Рішення

від 29.03.2011 по справі 5026/502/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5026/502/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 29 березня 2011 року                                        Справа № 12/5026/502/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –Левченко В.В. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Сорокотяга Агро” про стягнення 394009 грн. 16 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору поставки №2062з від 27.02.2009 року, 341425 грн. 01 коп. основного боргу, 10242 грн. 75 коп. 3% річних, 42341 грн. 25 коп. інфляційних втрат та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 3940 грн. 10 коп., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), інформаційних листах Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

27 лютого 2009 року сторонами було укладено договір поставки засобів захисту рослин № 2062з (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити засоби захисту рослин (товар) на умовах, які визначені у додаткових угодах до даного Договору, що є його невід'ємною частиною. Відповідно п. п. 3.1, 4.2., 7.2 Договору, постачальник зобов'язується доставити товар партіями в об'ємі, строки і на умовах, що встановлені даним Договором та за місцем попередньо узгодженим із покупцем; покупець зобов'язався провести розрахунок за товар у терміни та на умовах, вказаних у Додатку №1 до даного Договору; договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання усіх умов.

У Додатку №1 від 27.02.2009 року до Договору сторони домовилися щодо переліку продуктів (засобів захисту рослин), з визначенням їх вартості та кількості, ціни договору - 394055 грн. 35 коп., та строків оплати, відповідно до яких другий платіж у розмірі 394055 грн. 35 коп. сплачується покупцем до 30 жовтня 2009 року. Також сторони домовились, що розмір другого траншу підлягає коригуванню на момент оплати пропорційно зміні курсу долару США/Євро, на підставі даних обмінних комерційних курсів долару США/Євро АТ "Каліон Банк Україна" на дату перед датою оплати. Покупець має право погасити зобов'язання за даною Додатковою угодою поставками пивоварного ячменю урожаю 2009 року на склад продавця.

На виконання умов Договору, згідно видаткових накладних №S-00000464 від 08.04.2009 року, №S-00000517 від 10.04.2009 року, №S-00000682 від 17.04.2009 року, №S-00000859 від 27.04.2009 року, №S-00001107 від 02.06.2009 року, №S-7011 від 30.09.2009 року, довіреностей серії ЯПП № 234207 від 08.04.2009 року, № 234219 від 21.04.2009 року, серії ЯПС № 607862 від 02.06.209 року, позивач поставив відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 394055 грн. 35 коп.

Згідно накладних на повернення № S-00000067, № S-00000068, № S-00000069 від 30.09.2009 року, відповідач повернув позивачу товар на загальну суму  27601 грн. 34 коп.

ТОВ “Суффле Агро Україна” (позивач по справі) 10.02.2011 року направив відповідачу заяву № 127 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої позивач зарахував зустрічні однорідні вимоги між ТОВ “Сорокотяга Агро” та ТОВ “Суффле Агро Україна” на суму 25029 грн. та просив відповідача погасити решту заборгованості за Договором № 2062з від 27.02.2009 року.

 Відповідач на заяву відповіді не надав, залишок заборгованості в сумі 341425 грн. 01 коп. (394055 грн. 35 коп. поставлено товару - 27601 грн. 34 коп. повернуто товару - 25029 грн. зараховані зустрічні вимоги), не сплатив.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання обов'язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, відповідають ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений та визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 3940 грн. 10 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього – 4176 грн. 10 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сорокотяга Агро”, с. Сорокотяга, Жашківський район, Черкаська область, інд. 19230, п/р 26006351076001 в Черкаській філії ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 354347, код ЄДРПОУ 33954049 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна”, вул. Острозька, 138, м. Славута, Хмельницька область, інд. 30000, код ЄДРПОУ 34863309, п/р № 2600570164 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805 – 341425 грн. 01 коп. основного боргу, 10242 грн. 75 коп. 3% річних, 42341 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 4176 грн. 10 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 30.03.2011 року.

Суддя                                                                                         В.М. Грачов