. м, 6 – 6,2 кв. м, 7 – 9,1 кв. м, 8 – 3,4 кв. м, 9 – 2,0 кв. м, 10 – 2,6 кв. м, 11 – 22,4 кв. м, 12 – 4,7 кв. м, 13 – 9,6 кв. м, 14 – 4,7 кв. м, 15 – 5,1 кв. м, загальною площею 137,0 кв. м, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Н.-Сироватська, 61, оскільки за умовами договору про спільне фінансування ремонтних робіт певні приміщення повинні належати відповідачу, а останній не відмовився від свого права на ці приміщення, а лише повідомив про неможливість виконання умов зазначеного договору.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). За приписами статті 611 зазначеного Кодексу, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Оскільки відповідачем були порушені умови укладеного з позивачем договору про спільне фінансування ремонтних робіт від 05.09.2010р., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем, вимоги позивача про розірвання цього договору правомірні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.  

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивачем проведений ремонт вищевказаних нежитлових приміщень в рамках реалізації одного з повноважень власника, однак відповідач заперечує проти права власності позивача та не відмовляється від свого права власності на частину зазначених приміщень.

Отже, враховуючи вищевикладені фактичні обставини та наведені правові норми, позивач правомірно набув право власності на зазначені нежитлові приміщення.

У відповідності до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 зазначеного Кодексу встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Через вищевикладені обставини, позивач обмежений у здісненні права власності на належне йому майно.  

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, припинення правовідношення. Відповідні способи прав та законних інтересів суб’єктів господарювання також містяться у статті 20 Господарського кодексу України.

Крім того, згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.  

Отже, враховуючи все вищевикладене позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, тому керуючись ст. ст. 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Відповідно до статті 44-49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на  позивача.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про спільне фінансування ремонтних робіт від 05.09.2010р., укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1), з однієї сторони і Товариством з обмеженою відповідальністю «Рестехсервис» (40000, м. Суми, вул. Горобинова, 15, код 36334459), з іншої сторони.

3. Визнати за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) право власності на нежитлові приміщення 1 – 8,0 кв. м, 2 – 15,2 кв. м, 3 – 8,0 кв. м, 4 – 18,0 кв. м, 5 – 18,0 кв. м, 6 – 6,2 кв. м, 7 – 9,1 кв. м, 8 – 3,4 кв. м, 9 – 2,0 кв. м, 10 – 2,6 кв. м, 11 – 22,4 кв. м, 12 – 4,7 кв. м, 13 – 9,6 кв. м, 14 – 4,7 кв. м, 15 – 5,1 кв. м, загальною площею 137,0 кв. м, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Н.-Сироватська, 61.

СУДДЯ                                                                                       О. В. КОВАЛЕНКО