Постанова

від 15.01.2008 по справі 10/110/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/110/6

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "15" січня 2008 р.                                                  Справа № 10/110/6

                        10 год. 30 хв.

                                       м. Чернігів.

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі

17000, Чернігівська область, с.м.т. Козелець, вул. Московська, 3

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма “Вікторія””

17082, Чернігівська область, Козелецький район, с. Ничогівка

про   стягнення 4662 грн. 36 коп.

                                                                                     Суддя   І.Г.Мурашко

Секретар судового засідання К.В.Добрянська

Представники сторін:

Від позивача: Денисенко І.В. довіреність № 1459/06 від 04.07.2007р. завідувач юридичним сектором управління ПФУ          

      Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі (надалі –позивач) заявлено адміністративний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма “Вікторія”” (надалі – відповідач) про стягнення 4662,36 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2006 рік.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце проведення судового засідання вважається повідомленим належним чином згідно п.8 ст.35 КАС України, оскільки судову повістку було доставлено за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, про що свідчить довідка управління статистики № 506 від 07.12.2007р. в матеріалах справи.

           Зважаючи на те, що розгляд справи  відкладався у зв"язку з неявкою представника відповідача без поважних причин, а позовні вимоги є обгрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами, суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

                                              ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 26.02.92р. за № 268.

 Згідно із п. ”в” ст..13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” " (далі - Закон № 1788 ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи,  трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської  продукції  в  колгоспах,  радгоспах,  інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

На виконання зазначеного, на підставі подання відповідача до УПФ у Козелецькому районі від 21.03.2005р. за №1, на призначення пенсії трактористу ТОВ агрофірми „Вікторія” Пономарчуку Василю Гордійовичу, останньому з 20.03.2005р. була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі п.”в” ст. 13 Закону № 1788 .

У відповідності до  п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі –Закон № 1058), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які ...відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, таким особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. При цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності  Законом № 1058.

    До 1 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, встановлений Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування„ від 26.06.97р. № 400 ( далі - Закон № 400 ), абзацем 4 п.1. ст.2 якого встановлено, що для  платників збору,  визначених пунктами 1 та  2  ст.1 цього   Закону, тобто для  суб'єктів  підприємницької  діяльності  незалежно  від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій,  об'єднань громадян та інших юридичних осіб, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського  податку,  об'єктом  оподаткування  є також фактичні   витрати  на  виплату  і  доставку  пенсій,  призначених відповідно  до  пунктів  "б"  -  "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення"  (  1788-12  )  до досягнення працівниками пенсійного  віку, при цьому згідно ст.4 Закону №400, у даному випадку встановлюється  ставка збору в розмірі 100% від зазначеного об'єкта   оподаткування.

         На виконання вимог Закону № 1058 та Закону №400, була розроблена  Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція), п.6 якої регулює саме питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

           Згідно із вимогами п.п.2.1.1. п.2.1, п.6.1-6.4 Інструкції, позивачем на адресу відповідача був направлений Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2006 рік.

Даний розрахунок отриманий відповідачем 17.07.2007р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 214987 в матеріалах справи.  

Як вбачається з даного розрахунку, сума до сплати відповідача до Пенсійного фонду України за 2006 рік, становить 4662,36 грн. Обґрунтування нарахування даної суми надані суду письмово, з посиланням на документи в матеріалах справи.

    Суд прийняв в обґрунтування позовних вимог письмові доводи позивача про непоширення на відповідача вимог абз.5 п.п.1 ч.2 розділу ХУ „Прикінцевих положень” Закону №1058, згідно із яким виплата пенсій особам, ...  пенсії  яким  призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення"  ( 1788-12 ), здійснюється до 1 січня 2005 року  за  рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року -за   рахунок  коштів  Державного  бюджету  України  до  досягнення пенсійного  віку,  передбаченого  статтею 26 цього Закону...,   в зв”язку із тим,  що зазначені зміни були внесені згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського   податку” за N 2613-IV  від 31.05.2005р., до  яких не відноситься відповідач, що підтверджується довідкою ДПІ у Козелецькому районі від 26.12.2007р. № 1276/9/15 в матеріалах справи.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі  4662,36 грн..

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.     

Керуючись п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 1, 2, 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , ст. ст. 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Вікторія”” с. Ничогівка,  Козелецький район, Чернігівська область, 17082 (п/р 260031227 в ЧОД ВАТ Райффайзен банк “Аваль”, МФО 353348, код 14243315) на користь управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, вул. Московська, 3, с.м.т. Козелець, Чернігівська область,17000 ( п/р 25609303105267; в Козелецькому відділенні Ощадбанку, МФО 343079, код 21399526) заборгованості по страховим внескам в сумі 4662,36 грн.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                    І.Г.Мурашко