Постанова

від 26.02.2008 по справі 06/3307

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

06/3307

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

26.02.08 р.                                                                                          № 06/3307          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Писана  Т.О (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мостової  Г. І.

                                                  Фаловської  І.М.

секретар судового засідання Рустам'ян Е.А.,

за участю представників

від позивача: Чорний С.О. –представник за дов. № 046 від 14.12.07 р.;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Охорона-Люкс»на рішення господарського суду Черкаської області від 22.10.2007 р.,

у справі № 06/3307 (суддя Анісімов І.А.),

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Мега-Груп», м. Черкаси

доприватного підприємства «Охорона-Люкс», м. Черкаси

простягнення 15226,97 грн.,

та за зустрічним позовомприватного підприємства «Охорона-Люкс»,            м. Черкаси

дотовариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Мега-Груп», м. Черкаси

простягнення 1600,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2007р. товариство з обмеженою відповідальністю «ІК «Мега-Груп»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Охорона-Люкс»про стягнення 15226,97 грн. збитків, нанесених внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань.

16.07.2007р. приватне підприємство «Охорона-Люкс»звернулось до господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Мега-Груп»про стягнення заборгованості у сумі 1600,00 грн. за надані послуги охорони.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.10.2007р. по справі №06/3307 первісний позов задоволено повністю, стягнено з відповідача за первісним позовом 15226,97грн. боргу, 152,27грн. витрат по сплаті держмита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача за зустрічним позовом 1400,00грн., 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, щодо стягнення 200,00грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області приватне підприємство «Охорона-Люкс»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог первісного позову.

21.01.2008р. апелянт подав доповнення (вих. №1 від 16.01.2008р.) до апеляційної скарги, в яких просить первісний поз задовольнити частково на суму 4913,52грн. з підстав, викладених у доповненнях.

Представник скаржника (відповідача за первісним позовом) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Позивач за первісним позовом відзиву на апеляційну скаргу не надав, але його представник у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, оскільки вважає її необґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення, яким первісний позов підлягає задоволеню частково; щодо задоволення зустрічного позову оскаржене рішення залишено без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 09.02.2007р. між ПП «Охорона–Люкс»(виконавець) та ТОВ «ІК «МЕГА-ГРУП»(замовник) був укладений договір № 160 на охорону об'єкту пультом охорони ПП «Охорона-Люкс», відповідно до умов якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкти зазначені в дислокації (додатку №1 до договору).

Згідно з п. 4.1.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечувати охорону об'єкту замовника прийнятого під охорону.

Згідно з п. 6.1 договору виконавець несе майнову відповідальність за прямі дійсні збитки, заподіяні замовнику внаслідок неналежного виконання виконавцем договірних зобов'язань та наявності вини виконавця у їх спричиненні, але на суму не більше 50 000 грн. 00 коп., за умови, зокрема, (п. 6.1.1) крадіжки майна замовника з об'єкту у період його охорони; (п. 6.1.2) знищення або псування майна замовника на об'єкті у період його охорони, сторонніми особами, які проникли на об'єкт.

Згідно з п. 6.4 договору відшкодування замовнику заподіяних з вини виконавця збитків здійснюються виконавцем за рішенням суду, що набрало законної сили. До збитків, що підлягають відшкодуванню включаються вартість викраденого або знищеного майна розмір зниження в ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати проведені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, що не перевищує ліміту каси встановленого для цього об'єкту.

Судом першої інстанції було встановлено, що в ніч з 24.03.2007р. на 25.03.2007р. невстановлена особа проникла в офіс приміщення ТОВ «ІК «МЕГА-ГРУП» звідки викрала матеріальні цінності.

Як вбачається з акта від 26 березня 2007 року (а.с. 42), інвентаризація основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на балансі ТОВ «ІК «Мега-Груп»була проведена керівником та головним бухгалтером підприємства, без залучення представників ПП «Охорона-Люкс». Відповідно до п.7.4 договору виконавець звільняється від відповідальності за збитки, яких зазнав замовник, якщо у випадку виявлення ним явного порушення цілісності об'єкту, замовник здійснив його розкриття без представників виконавця. Крім того, згідно з п. 7.2 договору на охорону виконавець звільняється від матеріальної відповідальності, якщо розмір збитків визначений замовником самостійно без участі представників виконавця.

Таким чином, ТОВ «ІК «Мега-Груп»порушило умови договору, що звільняє ПП «Охорона-Люкс»від обов'язку відшкодувати збитки. Дана обставина не була врахована судом першої інстанції при прийнятті рішення, тому задоволення вимог за первісним позовом є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, як свідчать матеріали справи, позивачем первісного позову не були дотримані умови договору (п. 7.2 та 7.4), внаслідок чого виконавець звільняється від відповідальності за збитки, яких зазнав замовник.

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно з положеннями ст. 22 ЦК України збитками є зокрема доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків.

Проте, подані сторонами докази свідчать про відсутність визначеного відповідно до умов договору розміру збитків. Крім того, матеріалами справи не підтверджується, що позивач вживав заходів спрямованих на виконання умов договору щодо проведення інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей із залученням представника виконавця. Так, відповідно до листа №007 від 23.04.2007р.замовник звернувся до виконавця відразу із заявою про відшкодування збитків на підставі акта інвентаризації на суму 18054грн. Тобто, ще до звернення до виконавця замовник визначив розмір збитків на вказану суму. У відповідь на даний лист виконавець повідомив про готовність прийняти участь у інвентаризації та просив призначити дату та час. Листом від 16.05.2007р. №009  ТОВ «ІК «Мега-Груп»повідомило ПП «Охорона-Люкс»про призначення інвентаризації за участю представників страхової компанії 18.05.2007р. об 11-00 год. Виконавець заперечує проти того, що інвентаризація була проведена за його участю. Наданий до матеріалів справи акт інвентаризації від 18.05.2007р. підписаний лише представниками замовника.

Відповідно до підписаного сторонами додатку №1 до договору на охорону від 09.02.2007р. об'єктом, що передавався під охорону, визначено лише офісне приміщення. Доказів проведення інвентаризації матеріальних цінностей при прийнятті об'єкту під охорону сторонами не надані. Таким чином, замовник повинен довести наявність у приміщенні до викрадення матеріальних цінностей, які заявлені ним як викрадені, що в свою чергу буде доведенням наявності збитків, як складової, що дає підстави  відшкодувати збитки.

Умовами договору передбачено, що виконавець не несе відповідальності за залишені на об'єкті особисті речі працівників замовника та майно сторонніх осіб (п. 7.1.3 договору). Таким чином, відшкодуванню підлягають лише збитки, пов'язані з викраденням матеріальних цінностей, що належали підприємству.

Тягар доказування наявності збитків покладається на сторону, якій завдані збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, та не заперечувалось представниками сторін у усних поясненнях, в кінці травня місяця 2008р. сторонами було все-таки створено спільну робочу комісію. Проте, акт інвентаризації не був підписаний. Так, замовник стверджує, що технічна документація на викрадену техніку була знищена під час крадіжки, тому єдиним доказом що підтверджує наявність на підприємстві викрадених матеріальних цінностей є дані бухгалтерського обліку. Так, на балансі підприємства значиться ноутбук «Асус»вартістю 7600грн. та монітор LCD «Самсунг»19 вартістю 2250грн. Виконавець заперечує належність підприємству даної техніки та надає суду довідку податкової інспекції, в якій зазначено, що підприємством господарська діяльність не проводилась, у зв'язку з чим не мала коштів на придбання відповідної техніки. Замовник не заперечив щодо відсутності проведення підприємством господарської діяльності та відсутності коштів у підприємства та пояснив, що відповідна техніка була закуплена директором підприємства за власні кошти у ТОВ «Кристал-М»відповідно до накладних №17 від 30.01.2007р. та №38 від 21.02.2007р. яка була оприбуткована підприємством шляхом складення звіту про використання коштів. Інші викрадені речі, також, були закуплені керівником за власні кошти та оприбутковані підприємством аналогічним чином протягом січня-лютого 2007р..

Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.2003р. №440 затверджені форма Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та  Порядок  складання вказаного звіту. Відповідно до п. 2 вказаного порядку звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. Таким чином, передбачається використання підзвітною особою саме коштів підприємства, а не відшкодування керівнику підприємства в подальшому витрачених ним коштів без виданого для відповідних цілей доручення. Проте, представником позивача первісного позову не було надане доручення на виконання директором, як підзвітною особою, окремих цивільно-правових дій та йому не могли бути видані авансові кошти.  Відсутні також касові чеки у авансовому звіті.

Враховуючи наведене, оприбуткування закуплених керівником підприємства матеріальних цінностей, вказаних у односторонньо складеному акті інвентаризації, не може бути визнане апеляційним судом, як безспірний доказ належності їх підприємству та наявності їх в момент скоєння крадіжки.

Замовником, також не спростовані заперечення виконавця щодо наявності взагалі господарюючих суб'єктів, у яких замовником придбані матеріальні цінності. Так, відповідно до довідки головного управління статистики у м. Києві від 18.07.2007р. №13-4857 зазначено, що код запитуваного підприємства ТОВ «Кристал-М», а саме 30689647 не є ідентифікаційним. Дана обставина замовником не спростована.

Виконавцем, також, був проведений запит до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб щодо ПП Дем'яненко Анатолія Васильовича, у якого були закуплені відеокамера та цифровий фотоапарат на загальну суму 5960,00грн. відповідно до накладної від 19.01.2007р. №20. Згідно з отриманою інформацією відомості відносно вказаного підприємця із вказаними на відтиску його печатки реквізитами відсутня. Дана обставина замовником також не спростована.

З урахуванням наведеного, колегія апеляційного суду дійшла до висновку, що позивачем первісного позову не доведений сам факт нанесення йому збитків, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення збитків на суму 15226,97грн.

Щодо задоволення зустрічного позову про стягнення боргу у вигляді неоплачених відповідачем наданих послуг згідно договору № 160 від 09.02.2007р. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

ПП «Охорона-Люкс»звернулось до господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Мега-Груп»про стягнення заборгованості у сумі 1600,00 грн. за надані послуги охорони.  

До прийняття рішення по справі ПП «Охорона-Люкс»подало заяву від 28.09.2007р., якою уточнило позовні вимоги у зв'язку з чим остаточними зустрічними вимогами є стягнення 1 400 грн. 00 коп. Уточнення позовних вимог відбулося шляхом зменшення розміру позовних вимог, а не шляхом відмови від зустрічних позовних вимог.

ПП «Охорона-Люкс»в обґрунтування зустрічних позовних вимог посилався на ту обставину, що відповідач  ТОВ «ІК «МЕГА-ГРУПП»не здійснив оплату послуг за договором № 160 на охорону об'єкту.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що відповідач за зустрічним позовом визнав позовні вимоги у сумі 1 400 грн. 00 коп.

Відповідно до умов дослідженого вище договору на охорону об'єкту пультом охорони ПП «Охорона-Люкс»від 09.02.2007р. № 160, укладеного між ПП «Охорона–Люкс»(Виконавець) та ТОВ «ІК «МЕГА-ГРУПП»(Замовник) та  додатку № 4 до цього договору сторони встановили вартість охоронних послуг в сумі 280 грн. в місяць. Згідно з п. 3.1 договору ціна охорони за цим договором визначається протоколом узгодження ціни, що невід'ємною частиною цього договору. Згідно з п. 3.3 договору щомісячна оплата за надані послуги, відповідно протоколу узгодження ціни, здійснюється попередньо, згідно з виставленим рахунком, шляхом перерахування замовником відповідної суми.

Так, виконавець до матеріалів справи надав виставлені замовнику рахунки: №681 від 01.03.2007р. на суму 280,00грн. за послуги охорони в березні місяці 2007р.; №785 від 02.04.2007р. на суму 280,00грн. за послуги охорони в квітні місяці 2007р.; №894 від 03.05.2007р. на суму 280,00грн. за послуги охорони в травні місяці 2007р.; №1014 від 06.06.2007р. на суму 280,00грн. за послуги охорони в червні місяці 2007р.; №1132 від 04.07.2007р. на суму 280,00грн. за послуги охорони в липні місяці 2007р. Дані рахунки замовником неоплачені та не підписані акти про виконання робіт за період з березня по липень місяці 2007р. включно. Проте, надання послуг охорони виконавцем замовнику підтверджено доданим до матеріалів справи журналом подій за період з 01.02.2007р. по 13.07.2007р. Замовник не заперечив щодо факту надання у вказаний період послуг.

Таким чином, заборгованість відповідача за зустрічним позовом за надані виконавцем послуги становить 1 400 грн. 00 коп., яка на момент розгляду справи не сплачена.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав такими, що підлягають  задоволенню позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 1 400 грн. 00 коп. В решті позовних вимог зустрічного позову судом припинено провадження на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України. Однак, відповідно до ст. 78 ГПК України відмова від позову повинна викладатись в адресованій господарському суді письмовій заяві. У матеріалах справи відсутня відповідна письмова заява про відмову від позову, а є лише заява від 28.09.2007р. про уточнення позовних вимог. У протоколі судового засідання від 28.09.2007р., також, відсутні відомості щодо подання заяви про відмову від позову. Враховуючи наведене, речення щодо припинення провадження підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином не досліджено обставини щодо підстав задоволення первісного позову, внаслідок чого висновки, викладені у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги. Водночас, судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано задоволено вимоги зустрічного позову.

Витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Охорона-Люкс»на рішення господарського суду Черкаської області від 22.10.2007 р. по справі №06/3307 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 22.10.2007 р. по справі №06/3307 скасувати частково та постановити рішення у наступній редакції:

«1. У задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

2. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Мега-Груп»(м.Черкаси, вул. Смілянська, 100, код ЄДРПОУ 33456974, р/р260045570 в ЧФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 354842) на користь приватного підприємства «Охорона-Люкс»(м. Черкаси, вул. Луценка, 8, код ЄДРПОУ 33585609, р/р26003051505024, МФО354347 в ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк») 1400,00грн. боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати приватному підприємству «Охорона-Люкс»довідку на повернення зайво сплаченого державного мита по платіжному дорученню №95 від 13.07.2007р. в сумі 10,00 грн.»

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Мега-Груп»(м.Черкаси, вул. Смілянська, 100, код ЄДРПОУ 33456974, р/р260045570 в ЧФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 354842) на користь приватного підприємства «Охорона-Люкс»(м. Черкаси, вул. Луценка, 8, код ЄДРПОУ 33585609, р/р26003051505024, МФО354347 в ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк») 76,14 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя:                                                                      Писана  Т.О

Судді:

                                                                                                    Мостова  Г. І.

                                                                                                    Фаловська  І.М.

Дата відправки  14.03.08