Постанова

від 06.03.2008 по справі 571-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

571-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.2008Справа №2-17/571-2006

За позовом Науково-виробничого розрахункового центра “Гемі”, м. Сімферополь

До  відповідача   Миколаївська селищна Рада, смт. Миколаївка, Сімферопольський район

Про понудження видання дозвілу на будівництво центру торгово – побутового обслуговування

                                            Суддя В.І. Гайворонський                                                                                                                                             при  секретарі судового засідання

Шенягіной Т.Ю   

                                            П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –    Леміш Р.Г. – предст, дов. від 12.11.07р.

                              Джемільов Е. А.– керівник, паспорт ЕС 069182 від 11.08.04р.

Від   відповідача  -  не з'явився

Сутність спору: Згідно позовної заяви та уточнення до неї позивач просить понудити Миколаївську селищну раду видати дозвіл на будівництво центру торгово-будівельного обслуговування пляжної зони “Гемі” смт. Миколаївка по вул. Морська, Сімферопольського району.

Згідно ст. ст. 51, 137 КАСУ уточнення позовних вимог є правом позивача. Таким чином вважається заявленими вказані позовні вимоги, які і підлягають розгляду.

Відповідач у відзові позов не визнав та вказав, що спірний об'єкт забудови розташований в 100 метрової зоні режиму санітарної охороні, а також, що позивачем до заяви про дачу дозволу на будівництво не надані необхідні документи.

Згідно державного акту на право постійного користування землею госрозрахунковому центру “Гемі” надається в постійне користування 0,10га землі для будівництва центру – побутового обслуговування пляжної зони смт.Миколаївка.

Згідно статуту позивача він є правонаступником вказаного підприємства.

Згідно поштового повідомлення від 05.02.08р. позивачем спрямована відповідачу кореспонденція, яка отримана їм 08.02.08р.

Згідно повідомлення відповідача від 22.02.08р. він вважає, що для повторного розгляду звернення позивача йому необхідно надати документи підтверджуючи право власності на землю та узгодження.

По справі оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

         Розглянувши матеріали справи, суд –

                                                              ВСТАНОВИВ:

          Позивачем 05.02.08р. поштою відповідачу спрямована кореспонденція необхідна для розгляду спірного питання.

          Згідно повідомлення відповідача від 22.02.08р. він вважає, що для розгляду спірного питання позивачу необхідно надати документи підтверджуючі право власності на землю та узгодження.

           Суд не вбачає підстав для відмови позивачу в видачі спірного дозволу.

           Необхідні спірні узгодження по СЄС, РЄС, водоканалу та пожарної безпеки позивачем надані та є у матеріалах справи.

           Посилання про те, що у частині земельної ділянці позивач не є правонаступником не може бути прийняте до уваги, при цьому суд виходить з наступних підстав:

           Згідно ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

           Згідно ст. 108 ЦК України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

           Таким чином в основному акті цивільного законодавства прямо вказано що в даному випадку до юридичної особи переходять усі права.

           Посилання на те, що спірний об'єкт забудови розташований в 100 метрової зоні режиму санітарної охорони також не може бути прийняте до уваги, тому що відповідачем не надане доказів в підтвердження вказаної обставини.

          Так, згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

          Відповідно ст. 8 Конституції України – вона має вищу юридичну силу та ії норми є нормами прямої дії.                                                                                          

          Про необхідність дотримання принципу диспозитивності вказується у постанові Верховного Суду України від 20.05.2002р. № 02/132 (справа № Д12/12), а в постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.   

          Згідно ч. 1 ст. 94 КАСУ судові витрати по держмиту підлягають стягненню з місцевого бюджету Миколаївської  селищної ради на користь позивача в сумі 3,40грн.

          На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 24, 29 ЗУ «Про планування та забудову території», ч.1 ст. 94, ст.ст.  162, 163  КАС України, суд -      

               ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Понудити Миколаївську селищну Раду (вул. Советська, 30, смт.Миколаївка, Сімферопольський район, АРК, ідентифікаційний код 04368339) видати Науково-виробничому розрахунковому центру “Гемі” (ділянка 16, с. Марьїно, Київський район, м. Сімферополь, р/р 26009301322501, філіал КЦО ПІБ м.Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код 13781677) дозвіл на будівництво центру торгово – побутового обслуговування пляжної зони “Гемі” в смт. Миколаївка, по вул. Морська, Сімферопольського району.

Стягнути з місцевого бюджету Миколаївської  селищної Ради (вул. Советська, 30, смт.Миколаївка, Сімферопольський район, АРК, ідентифікаційний код 04368339) 3,40грн. судових витрат по державному миту на користь Науково-виробничого  розрахункового центра “Гемі” (м.Сімферополь, Київський район, с.Марьіно, ділянка 16, р/р 26009301322501, філіал КЦО ПІБ м.Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код 13781677).

                Ст. 254 КАС України передбачено, що  постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

                 Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

               У разі подання апеляційної  скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

              Якщо строк  апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

              Постанова може бути оскаржена  у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:   про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку   подається  заява.     Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

              Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а  в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАСУ -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

            Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.

            Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про  що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.