Рішення

від 05.02.2008 по справі 22/387-07-9055

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05"

лютого 2008 р.

Справа  № 22/387-07-9055

За

позовом: Приватного підприємства "Техноком";    

до

відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  

про

розірвання договору оренди та визнання права власності 

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Фірсов Д.О.

- представник за довіреністю № б/н від 18.01.2008р.;

Від відповідача: не

з'явився;

СУТЬ

СПОРУ: позивач

-Приватне підприємство «Техноком», звернувся із позовом до відповідача -Суб'єкт

підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, про розірвання договору

оренди нежитлових будівель від 05.11.2007р., укладеного між позивачем і

відповідачем та про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а

саме на нежилі будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана

головатого, 111, та складаються з: будівлі прохідної під літ. «А», складського

приміщення під літ. «Б», складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1, огорожі під

№ 2, загальною площею 2188,5 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею

0,6051 га.

Позивач

-Приватне підприємство «Техноком», позовну заяву підтримує, на своїх вимогах

наполягає.

Відповідач

-Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, про місце й час

судових засідань був повідомлений належним чином, але у судове засідання

представник не з'явився, заперечення на позов надані не були, причини неявки не

повідомлялися.

Справу

розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05

листопада 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди

нежитлових будівель.

Відповідно

до умов вказаного договору, позивач передав у користування відповідачу нежилі

будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, та

складаються з: будівлі прохідної під літ. «А», складського приміщення під літ.

«Б», складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1, огорожі під № 2, загальною

площею 2188,5 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,6051 га., для

здійснення відповідачем своєї господарської та іншої діяльності обумовленої

статутом, що підтверджується актом прийому-передачі від 05.11.2007р.

В

зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання по сплаті орендної

плати, що передбачено п. 3.1., п. 3.3. договору оренди нежитлових будівель від

05.11.2007р., позивач направив відповідачу лист від 10.12.2007р. з вимогою

погасити заборгованість по орендній платі по договору оренди нежитлових

будівель від 05.11.2007р.

У

відповідь на лист позивача від 10.12.2007р., відповідач листом від 11.12.2007р.

повідомив позивача про свій намір використовувати орендоване майно тривалий

строк, здійснити капітальний ремонт з невід'ємними поліпшеннями, а також

зазначив, що відповідно до акту прийому-передачі від 05.11.2007р. позивач

фактично передав у повне розпорядження відповідача нежитлові будівлі, які

знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, та складаються

з: будівлі прохідної під літ. «А», складського приміщення під літ. «Б»,

складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1, огорожі під № 2, загальною площею

2188,5 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,6051 га., в зв'язку з

чим відповідач запропонував позивачу визнати право власності за відповідачем на

вказане нерухоме майно з наступною оплатою відповідачем грошових коштів позивачу,

які позивач затратив на придбання у власність майно з урахуванням суми, яку

відповідач затратить на проведення капітального ремонту. При цьому, відповідач

у своєму листі від 11.12.2007р. зазначив, що суму орендної плати за договором

оренди нежитлових будівель від 05.11.2007р. відповідач сплатить позивачу у

повному обсязі після визнання позивачем права власності на об'єкт оренди за

відповідачем.

Позивач

вважає, що відповідач порушує не тільки істотні умови договору оренди

нежитлових будівель від 05.11.2007р., а саме п. 3.1., п. 3.3. цього договору,

де відповідач не виконав свого зобов'язання перед позивачем по сплаті орендної

плати щомісяця не пізніше 5-го числа кожного місяця, за який виконується

розрахунок, у розмірі 5000 (п'ять тисячі) грн. 00 коп. на місяць, що суперечить

ст. 525 ЦК України, яка не допускає односторонньої відмови від зобов'язання та

ст. 526 ЦК України, яка вказує на виконання зобов'язання належним чином

відповідно до умов договору, але ще порушує і право власності позивача на нерухоме

майно -нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана

головатого, 111, та складаються з: будівлі прохідної під літ. «А», складського

приміщення під літ. «Б», складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1, огорожі під

№ 2, загальною площею 2188,5 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею

0,6051 га., про що свідчить лист відповідача від 11.12.2007р.

          З таких обставин позивач на підставі

ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернувся до господарського суду

Одеської області за захистом своїх прав власника, шляхом визнання права

власності та вимогою про розірвання договору оренди нежитлових будівель від

05.11.2007р. відповідно до статті 651 ЦК України.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин їх повноту та доведеність, суд доходить до висновку про

задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Техноком»за наступних

обставин.

Згідно

ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію:

передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку.

          Частиною 2 ст. 509 ЦК України

встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього

Кодексу.

Відповідно

до частини 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій

осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що

не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є

договори та інші правочини.         

Як

було встановлено господарським судом, 05 листопада 2007 року між  позивачем та відповідачем було укладено

договір оренди нежитлових будівель, відповідно до умов якого сторони прийняли

на себе певні обов'язки та мають відповідні права за цим договором.

Відповідно

до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін,

спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст

договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним,

та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею

629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно

до п. 3.1., п. 3.3. договору оренди нежитлових будівель від 05.11.2007р.,

відповідач зобов'язався перед позивачем за користування орендованим майном

сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 5000 (п'ять тисячі) грн. 00 коп. на

місяць. Однак, відповідач цього обов'язку так і не виконав.

Згідно

ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається. Отже, відповідач зобов'язавшись за договором

оренди нежитлових будівель від 05.11.2007р. сплачувати позивачу орендну плату

кожного місяця повинен був виконати своє зобов'язання, але не виконав.

          Статтею 526 ЦК України, передбачено,

що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що

відповідачем виконано не було.

Статтею

638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній

формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є

умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є

необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за

заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно

до ч. 1 ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди

(склад і вартість майна); строк, на який укладається договір оренди; орендна

плата з урахуванням її індексації тощо.

          Згідно п. 1.1. розділу 1 договору

оренди нежитлових будівель від 05.11.2007р., його предметом є передача

наймодавцем наймачу у строкове платне користування певне нерухоме майно. Тобто

договір оренди нежитлових будівель від 05.11.2007р. є платним, істотною умовою,

якого є умова про його ціну, яка визначена п. 3.1. договору оренди нежитлових

будівель від 05.11.2007р.

Отже,

враховуючи положення ст. 638 ЦК України, ст. 284 ГК України та п. 1.1. розділу

1 договору оренди нежитлових будівель від 05.11.2007р., суд погоджується з

доводами позивача і вважає, що умови за договором оренди нежитлових будівель

від 05.11.2007р. про орендну плату є істотними і при укладенні цього договору

позивач розраховував на отримання від відповідача орендної плати у певному

розмірі і в певні строки.

Згідно

ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з

підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно

до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням

суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою

стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи

те, що відповідач всупереч п. 3.1., п. 3.3. договору оренди нежитлових будівель

від 05.11.2007р. до дійсного часу не сплатив позивачу орендну плату, на яку

розраховував позивач, договором передбачена можливість його

розірвання у судовому порядку, господарський суд задовольняє вимогу позивача

про розірвання договору оренди нежитлових будівель від 05.11.2007р., укладений

між позивачем та відповідачем.

Статтею

329 ЦК України встановлено, що юридична особа публічного права набуває право

власності на майно, передане їй у власність, та майно, набуте нею у власність

на підставах, не заборонених законом.

          Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право

власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із

правочинів.

Статтею

334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором

виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або

законом. Частиною 3 названої статті встановлено, що право власності на майно за

договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого

посвідчення.

Як

вбачається з документів наданих позивачем господарському суду, згідно договору

купівлі-продажу нерухомого майна від 16.09.2002р., акту прийому-передачі

нерухомого майна, технічного паспорту від 22.07.2002р. позивач набув право

власності на нерухоме майно -нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м.

Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, та складаються з: будівлі прохідної під

літ. «А», складського приміщення під літ. «Б», складу-навісу під літ. «В»,

воріт під № 1, огорожі під № 2, загальною площею 2188,5 кв.м., розташовані на

земельній ділянці площею 0,6051 га.

Згідно

ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не

встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. До суду не надано

жодного документу та не заявлено вимоги стосовно недійсності договору купівлі-продажу

нерухомого майна від 16.09.2002р.         

Згідно

ст. 329 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше

прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не

встановлена судом. До суду не надано будь-яких доказів того, що нежитлові

будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, та

складаються з: будівлі прохідної під літ. «А», складського приміщення під літ.

«Б», складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1, огорожі під № 2, загальною

площею 2188,5 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,6051 га., є

власністю будь-якої іншої особи.

За

таких обставин, суд вважає, що власником нежилих будівель, які знаходяться за

адресою: м. Одеса, вул. Довга, 1, та складаються з: учбового корпусу літери

«А», гаражу літери «В», вбиральні літери «Б», огорожі № 1-4, загальною площею

575,6 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 5217 кв. м. є позивач.

Як

було встановлено судом, відповідно до договору оренди нежитлових будівель від

05.11.2007р. та акту прийому-передачі від 05.11.2007р. відповідач отримав від

позивача у володіння і користування нерухоме майно, а саме нежилі будівлі, які

знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана головатого, 111, та складаються

з: будівлі прохідної під літ. «А», складського приміщення під літ. «Б»,

складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1, огорожі під № 2, загальною площею

2188,5 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,6051 га.

          Згідно листа відповідача від

11.12.2007р., відповідач вважає, що позивач за актом прийому-передачі від

05.11.2007р. передав у повне розпорядження відповідача нежитлові будівлі, які

знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана головатого, 111, та складаються

з: будівлі прохідної під літ. «А», складського приміщення під літ. «Б»,

складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1, огорожі під № 2, загальною площею

2188,5 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,6051 га. Тобто, згідно

думки відповідача, він володіє, користується і може розпоряджатися майном

отриманим за договором оренди нерухомого майна від 05.11.2007р.

          Згідно ст. 319 ЦК України, власник

володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і

відповідно тільки власник може володіти, користуватися і розпоряджатися майном,

а не орендар, в зв'язку з чим, господарський суд вважає, що ствердження

відповідача про наявність в нього можливості володіти, користуватися і

розпоряджатися орендованим майном, свідчить про оспорювання відповідачем права

власності позивача на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса,

вул. Отамана Головатого, 111, та складаються з: будівлі прохідної під літ. «А»,

складського приміщення під літ. «Б», складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1,

огорожі під № 2, загальною площею 2188,5 кв.м., розташовані на земельній

ділянці площею 0,6051 га.

Згідно

ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним

і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його

здійснені.

Основні

положення про захист права власності втілені у Цивільному кодексі України.

Так,

згідно ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень

його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням

володіння майном.

          Також ст. 392 ЦК України передбачено,

що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо

це право оспорюється або не визнається іншою особою.

          Отже, чинне законодавство України

передбачає один із способів захисту права власності як визнання такого права

судом у випадку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За

таких обставин, суд доходить до висновку, що вимога позивача щодо визнання за

ним права власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса,

вул. Отамана Головатого, 111, та складаються з: будівлі прохідної під літ. «А»,

складського приміщення під літ. «Б», складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1,

огорожі під № 2, загальною площею 2188,5 кв.м., розташовані на земельній

ділянці площею 0,6051 га., є обгрунтованою, правомірною, підтвердженою

матеріалами справи та такою, яка підлягає задоволенню.

Згідно

ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Приватного підприємства

«Техноком»задовольнити повністю.

2.

Розірвати договір

оренди нежитлових будівель від 05 листопада 2007 року, укладений між Приватним

підприємством «Техноком»(код ЄДРПОУ 23218517) та Суб'єктом підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1).

3.Визнати за Приватним підприємством

«Техноком»(код ЄДРПОУ 23218517) право власності на нерухоме майно, а саме на

нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана

головатого, 111, та складаються з: будівлі прохідної під літ. «А», складського

приміщення під літ. «Б», складу-навісу під літ. «В», воріт під № 1, огорожі під

№ 2, загальною площею 2188,5 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею

0,6051 га.

4.Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь

Приватного підприємства «Техноком»(код ЄДРПОУ 23218517) держмито у сумі 85

/вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп. та витрати на оплату інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК

України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Торчинська

Л.О.