Рішення

від 13.03.2008 по справі 1/5-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/5-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.08р.

Справа № 1/5-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ      

до  Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб",                        м. Дніпропетровськ      

про стягнення 54 453 грн. 01 коп.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

  від позивача: Тищенко Т.А., довір. №416 від 10.10.06р., заступник начальника;  

від відповідача: Сидоренко О.А., довір. №бух-714 від 24.09.07р. 

СУТЬ СПОРУ:

      Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" грошові кошти за перевищення договірної величини споживання електричної енергії і потужності в розмірі 54 453 грн. 01 коп., посилаючись на Договір № 16-Ц від 01.01.2002 р., Додаткові угоди      № 1/06 від 01.07 2006 р. та № 4/05 від 03.10.2005 р.

       Позивач позовні вимоги визнає та просить позов задовольнити.

     Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, у відзиві на позов вказує, що Позивач не надав доказів проведення повірки засобів обліку електричної енергії, що не дає змоги однозначно стверджувати про фактичний об'єм спожитої Відповідачем енергії, що Позивач безпідставно нарахував ПДВ на вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, яка є штрафною санкцією і не є об'єктом оподаткування згідно Закону України «Про податок на додану вартість».

  За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

  Між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(надалі –Позивач) та Дослідним заводом  Державного трубного інституту ім. Я.Ю. Осади, правонаступником якого є  Державне підприємство «Дніпропетровський завод прецизійних труб»відповідно до Наказу Міністерства промислової політики України від 13.01.2006 р. № 11 та Статуту Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб»(надалі –Відповідач) 01.01.2002 р. було укладено Договір № 16-Ц (надалі –Договір) про постачання електричної енергії, відповідно до якого Позивач зобов'язаний постачати електроенергію у кількості та якості, узгодженими сторонами, а Відповідач зобов'язаний дотримуватися доведених граничних величин електроспоживання та потужності.

         До вказаного Договору були укладені: Додаткова угода № 1/06 від 01.07.2006 р. про внесення змін до преамбули Договору № 16-Ц від 01.01.2002 р. та Додаткова  угода № 4/05 від 03.10.2005 р. про внесення змін до Договору № 16-Ц від 01.01.2002 р. в частині визначення, доведення, коригування договірних величин споживання електричної енергії та договірних (граничних) величин споживання електричної потужності, нарахування і стягнення оплати за їх перевищення.

       Відповідно до умов Додаткової угоди №  4/05 від 03.10.2005 р. Споживач у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несе відповідальність згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику». Рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії і потужності Споживач повинен здійснити на підставі рахунку протягом 5-ти операційних днів з дня його отримання, якщо Споживач оплачує електричну енергію самостійно, і 10-ти операційних днів з дня його отримання, якщо Споживач здійснює розрахунки через свою територіальну відокремлену головну організацію.

    Згідно поданих до позовної заяви доказів за підсумками грудня 2006 р., січня та лютого 2007 р. Відповідач надав Позивачу рапорти про споживання електроенергії, згідно з якими спожив 918,209 кВат/год у грудні 2006 р., 827,986 кВт/год у січні 2007 р., 842,716 кВт/год у лютому 2007 р., у зв'язку з чим перевищення договірної (граничної) величини споживання електроенергії Відповідачем склало: у грудні 2006 р. –118,209 кВт/год, у січні 2007 р. -27,986 кВт/год, у лютому 2007р. –42,716 кВт/год.

    Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення про споживання електроенергії понад договірну величину: № 16-Ц/12 від 31.12.2006 р. (за грудень 2006 р.), № 16-Ц/1 від 31.01.2007 р. (за січень 2007 р.) та № 16-Ц/2 від 28.02.2007 р. (за лютий 2007 р.), а також рахунки на оплату перевищення договірної величини електроспоживання: № 423 від 29.12.2006 р., № 981 від 31.01ю2007 р. та № 160.0016.000/02 від 28.02.2007 р.

     Відповідач у встановлені строки отримані рахунки не сплатив, сума заборгованості за перевищення  ліміту споживання електроенергії становить 45 377 грн. 51 коп, сума ПДВ на вартість різниці фактично спожитої і договірної величини –9 075 грн. 50 коп.   

      Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

     Договір № 16-Ц від 01.01.2002 р. за своїм змістом є договором про надання послуг.

     За умовами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

     Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

      Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

    Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          За приписами ч. 5 ст. 26  Закону України «Про електроенергетику»Споживачі  (крім  населення,  професійно-технічних навчальних закладів  та  вищих  навчальних  закладів  I-IV рівнів акредитації державної  і  комунальної  форм  власності)  у  випадку споживання електричної  енергії  понад  договірну  величину  за розрахунковий період  сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

   Відповідно до матеріалів справи сума, що підлягає стягненню з Відповідача за перевищення  ліміту споживання електроенергії становить 45 377 грн. 51 коп.

       Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача ПДВ у розмірі 9 075 грн. 50 коп., то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

  Умовами Договору та Додаткових угод до нього, Законом України «Про електроенергетику»(ч. 5 ст. 26) не передбачено нарахування ПДВ на вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Крім того, нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини за споживання електричної  енергії  понад  договірну  величину  є штрафною санкцією. Позиція господарського суду стосовно того, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії і потужності за своєю правовою природою є штрафною санкцією підтверджена Постановою Вищого господарського суду від 19.04.2007 р. № 13/124(5/361) у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Нікопольського району електричних мереж до Приватного підприємства «Пектораль»про стягнення 28 403 грн. 33 коп.

        З урахуванням викладеного, Позивач безпідставно нарахував ПДВ на вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у сумі 9 075 грн. 50 коп.

     На підставі вищезазначеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 45 377 грн. 51 коп, в частині стягнення ПДВ у розмірі 9 075 грн. 50 коп. слід відмовити.

       Згідно зі 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

    Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,  -

ВИРІШИВ:

                    Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб»(49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 22, код ЄДРПОУ 34376550 (р/р відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 233359034, р/р 260323061238 у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку України, МФО 305482) заборгованість –45 377 грн. 51 коп. (сорок п'ять тисяч триста сімдесят сім грн. 51 коп.),  та на р/р 2600432431285 у Дніпропетровському Центральному відділенні Промінвестбанку України, МФО 305437 453 грн. 78 коп. (чотириста п'ятдесят три грн. 78 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 98 грн. 33 коп. (дев'яносто вісім грн. 33 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині  позовних вимог про стягнення суми 9 075 грн. 50 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано 27.02.08 р.