Постанова

від 23.01.2008 по справі 14/310-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/310-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

23.01.08 р.                                                                                                    № 14/310-07                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                 Андрейцева  Г.М.

Судді :                                                                                          

                                                                                                                 Зеленіна  Н.І.

                                                                                                                 Мазур Л. М.

секретар судового засідання   Лисунь Г.Д.,

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509»на рішення господарського суду Київської області від 14.11.2007 року

по справі № 14/310-07 (суддя Короткевич О.Є.)

за позовом приватного підприємства «Юридична фірма «Захист», м. Київ

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509», м. Бровари Київської області

про стягнення 8248,5 грн.

За участю сторін та їх представників:

від позивача: Яніцький М.В. –рішення №1 від 15.09.1997р.;

від відповідача: Лисич Ю.В. –дов. №2 від 11.01.2008р.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Юридична фірма «Захист»(далі –позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509»(далі –відповідач) про стягнення 8248,5 грн. основного боргу.

Заявою № 75 від 23.10.2007р. позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 8248,5 грн. основного боргу, 1050,04 грн. інфляційних, 216,45 грн. суми трьох відсотків річних, 1150,99 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.11.2007 року позовні вимоги задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 8248,5 грн. основного боргу, 1050,04 грн. інфляційних, 216,45 грн. суми трьох відсотків річних, судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відкрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення суду у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.98 ГПК України, за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509»Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 06.12.2007р. порушено апеляційне провадження у справі № 14/310-07.

Ухвалою від 09.01.2008р. розгляд справи відкладався у зв'язку з необхідністю витребувати докази.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008р. розгляд справи № 14/310-07 здійснюється у  наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Зеленіної Н.І., Мазур Л.М.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу відповідача –без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути частково скасовано.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.07.2006р. сторони уклали договір про надання юридичних послуг від 12.07.2006 року (далі договір), згідно п. 1.1. якого його предметом є надання Юридичною фірмою оплатних юридичних послуг з питань погашення дебіторської заборгованості з боку ТОВ «АГ «ЮКОН» перед ВАТ «СПМК –509». Ціна договору становить 10 (десять) відсотків від суми позову, як це передбачено п.п. 1.2 договору.

Виконання Юридичною фірмою своїх зобов'язань по договору підтверджується відповідним актом про виконані роботи, або одним із зазначених надалі документів: актом передачі боржником за реквізитами клієнта матеріальних цінностей; копія платіжного доручення; рішеннями та ухвалами господарських судів; посвідченням про відрядження з відміткою боржника чи осіб, які уповноважені вести справи боржника (п. 8.4 договору).

Після вивчення матеріалів справи та підготовки позовної заяви в суд клієнт в 5-денний строк перераховує на розрахунковий рахунок позивача винагороду в розмірі 50 відсотків від суми вартості послуг, а після погашення боржником заборгованості клієнт сплачує позивачеві решту винагороди, як це передбачено п. п. 6.1, 6.2  договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами договору позивачем було надано послуги щодо погашення дебіторської заборгованості,   що  підтверджується  рішенням  господарського  суду  Київської  області  від 12.09.2006 року в справі № 321/20-06 про стягнення з ТОВ «АГ «ЮКОН»на користь ВАТ «СПМК –509»82485,15 грн. Довідка відділу ДВС Броварського МУЮ № 12545 від 15.06.2007р. свідчить про те, що з ТОВ «АГ «Юкон»на користь відповідача стягнуто 83413,68 грн. заборгованості.

Рішення господарського суду Київської області від 12.09.2007 року у справі № 321/20-06 про стягнення заборгованості з ТОВ «АГ «ЮКОН»на користь ВАТ «СПМК –509»виконано, на підставі чого винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин колегія судів вважає обґрунтованим і правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення 8248,50 грн. - суми основного боргу є обґрунтованими й правомірними.

Заявою № 75 від 23.10.2007р. позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1050,04 грн. інфляційних, 216,45 грн. суми трьох відсотків річних, 1150,99 грн. пені.

Проте зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного положення ЦК України позивач заявою про збільшення позовних вимог просить стягнути інфляційні та 3% річних.

Проте в даному випадку позивачем одночасно заявлено позовні вимоги з новим предметом і підставою.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.97 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Щодо доводів позивача про нарахування пені в сумі 1150,99 грн., то зазначені позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.2 договору, за прострочення сплати відповідачем коштів його відповідальність перед позивачем визначається згідно чинного  законодавства.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Колегія суддів дійшла висновку про те, що сторонами не визначено розмір пені відповідно до вимог законодавства.

Тому з підстав неправильного застосування норм матеріального права рішення господарського суду Київської області від 14.11.07р. № 14/310-07 підлягає частковому скасуванню, а позовні вимоги –задоволенню частково, в частині суми основного боргу.

Апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509» залишається без задоволення, оскільки з підстав, викладених у ній рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 101 –105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509»на  рішення господарського суду Київської області від 14.11.2007 року по справі № 14/310-07 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 14.11.2007 року по справі № 14/310-07 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

          Позовні вимоги приватного підприємства «Юридична фірма «Захист»задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509»(Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 4, код 01354266) на користь приватного підприємства «Юридична фірма «Захист»(м.Київ, вул. Стрілецька 24 Б, код 25273957) 8248 грн. 50 основного боргу, 82 грн. 48 коп. державного мита та 91 грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

5. Справу № 14/310-07 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                                      Андрейцева  Г.М.

Судді :                                                                                

                                                                                                                   Зеленіна  Н.І.

                                                                                                                   Мазур Л. М.