12198-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
11.03.2008Справа №2-15/12198-2007
За позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 36, ідентифікаційний код 09324017)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Мате Залки, 27, кв. 67, ідентифікаційний код 31859504)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Дружби, 62; 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Г. Сталінграду, 11-83, ідентифікаційний код 32294439)
Про стягнення 292485,56 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – не з'явився
Від відповідача – Мезенцева Н.О., довіреність б/н від 09.01.2007 р., у справі
За участю третьої особи – не з'явився
Обставини справи: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» про стягнення 292485,56 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті укладення позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» Генеральної угоди факторингу № 2/2 від 26.08.2005 р. до позивача перейшло право вимоги з відповідача виконання зобов'язань на суму 1148616,21 грн., однак відповідач в порушенням своїх зобов'язань погасив лише частину заборгованості у розмірі 856130,65 грн., не здійснив у встановлений строк погашення заборгованості у розмірі 292485,56 грн., що і стало приводом для звернення Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.
Так, відповідач зазначає, що недодержання позивачем та третьою особою письмової форми правочину щодо відступлення права вимоги до відповідача тягне його недійсність. Крім того, відповідач посилається на те, що товар отриманий на підставі видаткової накладної № РН-0000285 від 01.12.2005 р. на суму 292485,56 грн. був повернений Товариству з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика», Таким чином, на момент пред'явлення позову позивачем, відповідач не мав відповідних грошових зобов'язань. Також, відповідач зазначає, що ухвалою господарського суду АР Крим від 22.01.2007 р. у справі № 2-31/11345-2006 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» був затверджений реєстр вимог кредиторів, до якого були включені серед інших, зокрема і вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика», які виникли на підставі Генеральної угоди факторингу № 2/2 від 26.08.2005 р.
У доповненнях до відзиву на позовну заяву відповідач просить суд провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, оскільки грошова сума у розмірі 293485,56 грн., заявлена до відшкодування з ТОВ «ТД «Фаворит» була включена в реєстр грошових вимог в рамках справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика», вказані вимоги були визнані та затверджені судом.
Третя особа у судовому засіданні та у письмових поясненнях по суті позовних вимог проти позову заперечує, просить суд у позові відмовити з огляду на те, що вимоги позивача у розмірі 292485,56 грн. були включені в суму грошових вимог у справі про банкрутство третьої особи, а такі обставини не надають позивачу право задоволення своїх вимог в порушення встановленого Законом, в тому числі і Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порядку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
26.08.2005 р. між Акціонерно-комерційним банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Фактор) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» (Клієнт) (третя особа) була укладена Генеральна угода факторингу № 2/2 (а.с. 21-26).
Відповідно до пункту 1.1 Угоди предметом цієї Угоди є здійснення Фактором факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) Клієнта по відношенню до п'яти осіб (Дебітори) за зобов'язаннями, за якими їх сума, строк, вказані в реєстрах до цієї Угоди (права вимоги).
Право вимоги засвідчують розрахункові документи, на підставі яких здійснена передача товарів (робіт, послуг), при цьому факт передачі таких товарів (робіт, послуг) засвідчується довіреністю одержувача.
Факторинг за цією Угодою здійснюється на умовах регресу, що означає, що зобов'язання Клієнта у разі не виконання або не повного виконання відповідними Дебіторами перед Фактором своїх зобов'язань, що випливають з Прав вимог, здійснити їх зворотній викуп. (пункт 1.4 Угоди)
Згідно до пункту 2.1 Угоди факторинг здійснюється шляхом відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги до Дебіторів, відповідно до розрахункових документів, внесених до Реєстрів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.
Згідно з реєстром № 1 від 26.08.2005 р. (а.с. 20) позивач отримав право вимоги від відповідача заборгованості у сумі 691970,36 грн., яка виникла внаслідок поставки третьою особою відповідачу за договором поставки № 11 від 01.08.2005 р. тютюнових виробів згідно рахунку-фактури № РН-0000204 від 23.08.2005 р.
Згідно з реєстром № 5 від 30.11.2005 р. (а.с. 19) позивач отримав право вимоги від відповідача заборгованості у сумі 292485,56 грн., яка виникла внаслідок поставки третьою особою відповідачу за договором поставки № 11 від 01.08.2005 р. тютюнових виробів згідно рахунку-фактури № 285 від 30.11.2005 р.
Згідно з реєстром № 7 від 03.02.2006 р. (а.с. 18) позивач отримав право вимоги від відповідача заборгованості у сумі 164160,29 грн., яка виникла внаслідок поставки третьою особою відповідачу за договором поставки № 11 від 01.08.2005 р. тютюнових виробів згідно рахунку-фактури № РН-0000009 від 03.02.2006 р.
Таким чином третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» відступила позивачу право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 1148616,21 грн.
Пунктом 3.1.2 Угоди Фактор зобов'язаний письмово повідомляти всіх дебіторів, в тому числі і відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» про відступлення прав вимог до дебіторів Фактору.
У виконання цього пункту Угоди позивач письмово повідомив відповідача про відступлення третьою особою позивачу прав вимог до відповідача з вказівкою суми відступлених грошових вимог, підстав їх виникнення та банківських реквізитів, по яким відповідач повинен здійснити платіж в рахунок погашення заборгованості: повідомлення № 14-52 від 29.08.2005 р., повідомлення № 06-71 від 09.11.2005 р., повідомлення № 14-60 від 01.12.2005 р., повідомлення № 06-01 від 03.02.2006 р., повідомлення № 21-19 від 17.03.2006 р. (а.с. 12-17)
Однак, позивач зазначає, що відповідачем не було сплачено позивачу суму грошового зобов'язання у повному обсязі, в результаті чого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» склалася заборгованість у розмірі 292485,56 грн., що і стало приводом для звернення Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії з позовом до суду про стягнення суми боргу у примусовому порядку.
Відповідно до статті 350 Господарського кодексу України придбання банком права вимоги у грошовій формі з поставки товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийом платежів (факторинг) є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі.
За договором факторингу банк бере на себе зобов'язання передати за плату кошти в розпорядження клієнта, а клієнт бере на себе зобов'язання відступити банкові грошову вимогу до третьої особи, що випливає з відносин клієнта з цією третьою особою. Факторингові операції банків можуть супроводжуватися наданням клієнтам додаткових консультаційних та інформаційних послуг.
Договір факторингу є дійсним незалежно від угоди між клієнтом та його боржником про заборону або обмеження передавання грошової вимоги. Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.
У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що 19.06.2006 р. Господарським судом АР Крим було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика».
Ухвалою від зазначеного числа був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою попереднього засідання господарського суду АР Крим від 22.01.2007 р. у справі № 2-31/11345-2006 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» був затверджений реєстр вимог кредиторів боржника. (а.с. 59-61)
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі у вказаний реєстр були включені грошові вимоги АКБ «Укрсоцбанк», зокрема, в четверту чергу – 550489,09 грн., в шосту чергу – 187147,26 грн.
Підставою для включення АКБ «Укрсоцбанк» в реєстр вимог кредиторів послужила Генеральна угода Факторингу № 2/2 від 26.08.2005 р., укладена між Акціонерно-комерційним банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» (третя особа).
Згідно з частиною 3 статті 1081 Цивільного кодексу України Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Однак в даному випадку, Генеральна угода Факторингу № 2/2 від 26.08.2005 р. містить в собі таке обмеження, оскільки була укладена за умовою факторингу з регресом.
Так, як вже було зазначено вище факторинг за цією Угодою здійснюється на умовах регресу, що означає, що зобов'язання Клієнта у разі не виконання або не повного виконання відповідними Дебіторами перед Фактором своїх зобов'язань, що випливають з Прав вимог, здійснити їх зворотній викуп. (пункт 1.4 Угоди)
Пунктом 3.1.7 Угоди Фактор зобов'язаний письмово повідомляти Клієнта про невиконання або не повне виконання Дебітором своїх зобов'язань, що випливають з Прав вимог шляхом надання Реєстру Прав вимог, пред'явлених до зворотного викупу.
Вказаний обов'язок Фактора кореспондується з обов'язком Клієнта (пункт 3.3.8) здійснити зворотний викуп Права вимоги в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 2.8 цієї угоди.
Так, пунктом 2.7 Угоди встановлений обов'язок Клієнта, на підставі відповідного повідомлення Фактора, здійснити не пізніше наступного (перший робочий день) дня, зворотній викуп Права вимоги у його невиконаній частині, шляхом перерахування Фактору суми невиконаного Дебітором зобов'язання, у разі:
- прострочення Дебітором виконання перед Фактором своїх зобов'язань, що випливають з відповідного Права вимоги;
- повернення Дебітором Клієнту товарів (робіт, послуг) Права вимоги на оплату яких відступлені Фактору.
- Початку будь-яких спорів щодо поставки товарів (робіт, послуг) Права вимоги на оплату яких відступлені Фактору.
- Порушення Клієнтом строків передачі Фактору оригіналів розрахункових документів, визначених пунктом 3.3.5 цієї Угоди.
В даному випадку мають місце як прострочення Дебітором виконання перед Фактором своїх зобов'язань, що випливають з відповідного Права вимоги, так і повернення Дебітором Клієнту товарів (робіт, послуг) Права вимоги на оплату яких відступлені Фактору.
Як вбачається з матеріалів справи, товар на суму 292485,56 грн. був повернутий Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» Товариству з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика», що підтверджується доданими до матеріалів справи поворотними накладними № ВП – 0000025 від 18.04.2006 р. та № ВП – 0000030 від 25.05.2006 р., а також розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних. (а.с. 113-116)
Разом з тим, пунктом 2.8 Угоди Клієнт зобов'язаний при здійсненні зворотного викупу Права вимоги сплатити Фактору суму згідно наданого Фактором розрахунку.
Таким чином, АКБ «Укрсоцбанк» використав своє право (обов'язок) на регрес права вимоги заборгованості та звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» з заявою вих.. № 28-04/88-99 від 16.10.2006 р. про визнання грошових вимог по Генеральній угоді факторингу № 2/2 від 26.08.2005 р. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика». (а.с. 64-65 Т.2)
Вказана заява за своєю природою є повідомленням банка (Фактора) Клієнту про регрес Права вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» визнав право АКБ «Укрсоцбанк» на регрес права вимоги заборгованості за Генеральній угоді факторингу № 2/2 від 26.08.2005 р. у повному обсязі.
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Згідно до статей 12, 15, 31 вказаного Закону грошові вимоги конкурсних кредиторів задовольняють в порядку, встановленому дійсним Законом, тобто в порядку встановленому статтею 31 Закону.
У поясненнях до відзиву на позов позивач сам визнає, що скористався своїм правом згідно пункту 1.4. Генеральної угоди факторингу № 2/2 від 26.08.2005 р. на регрес права вимоги заборгованості.
Виходячи з вищевикладеного вимоги АКБ «Укрсоцбанк» до ТОВ «ТД «Фаворит» вже включені в суму грошових вимог у справі про банкрутство ТОВ «ВО Феодосійська тютюнова фабрика» Зазначені обставини не надають позивачеві права задоволення своїх вимог порушуючи встановлений Законом порядок.
АКБ «Укрсоцбанк» заперечує проти доводів відповідача у справі щодо відсутності зобов'язання по оплаті отриманого їм по накладній № РН-0000285 від 29.11.2005 р. і за дорученням серії ЯЛБ № 744884 від 29.11.2005 р. товару в сумі 292485,56 грн., на момент подачі позову, оскільки дану партію товару відповідач повернув ТОВ «ВО Феодосійська тютюнова фабрика». Свої заперечення АКБ «Укрсоцбанк» обґрунтовує статтями 526, 527, 598, 599 Цивільного кодексу України.
З такими доводами позивача суд не може погодитися, оскільки обставини про повернення Дебітором товару передбачено пунктом 2.7.2. Генеральної угоди факторингу № 2/2 від 26.08.2005 р., як вже було зазначено вище.
Таким чином, оскільки АКБ «Укрсоцбанк» звернувся із заявою (вих. № 28-04/88-99 від 16.10.2006г.), то він визнав і підтвердив, що дії відповідача є законною підставою для припинення зобов'язання ТОВ «ТД «Фаворит» перед АКБ «Укрсоцбанк», а зобов'язання щодо погашення заборгованості за Угодою виникли у ТОВ «ВО Феодосійська тютюнова фабрика».
Вказані вимоги у розмірі 292485,56 грн., включені в реєстр вимог кредиторів, і повинні бути погашені відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За такими обставинами, у позивача Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії відсутнє право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит».
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Позивачем такого роду доказів суду не представлено.
За таких обставин, дослідивши всі представлені сторонами докази, та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2008 |
Оприлюднено | 20.03.2008 |
Номер документу | 1447768 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні